Предложен новый подход к трехмерной реконструкции человеческого лица по одному или нескольким изображениям. Подход основан на генеративной модели человеческого лица. Предложен новый способ построения генеративной модели по набору нетекстурированных поверхностей.

Описано переваги та недоліки використання сучасних мультимедійних ресурсів у процесі навчання іноземної мови. Розглянуто можливість поліпшити результати навчання студентів за допомогою використання мультимедійних доповідей, як інструменту взаємодії на практичному занятті. Особливу увагу приділено веб-ресурсам у реальному часі, які можуть використовуватись студентами радіотехнічних спеціальностей. Ці ресурси можуть підвищити рівень мотивації до вивчення іноземних мов. Описано декілька принципів розробки мультимедійних продуктів, які грунтуються на результатах одинадцяти дослідницьких робіт у сучасній науковій літературі. Термін "мультимедіа" належить до освітньої доповіді з використанням в основному відео-, текстового супроводу та зображень. На відміну від гіпертексту і навчання, заснованого на технологіях веб, увага в мультимедійних продуктах на текстову складову зведена до мінімуму. Результати роботи показують, що мультимедіа протягом багатьох років має високий потенціал розвитку в якості інструменту для викладачів англійської мови. Підкреслено дві супутні проблеми: до цих пір існує порівняно мало результатів, що свідчать про значення мультимедіа в освітньому середовищі при тому, що вартість мультимедійних продуктів залишається досить високою.

На базі результатів вибіркового обстеження, проведеного серед працівників українських енергетичних компаній протягом четвертого кварталу 2020 р. в межах гранту, наданого ESP ETSAID, оцінено розміри та фактори гендерного розриву в заробітній платі в українській енергетиці та поширення цього явища серед різних професій. Основними детермінантами розмірів заробітної плати розглянуто освітній рівень (респонденти були розділені на 4 групи за цим критерієм), стаж роботи на підприємстві (5 груп) і позиція респондента у кваліфікаційній ієрархії компанії (всі респонденти ідентифіковані за належністю до одного з восьми кваліфікаційних рівнів (КР)). Отримані результати свідчать про те, що провідним чинником гендерного розриву в оплаті праці в українській енергетиці є нерівномірний доступ жінок і чоловіків до набуття характеристик, потрібних для збільшення заробітної плати. Зокрема, нерівність у розподілі загальної кількості респондентів жіночої та чоловічої статі між КР (середній рівень кваліфікації жінок становить 4,8 проти 5,4 для чоловіків). Частка гендерного розриву, обумовлена неоднаковою оплатою аналогічної праці жінок і чоловіків (відмінності в оплаті жінок і чоловіків, які мають аналогічні характеристики досвіду, кваліфікації та складності роботи) локалізується на нижчих КР (з II до IV). Частка розриву, обумовленого нерівністю доступу до високооплачуваної праці, проявляється у відсутності жінок на найвищому (VIII) КР, явній перевазі чоловіків на VII КР і помітному переваженні на третьому КР, працівники якого одержують більшу компенсацію, ніж зайняті на V і VI КР. Відповідно, провідним чинником гендерного розриву в оплаті праці є переважання чоловіків на трьох найбільш високооплачуваних КР. Локалізація відмінностей в оплаті аналогічної праці жінок і чоловіків на нижчих рівнях кваліфікаційної ієрархії, а також ослаблення такої нерівності зі збільшенням досвіду працівників свідчить про те, що проблема тендерної нерівності більше притаманна сегментові "периферійної" зайнятості. У міру зростання кваліфікації та досвіду (відповідно, цінності працівників для роботодавця) проблема гендерної нерівності в оплаті праці стає менш помітною. Однак чисельність жінок, які досягають того рівня кар'єрного зростання, коли гендерна нерівність майже не спостерігається, суттєво менша за чисельність чоловіків.