In represented work the integral method of dynamic objects simulation is considered. It is shown, that the offered method has a large generality and allows to decide on wide scientific fields of problems of mathematical simulation, which can be described with the integral equations. It is marked, that the offered approach allows to use new numerical algorithms, the number of traditional problems solving by means of computer aided simulation. The universal software for the solution of integral equations in MATLAB is developed.

Розглянуто інтегральний метод динамічного моделювання об'єктів. Запропонований метод має велике значення та дозволяє розв'язувати широкий клас задач математичного моделювання, які можуть бути описані інтегральними рівняннями. Цей підхід дозволяє використовувати нові чисельні алгоритми для вирішення багатьох традиційних проблем за допомогою комп'ютерного моделювання. Розроблено універсальне програмне забезпечення для розв'язання інтегральних рівнянь в MATLAB.

Розглянуто проблему трудової міграції в Україні. Проаналізовано чинники впливу та векторну спрямованість еміграції населення України. Обгрунтовано використання нестандартних форм зайнятості в якості засобу стабілізації трудових міграційних потоків. Запропоновано модель регулювання трудової міграції через призму застосування нестандартних форм зайнятості.

Діабет є одним з найпоширеніших у світі хронічних захворювань. Останнім часом ця хвороба стала вивчатися як соціальна проблема, що стає все більш актуальною. Зростання захворюваності та смертності від діабету 2 типу, що спостерігається в останні десятиліття, вимагає активного впливу на фактори ризику, розробки профілактичних заходів, оптимізації схем лікування, активного застосування засобів фізичної терапії. Мета роботи - з'ясувати можливість покращання якості життя осіб середнього віку з діабетом 2 типу шляхом корекції фізичного навантаження, а саме, впровадження спеціально розробленої програми фізичної терапії. Методи дослідження - опитування (опитувальник WHOQOL-BREF), соматометрія (зріст, вага, обхвати), пульсометрія, тонометрія, динамометрія (сила кисті), функціональні проби (статикосилова витривалість, аеробна витривалість), інтенсивність навантаження (Шкала Борга). Запропоновано адекватну програму фізіотерапії для осіб середнього віку з діабетом 2 типу, яка придатна для застосування в лікувально-реабілітаційному процесі. Програму впроваджено в діяльність Університетської клініки Сумського державного університету. В теоретичній частині роботи підкреслено, що застосовуючи лише комплексний підхід можна нормалізувати показники вуглеводного обміну, підвищити толерантність до фізичних навантажень, знизити масу тіла, покращити якість життя. Під час реалізації експериментальної частини дослідження автори сприяли формуванню мотивації до збільшення рухової активності, впроваджували програму фізичної терапії для осіб середнього віку з діабетом 2 типу з ожирінням I - II ступеня, яка базується на вправах помірного навантаження силового і аеробного спрямування та вправах на розслаблення. Емпірична частина роботи доводить ефективність програми. Аналіз результатів вказує на позитивні зміни у функціональних системах організму, а саме, тенденцію на зниження околу талії, околу стегон, околу шиї, достовірну зміну довжини плечової дуги, збільшенні околу гомілки, індексу маси тіла, індексу співвідношення околу талії до околу стегон, достовірне зростання статико-силової витривалості м'язів живота. Ці зміни позитивно впливають на якість життя людини, самооцінку фізичного, і особливо, психічного здоров'я. Результати дослідження можуть бути запропоновані для широкого застосування у практичній діяльності фізіотерапевтів, які працюють з хворими на діабет 2 типу.

Діабет є одним з найпоширеніших у світі хронічних захворювань. Останнім часом ця хвороба стала вивчатися як соціальна проблема, що стає все більш актуальною. Зростання захворюваності та смертності від діабету 2 типу, що спостерігається в останні десятиліття, вимагає активного впливу на фактори ризику, розробки профілактичних заходів, оптимізації схем лікування, активного застосування засобів фізичної терапії. Мета роботи - з'ясувати можливість покращання якості життя осіб середнього віку з діабетом 2 типу шляхом корекції фізичного навантаження, а саме, впровадження спеціально розробленої програми фізичної терапії. Методи дослідження - опитування (опитувальник WHOQOL-BREF), соматометрія (зріст, вага, обхвати), пульсометрія, тонометрія, динамометрія (сила кисті), функціональні проби (статикосилова витривалість, аеробна витривалість), інтенсивність навантаження (Шкала Борга). Запропоновано адекватну програму фізіотерапії для осіб середнього віку з діабетом 2 типу, яка придатна для застосування в лікувально-реабілітаційному процесі. Програму впроваджено в діяльність Університетської клініки Сумського державного університету. В теоретичній частині роботи підкреслено, що застосовуючи лише комплексний підхід можна нормалізувати показники вуглеводного обміну, підвищити толерантність до фізичних навантажень, знизити масу тіла, покращити якість життя. Під час реалізації експериментальної частини дослідження автори сприяли формуванню мотивації до збільшення рухової активності, впроваджували програму фізичної терапії для осіб середнього віку з діабетом 2 типу з ожирінням I - II ступеня, яка базується на вправах помірного навантаження силового і аеробного спрямування та вправах на розслаблення. Емпірична частина роботи доводить ефективність програми. Аналіз результатів вказує на позитивні зміни у функціональних системах організму, а саме, тенденцію на зниження околу талії, околу стегон, околу шиї, достовірну зміну довжини плечової дуги, збільшенні околу гомілки, індексу маси тіла, індексу співвідношення околу талії до околу стегон, достовірне зростання статико-силової витривалості м'язів живота. Ці зміни позитивно впливають на якість життя людини, самооцінку фізичного, і особливо, психічного здоров'я. Результати дослідження можуть бути запропоновані для широкого застосування у практичній діяльності фізіотерапевтів, які працюють з хворими на діабет 2 типу.

Висвітлено підгрунтя московської експансіоністської імперської політики щодо України. Прослідковано становлення імперської історії Московії. Зауважено, що процес російської імперської експансії, як й імперської історії Московії, загалом, має досить давню історію, яка сягає в глибину XII - XIII століть, але досить виразно проявилася вже на рубежі XVII - XVIII століття. Відзначено, що протягом усієї своєї історії московська держава демонструвала переважно хижацьку сутність і схильність до експансії по відношенню до сусідніх країн. Наголошено, що для москвинів близьким був культ війни та загарбання чужих територій, не дивлячись на те чи це сусідні Україна, Білорусь, Прибалтика, Кавказ, чи значно дальші: Сибір, Центральна Азія, Далекий Схід тощо. Підсумовано, що фактор російської агресивної політики є одним із найбільш нагальних питань сучасності.

На початку XXI ст. завершено обгрунтування наявності у межах Східноєвропейської фізико-географічної країни своєрідного за природними умовами - Серединного ландшафтного поясу. Мета роботи - здійснити аналіз його виокремлення, структури, особливостей сучасного ландшафту для цілей раціонального використання природних ресурсів. Показано, що структура Серединного ландшафтного поясу складна і своєрідна. З півночі на південь тут прослідковуються три ландшафтних стрічки: Ополле-Поліська, Головного ландшафтного рубежу і Лісостепових Полісь; із заходу на схід - три сектори: західний (Український), центральний і східний. Активне використання природних ресурсів Серединного ландшафтного поясу призвело до суттєвих змін структури його ландшафту, що потребує подальших детальних досліджень. Зокрема це стосується й перегляду схеми районування Східноєвропейської фізико-географічної країни, результатів необгрунтованого господарського освоєння, розробки заходів раціонального природокористування з врахуванням унікальності природи Серединного ландшафтного поясу. Ці заходи необхідно здійснювати з урахуванням структури й стану сучасних, переважно, антропогенних ландшафтів: польових, лучно-пасовищних і лісових, як фонових майбутньої екомережі Серединного ландшафтного поясу. Відповідні наукові дослідження мають стосуватися: подальшого детального вивчення природних та антропогенних ландшафтів у межах Серединного ландшафтного поясу; розробки окремих проєктів раціонального природокористування для кожної його структури; перегляд схем господарського використання польових, лісових та пасовищних ландшафтів; розвиток існуючих та створення нових природоохоронних об'єктів і територій як основи майбутньої екомережі Серединного ландшафтного поясу.