Для якісного і повноцінного аналізу продовольчої безпеки, необхідний набір показників, які забезпечують якісний і кількісний підхід для оцінювання продовольчої доступності та достатності. Проаналізовано продовольчу безпеку та індикатори продовольчої доступності і достатності, за допомогою яких він здійснюється. В процесі дослідження використано методи статистичного аналізу в частині побудови трендів питомої ваги витрат на продукти харчування в сукупних витратах домогосподарств за 2000 - 2017 рр. із визначенням його аналітичного рівняння та вартості одиниці енергії добового раціону харчування і споживчих цін в Україні. Для оцінки фізичної доступності використовуються норми верхньої межи раціонального або оптимального харчування, норми мінімального продовольчого споживання, калорійність харчового раціону людини, відсоток забезпечення калорійності добового раціону за рахунок споживання продуктів тваринного походження. Для оцінки економічної доступності: рівень цін на продукти харчування, питома вага витрат на продукти харчування в сукупних витратах домогосподарств, коефіцієнти диференціації харчування за соціальними групами. Вони не відображають повною мірою стан продовольчої доступності. Для оцінки продовольчої доступності запропоновано використовувати показники купівельної спроможності 1 ккал, який визначається як відношення кількості ккал енергії добового раціону харчування середньостатистичного українця до питомої ваги витрат на харчування в загальному обсязі сукупних витрат домогосподарств, і вартість одиниці енергії добового раціону харчування з порівнянням з індексом споживчих цін. Так, проведені розрахунки показали, що в Україні у 2000 р. на 1 % витрат на харчування в бюджеті сукупних витрат домогосподарств припадало 41 ккал, у 2017 р. - 52,5, що складає 28 % від рівня 2000 р. Отже, доступність харчування у 2017 р. покращилася у порівнянні з 2000 р. Також досліджувались темпи зростання вартості 1 тис. ккал, які у 2000 - 2014 і у 2017 рр. випереджали темпи зростання споживчих цін. Це є свідченням того, що в ці періоди продовольчу доступність формує не ціна, а рівень доходів, особливо в частині витрат на харчування. Встановлено, що комплексне використання цих показників надасть змогу більш повно оцінити рівень продовольчої доступності населення і розробити заходи вчасного запобігання виявлених загроз.