Досліджено актуальні проблеми теорії та практики організації обліку та аудиту оплати праці на підприємстві. Методологічною основою дослідження є комплексний підхід, системно-структурний аналіз і діалектичний метод наукового пізнання. Для реалізації поставлених завдань застосовано такі методи: статистичний, порівняння, узагальнення, дедукції та інші. За умов ринкової економіки посилюється роль організації та нормування праці, виникає необхідність більш тісного зв'язку результатів праці з її матеріальними стимулами, зокрема, з оплатою праці. За таких умов особливої актуальності набуває дослідження теоретичних і прикладних аспектів обліку й аудиту ефективності оплати праці. Відповідно, практична значимість оплати праці, недостатній рівень дослідження теоретичних і прикладних питань щодо обліку та аудиту заробітної плати обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість роботи. Розглянуто актуальні проблеми теорії та практики організації обліку та аудиту оплати праці на підприємстві; досліджено теоретичні та практичні аспекти обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві; визначено сутність категорії оплати праці, порядок її формування та законодавчого регулювання; охарактеризовано специфіку ведення розрахунків з персоналом щодо оплати праці та інші операції; проаналізовано особливості бухгалтерського обліку та організації оплати праці на підприємстві. Зроблено висновки, що побудова ефективної системи стимулювання персоналу на підприємстві повинна спиратись на поділ працівників на такі категорії: залежно від зайнятого положення в організації (студенти та молоді спеціалісти, які тільки закінчили навчальний заклад; молоді спеціалісти з досвідом роботи до 3-х років; висококваліфіковані спеціалісти; молоді матері); залежно від типу референції (зовнішній, внутрішній і змішаний типи); залежно від особистих причин працівника (кошти; особиста вигода; інтерес; почуття обов'язку).

Предмет дослідження - актуальні проблеми та перспективи розвитку (зеленого) туризму в Україні. Методи, що було використано у процесі дослідження. Методологічною основою дослідження є комплексний підхід, системно-структурний аналіз та діалектичний метод наукового пізнання. Для реалізації поставлених завдань застосовувалися такі методи: статистичний, порівняння, узагальнення, дедукції та інші. На сьогоднішній день сільський зелений туризм (СЗТ), за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації, є одним із секторів туристичної індустрії, що динамічно зростає. СЗТ є невід'ємною складовою комплексного соціально-економічного розвитку сільських територій та одним із засобів розв'язання багатьох сільських проблем. Він має дуже позитивний вплив на розширення сфери зайнятості сільського населення, особливо жінок, надає сільським жителям додатковий заробіток, розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, а й у сфері обслуговування. У роботі визначено суть категорій "сільський туризм", "сільський зелений туризм", "агротуризм", "екотуризм", "сільська садиба", "сільська територія", "сільське населення", "ринок сільських туристичних послуг". Розглянуто та проаналізовано ринок сільських туристичних послуг в Україні; визначено фактори впливу на перспективу розвитку СЗТ та запропоновано першочергові заходи щодо забезпечення пріоритетності розвитку цього сегмента сфери щодо розвитку сільського туризму в Україні. Галузь застосування результатів: державне агентство України з туризму та курортів органи, державної влади, органи місцевого самоврядування, у навчальному процесі під час викладання облікових дисциплін. Висновки: сьогодні актуальним є розвиток СЗТ, який давно практикується в Україні. Адже в сільській місцевості, яка має відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Залучення туристичних фірм у сфері сільського туризму, надасть змогу краще популяризувати зелений туризм і вивести його на новий рівень розвитку.

Розглянуто питання формування самодостатніх громад. Розроблено рекомендації з удосконалення системи управління на рівні сільських громад, спрямовані на підвищення їхньої результативності за умов сучасних інституційних змін. Обгрунтовано основні принципи самоврядності, які покладено в основу розбудови ефективної системи місцевого самоврядування. Сучасна система управління розвитком сільських територій України повинна бути побудована таким чином, щоб її головні предмети виконували функції, не перешкоджали активності один одного та доповнювали його, а це формує єдиний механізм надання комфортних умов для діяльності населення на принципах соціальної відповідальності та партнерствa. Проаналізовано сучасні трансформаційні зміни інституційної системи сільських територій, зокрема встановлено загрози в результаті реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Реалізувати положення Концепції щодо передання більшості владних функцій Концепції без погіршення якості наданих населенню послуг є можливим лише після розширення самоврядних економічних функцій громад. Запропоновано підхід до розподілу функцій органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері регулювання сільської економіки. Акцентовано увагу на тому, що функції органів державної влади орієнтовані на вироблення "правил гри" і нагляд за їх виконанням, а органів місцевого самоврядування - створення умов для суб'єктів господарювання, які мають важливе соціальне значення, і притягнення до відповідальності порушників, які порушують організаційно-правові норми держави та суспільства. Досліджено основні напрями фінансової децентралізації (формуванні місцевих бюджетів), визначено пріоритети формування економічних стимулів до саморозвитку та стимулювання економічного зростання cільських громад в Україні.

The collective monograph describes the priority areas for development of scientific research: domestic and foreign experience. The general issues of economic theory and history, economics and business management, finance and tax policy, modem management, public management and administration, etc. are considered.