Based on the analysis of the dispersion relation for the low-frequency collective modes in the metals electron plasma, a nontraditional point of view on the nature of the anomalous skin-effect in the presence of a static magnetic field is proposed. It is shown that the last is the result of specific coupling of the electromagnetic modes, corresponding to the roots of the dispersion equation, and depends on the concrete electron energetic spectra's shape.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.063.3 + В379.273.4

Рубрики:

Електричні та магнітні властивості заліза та його сплавів

Феримагнетизм. Ферити

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Suggested theory qualitatively explains the shapes of the hysteresis loops in orthoferrites within the temperature interval of the magnetic reorientation transition. Triangular loops result from the strong temperature dependence of both the magnetic moment and the magnetic domain wall structure.

Здійснено дослідження суті та форм прояву трансформаційного лідерства українських університетів за умов глобальної економіки.

Рушійною силою розвитку країн є накопичення та використання інтелектуальних ресурсів. Водночас значний науковий інтерес викликає питання про те, які інтелектуальні фактории є ключовими для забезпечення розвитку різних країн. Мета роботи - аналіз і виявлення взаємозв'язку між ресурсними та результативними показниками інтелектуалізації та динамікою ВВП країни. До показників ресурсів належать: людина, фінансові, інтелектуальні. Ще один набір показників стосується вже отриманих результатів інтелектуальної діяльності, які поділяють на освітні та наукові, інфраструктура, технологічні. Для виявлення та узагальнення наявних залежностей проведено кластерний аналіз країн, що характеризуються визначальними тенденціями розвитку. Для дослідження обрано 44 країни, які є досить неоднорідними за своїм соціально-економічним розвитком і геополітичним положенням. Економетричний аналіз виділив 3 групи країн, що характеризуються високим (кластер 1), середнім (кластер 2) і низьким (кластер 3) ВВП на душу населення протягом 2005 - 2015 рр. Четвертий кластер включає азійські країни, що швидко розвиваються, - Китай, Гонконг, Сінгапур, Індія та Республіка Корея. Економічне моделювання впливу ресурсних і результативних факторів на рівень економічного розвитку здійснено окремо для кожного кластера. У результаті моделювання виявлено такі закономірності для кожного кластера. У країнах першого кластера найбільш значний вплив на зростання ВВП здійснюють видатки уряду на освіту та збільшення науково-дослідного персоналу. Для країн другого кластера - зростання видатків на освіту на 1 % призводить до збільшення ВВП на 1 %. Країни третього кластера відчувають значний позитивний вплив зростання витрат на освіту загалом і на вищу освіту зокрема. Країни четвертого кластера відчувають значний позитивний вплив від збільшення науково-дослідного персоналу та зростання державних видатків на вищу освіту. Характеристика інтелектуальних моделей країн різних кластерів надає змогу скласти реалістичні прогностичні сценарії їхнього розвитку, враховуючи як зміни окремих компонентів моделі, так і ефективність різних економічних заходів та інструментів.

Реалізація інтелектуальних ресурсів необхідна для формування нової парадигми економічного розвитку на початку XXI ст. Інтелектуалізація стає основною тенденцією глобалізації. Оскільки країни, які розвиваються, недостатньо конкурентоспроможні за цих обставин, для них надзвичайно важливо збільшити темпи інтелектуалізації, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Мета роботи - дослідити та встановити кількісні зв'язки між інтелектуальною діяльністю та динамікою ВВП, а також на цій основі спрогнозувати економічне зростання країн. Кластерний аналіз для 44 країн і 40 індикаторів базується на 10-річному періоді. Здійснено моделювання та прогнозування розвитку України в умовах посилення інтелектуалізації. Оцінено вплив різних факторів інтелектуалізації ВВП країни, розраховано базовий та оптимістичний сценарії та рівень впливу на економічний розвиток країни. У той час як для України та інших країн, що розвиваються, важливіші ресурсні фактори, для розвинених - результативні. В основі моделювання лежить розроблена авторами триетапна методика оцінки інтелектуального лідерства. Це доводить позитивний вплив таких результуючих факторів, як високотехнологічний експорт, патенти, заявки на торгові марки, витрати на дослідження та розробки. Наприклад, якщо експорт високих технологій збільшиться на 5 %, ВВП України зросте досить суттєво. Проте майже будь-яке зростання експорту може мати подібний ефект. Зроблено висновки, що значний позитивний ефект має залучення іноземного інтелектуального капіталу, що також підтверджується моделюванням розвитку економіки України. Збільшення існуючого рівня фінансування досліджень на 5 % призведе до зростання ВВП України майже на 500 доларів на душу населення.