Охарактеризовано окремі аспекти вияву мовної, термінологічної, комунікативно-прагматичної, текстової, дискурсивної компетенцій психолінгвістичного профілю фахівця економічної сфери. Визначено вплив особистісних рис економіста як наставника на формування мовної особистості економіста-початківця. Проаналізовано наукові праці, які дають змогу визначити мовну особистість як особистість, виражену в мові і через мову; як особистість, що є носієм мови й комунікантом, носієм мовної і комунікативної компетенції. Зазначено три рівні володіння мовою: вербально-семантичний, лінгвокогнітивний, прагматичний, межі між якими досить нетривкі, розпливчасті, які водночас визначають етапи формування мовної особистості. Визначено вимоги до економічної компетенції фахівця, що забезпечують відповідний рівень володіння мовою, адже пріоритетне місце в професійному мовленні фахівців економічної галузі посідають лексичні одиниці мовної системи: економічна термінологія вузького й широкого вжитку, професіоналізми, соціально маркована лексика тощо. Проаналізовано внутрішньолінгвістичні причини динамічного проникнення лексичних запозичень у професійне мовлення сучасних економістів у зв'язку з номінативною необхідністю. При всій повазі до іншомовної культури все частіше й самі фахівці економічної сфери виступають за екологію професійного мовлення, прагнуть хоча б спорадично застосовувати й синонімічні українські відповідники до запозичень. Зазначено важливі комунікативні ознаки професійного мовлення: змістовність, точність, логічність, правильність, стислість викладу думок, доказовість, коректність та доречність уживання термінів, насиченість інформацією, чистота мови, виразність дикції, милозвучність. Таким чином, показниками загальнокультурної, мовної, термінологічної компетенції економіста є глибокі знання особливостей економічної термінології, теорії і практики мовленнєвого впливу, уважне ставлення до питомої лексики й фахових термінів. Сформованість психолінгвістичного профілю особистості економіста-початківця залежить від фундаментальної, мовної підготовки, прикладу і впливу особистісних рис економіста-наставника. Мовний розвиток сучасного економіста значною мірою залежить від державної підтримки, однак насамперед від власного прагнення до саморозвитку й самореалізації.