Наразі метапопуляція зубра в Україні знаходиться у стані відновлення біологічних характеристик виду, що визначає необхідність контролю над походженням тварин. Такі дослідження надають змогу оцінити стан кожної субпопуляції, а також проводити селекційні заходи, які спрямовані на збереження загальної генетичної варіабельності виду. У сучасних реаліях успіх відновлення зубра залежить від реалізації державних та міжнародних програм, допомоги меценатів, масштабної агітаційної роботи серед населення, зацікавленості користувачів мисливських угідь і природоохоронних територій.

Викладено результати дослідження коливань чисельності ратичних Гірського Криму за період 1980 - 2014 рр. Амплітуда коливань чисельності популяцій благородного оленя та козулі відповідає природному для них стабільному типу динаміки населення (зміна чисельності оленя коливається в межах 47,4 %, козулі, відповідно - 33,9 %). Водночас періодика коливань відповідає лабільному типу динаміки (відповідно 7,5 та 4,6 років), який притаманний дрібнішим тваринам з коротким життєвим циклом та високим рівнем відтворення, що проявляється як захисний механізм за умов тривалого антропогенного тиску.

The penguin fauna succession is studied from the western part of Graham Land. Due to climatic changes (warming up) the distribution of Gentoo penguins is observed and decreasing of area for Adelie penguins is indicated too. Gentoo penguins began to make nests on the territory of Adelie penguins, which show signs of stenobiontness.

Мета дослідження - аналіз зміни добової активності тюленя Уеддела впродовж перших двох тижнів життя. Під час проведення дослідження було використано методику "бюджету часу", з фіксацією тривалості окремих зразків поведінки (годівля, пізнавально-рухова активність, сон) кожної 5-ї доби, починаючи з 2-ї доби життя. Співвідношення часу, затраченого на різну поведінкову активність впродовж 2-ї, 7-ї та 12-ї доби життя змінюються за рахунок зменшення тривалості годівлі (з 30 до 24 та до 14 %) і паралельно - збільшення пізнавально-рухової активності (з 28 до 35 та до 46 %). Тривалість сну змінюється несуттєво (з 42 до 41 та до 40 %). В перші дні життя окремі поведінкові паттерни характеризуються короткотривалістю, частою зміною черговості та хаотичністю. Надалі усі фази поведінки стають довшими, у більшості випадків - безперервними та послідовними. Зокрема, початок та закінчення сну співвідноситься з найбільш тривалими проміжками годівлі. На 17-у добу життя у щеняти знову спостерігається дисбаланс поведінкових паттернів, зумовлений тривалим перебуванням під водою та фрагментарними контактами з самицею. Між тим, тривалість кормової поведінки, пов'язаної з лактацією скорочується до 5 %, а пізнавально-рухової активності (у т. ч. перебування під водою) - збільшується до 82 % (тривалість сну охоплює 13 % загального бюджету часу). Таким чином, освоєння водного простору, ймовірно, пов'язано зі здобуванням їжі, що компенсує зменшення обсягів споживання молока. Висновки: дослідження "бюджету часу" щеняти тюленя Уеддела доводять їх достовірність лише до початку контакту з водним середовищем (11 - 15 день від народження). Візуалізація спостережень обмежується конкретним локалітетом (місцем народження тюленяти), що не виключає імовірності прояву бодай-яких поведінкових паттернів, як під водою, так і в іншому місці над поверхнею криги.

Мета роботи - дослідити якісні зміни в оселищах двох найпоширеніших видів пінгвінів на архіпелазі Вільгельма Pygoscelis papua та P. adeliae (Spheniscidae) у підрайоні CCAMLR 48.1 під впливом зміни клімату та промислу криля. Щоб мінімізувати людський вплив на успішність розмноження й виживання пташенят та уникнути чинник турбування пінгвінів, використано новий спосіб спостереження за розмноженням пінгвінів з використанням фотокамер, які встановлено в колоніях пінгвінів. Було встановлено терміни появи в колонії, копуляції, відкладання яєць, вилуплення пташенят та формування ясел. Цей метод було вперше використано в межах міжнародного проекту CEMP "Створення мережі камер CEMP в підрайоні 48.1". Проект триватиме більш ніж 5 років. Також проводили візуальні спостереження за птахами. За останнє десятиліття гніздовий ареал P. papua змістився на південь майже на 30 км, у результаті пінгвіни утворили шість нових гніздових колоній. Щорічна успішність розмноження P. papua на острові Пітерман становила від 0,87 до 1,58 пташенят на гніздо протягом дев'яти сезонів спостережень у 2003 - 2017 рр. У 2017/16 рр. відзначено 1,27 пташенят на гніздо; це низький рівень успішності розмноження у порівнянні з іншими сезонами. Успішність розмноження P. adeliae була більш стабільною, за 6 сезонів спостережень (від 1,11 до 1,42); з найвищим показником у 2003/04 рр. З'ясовано спектр живлення P. papua. Висновки: на території архіпелагу Вільгельма відмічені зміни в оселищах пінгвінів. Встановлено, що на початку XXI ст. ареал гніздування P. papua значно розширився, ймовірно, через потепління клімату в регіоні. Показано, що P. papua є більш екологічно пластичним видом, ніж P. adeliae. Відомо, що успішність розмноження хижаків, таких як пінгвіни, може бути використано як індикатор статусу нижчих трофічних рівнів, оскільки антарктичний криль Euphausia superba (Euphausiidae) є основним об'єктом харчування пінгвінів (84 %) у районі архіпелагу Вільгельма. Запропоновано модель ключових елементів для якісного та кількісного аналізу змін екосистеми Аргентинських островів базованої на крилю. Майбутній розвиток моніторингу гніздових колоній пінгвінів з використанням мережі Camera Network CEMP в межах ККАМЛР буде значною мірою сприяти оцінці реальної доступності здобичі. Результати дослідження успішності розмноження P. papua та P. adeliae можуть бути використані у розробці стратегії управління промислу криля в ККАМЛР для раціонального використання морських природних ресурсів Антарктики; розробці моделі розселення для прогнозування екологічних ризиків через зміни клімату для обох видів пінгвінів.

Викладено результати вивчення сукцесії фауни ратичних в умовах штучно завищеної щільності та обмеженої площі існування на півострові Бірючий Азово-Сиваського НПП. Досліджено формування міжвидових зв'язків між популяціями ратичних - муфлона, благородного оленя та європейської лані. Встановлено соціальну ієрархію згаданих видів, які перебувають на одному трофічному рівні. Для популяції кожного виду наведено чинники, що впливають на динаміку його чисельності. Конкуренція видів у степовому ценозі базується виключно на трофічних зв'язках, оскільки захисні властивості угідь зведені до мінімуму. Кормова база створює рівноцінні умови для різних видів, оскільки в степу відсутня ярусність трофічної діяльності, що нівелює великі розміри благородного оленя, як перевагу у здобуванні корму. У лані спостерігається активізація репродуктивного потенціалу, яка має зміст екологічної стратегії у боротьбі за трофічні ресурси та вказує на її ширшу екологічну пластичність у порівнянні з благородним оленем. Між тим, найвищий рівень адаптації до умов відкритого степу відзначено у муфлона, який (поряд з високою відтворювальною здатністю) раціонально використовує потенціал пасовища, тоді як лань та благородний олень споживають лише молоді пагони та суцвіття, виявляючи ознаки стенофагії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.35*801.139(007)

Рубрики:

Aves Птахи. Орнітологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ