Викладено питання створення плавильних агрегатів нового типу - з зануреним горінням, а також їх промислового використання. Наведено результати досліджень і розробок агрегатів різноманітного призначення, зокрема, для виробництва будівельних матеріалів, хімічної та інших галузей промисловості.

Изложены вопросы создания плавильных агрегатов нового типа - с горением погружения, а также их промышленного использования. Приведены результаты исследований и разработок агрегатов разнообразного назначения, в частности, для производства строительных материалов, химической и других отраслей промышленности.

Запропонована методологія сертифікації палив як товарного продукту, заснована на виборі базових енергетичних характеристик і оцінці їх відповідності значенням, регламентованим нормативами. Виділено найбільш значущі параметри, котрі дозволяють оцінити придатність палива для використання в конкретних вогнетехнічних агрегатах. Як основні теплотехнічні параметри під час оцінки палив запропоновано вищу та нижчу теплоти згоряння, а також теоретичну температуру горіння. У числі оцінюваних характеристик палив розглянуто також числа Воббе, вище та нижче. Проведено розрахунки теплот згоряння за оригінальними методиками для ряду палив, включаючи альтернативні паливні гази і газові суміші - аналоги природних газів різних газових родовищ. Одержані результати розрахунків співставлено з даними закордонних вимірювань, а також розрахунків, табульованих в довідкових виданнях. Встановлено, що відносне розходження згаданих величин має мінімальне значення (менше 1 %). Наведено розрахункові залежності для оцінки співвідношення витрат низько- та висококалорійних палив на основі врахування різниці повних ентальпій паливо-повітряної суміші та продуктів згоряння порівнюваних палив. Запропоновано методику ціноутворення споживаного палива, яка враховує різну вартість 1 МДж енергії відповідного палива.

Проект "REPLACE NG" ("Замещение природного газа") направлен на разработку и использование радиационного (радиацинно-конвективного) рекуператора новейшей конструкции для утилизации теплоты уходящих газов при сжигании топлив, включая низкокалорийные (LCV) газы, в промышленных печах различного назначения. В соответствии с планом работ предполагалось, что разрабатываемые рекуператоры должны быть пригодны для нагрева воздуха горения и самих низко калорийных газов. Рекуператоры двойного назначения могут использоваться при установке на печах, отапливаемых низкокалорийным газом. Упомянутое оборудование - рекуператор типа РРД - разработано Институтом газа НАНУ (Украина). В соответствии с предварительной программой и графиком работ было намечено привлечение компании "ТЮКИ" (Венгрия) в качестве партнера по проекту на разных этапах, в частности, при испытаниях рекуператора, монтируемого с этой целью на колпаковой печи в цехе холодной прокатки комбината "ИСД ДУНАФЕРР". В ходе испытаний предусмотрено опробовать отопление печи различными технологическими газами металлургических производств (альтернативным топливом). Представлен вывод расчетных зависимостей, обеспечивающих прямое сравнение теплового состояния теплообменника нового типа и радиационных рекуператоров традиционной широко распространенной конструкции. Методика базируется на расчете процессов теплообмена в условиях прямо- и противоточного взаимного движения теплоносителей в каналах. Упрощенные дифференциальные уравнения теплового баланса и теплообмена для разных участков рекуператора были использованы в качестве базовой системы при получении расчетных зависимостей. Благодаря отысканию и применению обобщающих вспомогательных безразмерных параметров расчетная модель обеспечивает возможность анализа влияния коэффициентов теплообмена, массового и объемного потоков теплоносителей и тепловых потоков на результирующее температурное распределение в аппарате в процессе подогрева воздуха. Преимущества нового подхода к проектированию рекуператоров даже в случае пренебрежения ростом интенсивности теплообмена с обеих сторон теплообменной поверхности объясняются существенным увеличением области теплообмена (в случае рекуператора типа РРД) по сравнению с обычными одноходовыми радиационными рекуператорами. Использование вторичных (промежуточных) адиабатных излучателей в каналах для дымовых газов и воздуха (или потоков низкокалорийного газа) обеспечивает дополнительные возможности повышения подогрева воздуха (или низкокалорийного газа).

Розглянуто деякі актуальні аспекти удосконалення теплообмінного устаткування. Обговорюються з використанням відповідних сучасних підходів до процесів переносу актуальні питання інтенсифікації теплообміну у середньо- та високотемпературних рекуператорах. Запропоновано класифікацію теплообмінного, у тому числі теплоутилізаційного устаткування. Наведено та проаналізовано основні характеристики рекуперативного устаткування Проблема аналогії Рейнольдса (подібності відносної зміни інтенсивності теплообміну та зміни гідравлічного опору при варіюванні конструктивних геометричних та режимних факторів) розглянута стосовно до окремих випадків потоку вздовж однорідної поверхні, а також каналів, обладнаних лунками чи випуклими елементами. Коефіцієнт термічної досконалості (TPF) процесу теплообміну якісно подібний до фактора аналогії Рейнольдса та у значній мірі залежить від інтенсивності теплообміну та коефіцієнта тертя в умовах схеми, що розглядається: при обтіканні поверхні або течії всередині каналу. Як робоче тіло у каналах теплообмінника порівнювалися різноманітні середовища: газоподібні, рідинні та нанорідинні (останні практично використовуються з 2000 р.). Проведено аналіз впливу використання вторинних випромінювачів енергії (SEE), розташованих всередині трубних каналів, на результуючий тепловий потік в умовах теплопередачі між потоком продуктів згоряння та повітряним потоком всередині труб.

Проведено CFD моделювання високотемпературного трубчастого теплообмінника. Розглянуто результати чисельного аналізу впливу вторинних випромінювачів (SEE) усередині труб та між трубами на інтенсивність та рівномірність результуючого теплообміну. Внутрішні SEE мають визначальний вплив на теплопередачу, збільшуючи результуючий тепловий потік до 40 %.

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ