Ерозія - це процес, що формує земну поверхню, відповідальний за надходження наносів до річкової системи. Виявлення зон, вразливих до ерозії, є критичним елементом управління наносами у водозбірному басейні, що дозволяє оцінити ступінь їх деградації. Дослідження грунтувалося на використанні просторових даних, цифрової моделі рельєфу (DTM) і CorineLandCover (CLC) на прикладі двох водозбірних басейнів, розташованих на нижній течії річки Брда. Основною метою дослідження було оцінити вплив грунтового покриву на просторове прогнозування процесу ерозії в масштабі водозбору. Метод максимальної ентропії використовувався для визначення розподілу просторової ймовірності змінних навколишнього середовища, пов'язаних з процесом ерозії. Результати показали найбільшу прогностичну дію особливостей навколишнього середовища, пов'язаних з рельєфом, та з конкретними типами грунтового покриву. Прогностичні моделі можна успішно використовувати для прогнозування територій, потенційно схильних до ерозії.