Теоретично обгрунтовано процеси радіаційно-конвективного тепломасообміну між усіма визначальними об'єктами всередині вібраційної сушарки з ІЧ-енергопідведенням. На основі теплового і матеріального балансів визначено рівняння, які описують основні динамічні характеристики режиму сушіння олієвмісного зернового матеріалу в безперервно діючій ІЧ-сущарці. У зв'язку з тим, що точного аналітичного розв'язку представленої математичної моделі у вигляді системи диференціальних рівнянь у частинних похідних не існує. Запропоноване наближене рішення надає можливість ідентифікувати залежності розподілу температури та вологовмісту зернового та олієвмісного матеріалу за довжиною сушарки для будь-якого моменту часу. Числовий розв'язок наведеної математичної моделі є можливим лише за наявності визначених взаємопов'язаних кінетичних коефіцієнтів. Кінетичні коефіцієнти експериментально прямими вимірами знайти не можливо, тому запропоновано метод подолання цих труднощів. На основі наведеного наближеного аналітичного розв'язку синтезованої математичної моделі, з використанням методу обернених задач визначено комплекси коефіцієнтів за результатами експериментальної ідентифікації процесу зневоднення. В подальшому експериментально ідентифіковані параметричні комплекси моделі можливо використовувати у ході аналізу процесу сушіння на наближених розв'язках або для подальшого точного числового розв'язку. На підставі експериментальних досліджень зневоднення зерноматеріалу встановлено, що у разі збільшення потужності ІЧ-джерела від 400 до 500 Вт час сушіння з початкової вологості матеріалу 11 до 8,75 % зменшується з 9 до 7 хв. Визначено, що критерій Ребіндера, який характеризує вологотеплові характеристики матеріалу, зменшується за зменшення його вологості з величини 0,04 при 11 % до 0,01 при 9 %. Це є цікавим з практичної точки зору і надає можливість використовувати отримані результати і математичну модель за енергетичного вдосконалення реалізації процесів термічного сушіння в типових об'єктах підготовки до переробки олієвмісних зерноматеріалів.

У разі підвищення ефективності використання сільськогосподарських машин велике значення має вдосконалення планування і управління її технічним обслуговуванням і ремонтом на базі сучасних технічних засобів. Це забезпечується застосуванням технічного діагностування машин як інформаційної основи системи управління процесами технічного обслуговування і ремонту. Використання засобів діагностування свідчить про можливість скорочення експлуатаційних витрат. Це досягається за рахунок збільшення фактично використовуваного ресурсу, скорочення числа ремонтів і економії витрат запасних частин. Для цього потрібно розробити і впровадити ефективні методи і засоби контролю технічного стану машин без їх розбирання. Це надасть змогу визначити технічний стан агрегатів та вузлів окремо взятих машин і на основі цього встановити загальний обсяг профілактичних і ремонтних операцій. На відміну від країн Європи та США, де прийнята система технічного обслуговування машин за їх технічним станом, в Україні на даний час ще використовується система з напрацювання. Для переходу на нову систему потрібно впровадити регламентовані види контролю технічного стану, які надають змогу регулярно перевіряти фактичний технічний стан машин в сільському господарстві і своєчасно запобігати виникненню відмов і пошкоджень за експлуатаційних причин. Завдяки ранньому виявленню дефектів і несправностей технічна діагностика надає змогу усунути подібні відмови у процесі технічного обслуговування, що підвищує надійність і ефективність експлуатації, а також надає можливість експлуатувати технічні системи за їх станом. Обговорено актуальність технічного діагностування в системі технічної експлуатації автомобілів в сільському господарстві. Розроблено схему складових системи технічного діагностування автомобілів в сільському господарстві та проведено її характеристику.

The main reason that restrains the development of seed production of perennial grasses is losses during harvesting, which depend on the agrotechnical properties of plants and the imperfection of existing means. There are no special grass seeds yet. Therefore, serial equipment with special devices is recommended for their collection. There are enough options for technologies for collecting grass seeds. In the article, six main options of technologies used in production were analyzed and compared according to the main indicators. The best results of a comprehensive comparison are those technologies that process the collected seed mass into a stationary one. The design of a device for wiping the seed mass was proposed to develop this direction of grass seed collection technologies. The article presents theoretical and experimental research results that allowed improving these devices based on rational design and operating parameters. Another way to intensify the production process of leguminous grass seeds is to combine the technological processes of wiping and separation in one machine. The analysis of various separating devices showed that machines with a rotating screen of cylindrical or conical shape are best suited for this purpose. The conducted theoretical studies confirmed the hypothesis that extending the time the material stays on the sieve by using a conical surface increases the yield of clean seeds and contributes to uniform loading of the sieve surface, improving the quality of the initial material. According to the research results, the design of the grating-separating block was proposed for the implementation of this scientific hypothesis. The theoretical and experimental studies presented in the article will allow for significantly intensifying the process of collecting grass seeds and outlining the further development of scientific research in this field.