EUROBRIDGE-98: Abstracts of the Kiev (Vorsel') Workshop (Ukraine, 5-11 September 1998).

У північній частині Чорного моря рифтогенез продовжувався з альбу до кінця сеноману та характеризувався відносно невеликим розтягом континентальної кори, що не призвело до формування глибоководних (суб)океанічних басейнів. Рифтові розломи утворили 3 великі за розмірами рифтові басейни, кожен з яких складався із системи грабенів та напівграбенів. Один із субширотних рифтових басейнів займав сучасні площі Каркінітського прогину, Криловсько-Змїіної зони підняттів, валу Губкіна та Сулинської депресії на Одеському шельфі. Другий субширотний басейн включав території підняття Тетяєва, прогину Сорокіна, підводного продовження кримських ЄДОК і, вочевидь, Кримських гір. Третій рифтовий басейн простягався з північного заходу на південний схід та охоплював території Евксинського грабену, валу Андрусова, Східночорноморського басейну та валу Шатського. Пасивне термічне (пострифтове) занурення рифтових басейнів продовжувалось з турону до середнього еоцену в морських басейнах завглибшки не більше перших сотень метрів. Сильне регіональне стиснення наприкінці середнього еоцену перервало пострифтове прогинання рифтогенних басейнів, викликало в них інтенсивні деформації осадового чохла та призвело до формування протяжного суходолу, що простягався з північного заходу на південний схід. Цей суходіл займав центральну та південну частини Одеського шельфу й Кримського півострова, а в глибоководній частині Чорного моря він охоплював території Евксинського грабену, морського продовження кримських складок, прогину Сорокіна, підняття Тетяєва, валів Андрусова і Шатського та Східно-чорноморського басейну. За час існування суходолу в його межах було еродоване до 5 км осадового чохла. Два регіональні стиснення наприкінці пізнього міоцену були спрямовані із півдня на північ та спровокували надзвичайно інтенсивні деформації осадового чохла на території досліджень. Антиклінальні структури Одеського шельфу зазнали додаткового росту й ускладнень тектонічними порушеннями, а на окраїнах Західночорморського басейну та в акваторії на південь від Кримських гір, включаючи прогин Сорокіна, сформувалась велика кількість нових антиклінальних складок, обмежених підкидами та насувами. Під час обох пізньоміоценових стиснень сформувались широкі суходоли, які простягались у майже широтному напрямку та охоплювали сучасні мілководні шельфи, Кримський півострів та північну частину сучасної глибоководної акваторії. Подібно до пізньоеоценових, пізньоміоценові суходоли вочевидь були джерелом осадового матеріалу для морських басейнів, що їх оточували. Перше пізньоміоценове стиснення збіглось у часі з проявом месинської соляної кризи та, ймовірно, супроводжувалось швидким падінням рівня моря. Перед другим пізньоміоценовим стисненням рівень моря значно піднявся, а велика частина Одеського шельфу та інші частини суходолу періодично покривалися мілководним морем. Сучасна глибоководна частина Чорного моря почала швидко прогинатись у пліоцені. У плейстоцені та, можливо, голоцені механічний відгук на швидке прогинання басейну зумовив утворення скидів, які успадкували площини інвертованих під час попередніх фаз стиснення рифтових розломів, що мали південне падіння та простягалися вздовж прибережної полоси Кримських гір та в східній частині Евксинського грабену.

On behalf of the authors of the paper by Stovba et al. [2020], I would like to thank Kornienko Sheremet [2020] for her comments on our recent article [Stovba et al., 2020], despite the fact that most of the comments look like peremptory accusations, and not like a real scientific discussion. Kornienko Sheremet's accusations relate to the absence in the results of our work of any new information about the tectonics and geological evolution of the Black Sea, ignoring the old and new results of the study of the Black Sea region by other researchers, as well as the fact that we describe our own well-known ("old") views. In this regard, I can only note that Ye. Kornienko Sheremet was probably inattentive when reading our paper. I think that readers can see for themselves whether our work is novel and informative, or not. The main place in the comments is given to the accusation of our team that we allegedly inaccurately referred to the papers by Sheremet et al. [2016a, b]. According to Ye. Kornienko Sheremet [2020] this leads to a distorted image of the results of these papers. Meanwhile, I want to emphasize that we compared our work results with those of Sheremet et al. [2016a,b], as well as with many others, to show their similarities or differences. We have no the intension of a detailed criticism of any work, including the papers by Sheremet et al. [2016a,b]. In addition, I insist that all references to Sheremet's works are relevant only to the content of these works. We also use the word "speculative" exactly in the sense that this word means in English.