Транслокації за участі локуса важкого ланцюга гена імуноглобулінів відіграють певну роль в онкогенезі багатьох лімфом і лейкемій, серед яких множинна мієлома, лімфома мантійної зони, лімфома Беркітта та дифузна В-клітинна лімфома. На основі аналізу опублікованих даних виділено 11 областей, у яких відбуваються транслокації, що призводять до вищезгаданих лімфом і лейкемій. Кожна з таких областей (розміром приблизно 1000 пар нуклеотидів) може брати участь у транслокаціях, які спричиняють один або декілька типів раку. Одержані результати можна використовувати під час розробки діагностики транслокацій, які викликають рак крові, а також у разі ідентифікації потенційних транслокаційних партнерів локуса важкого ланцюга гена імуноглобулінів на різних стадіях диференціювання В-лімфоцитів.

Лише один аллель гену важкого ланцюгу імуноглобуліну (IGH) експресується в B-клітинах людини. Мета роботи - вивчити роль ядерної організації у регуляції експресії IGH за диференціювання B-клітин. У роботі застосовано імунофлуоресцентну гібридизацію in situ (3D immuno-FISH). Активна форма РНК-полімерази II (Pol II) і ген IGH було виявлено на периферії ядерець на деяких стадіях диференціювання B-клітин. Висновки: спостережено значні зміни в характері розподілу РНК-полімерази II в ядрі під час диференціювання B-клітин. При цьому, не спостерігалося мажорної локалізації продуктивного алелі IGH з транскрипційними фабриками ні у безпосередній близькості від ядерець, ні в нуклеоплазмі.