Обгрунтовано доцільність проведення попереднього електроіскрового легування алюмінієвої основи та одночасної електроіскрової обробки епоксидної композиції з подальшим формуванням покриття. Експериментально підтверджено доцільність використання, як наповнювачів, дисперсних частинок феромагнітної природи. Такі добавки, незалежно від їх хімічної, термодинамічної та кінетичної активності, суттєво впливають на ступінь зшивання в'яжучого у поверхневих шарах навколо наповнювачів, що надає змогу суттєво підвищити фізико-механічні властивості матеріалів та захисних покриттів, сформованих на їх основі.