Ключ. слова: Austrobdella oosthuizeni sp. n., Hirudinea, Piscicolidae, Jassus lalandii, South Africa
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.144.4

Рубрики:

Hirudinea П'явки

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено ревізований список антарктичних риб'ячих п'явок, який включає 21 вид із 13 родів. Наведено визначальні таблиці підродин, родів і видів, стислі описи, інформацію про живителів і географічне розповсюдження, зображення 20 видів п'явок.

За результатами підводних спостережень відповідно до протоколу NAGISA та акустичних досліджень дна в акваторії Аргентинських островів запропоновано утворення морських охоронюваних районів у протоках Stella Creek та Skua Creek. Розраховані за методикою IUCN індекси відповідності для МОР свідчать, що протоки Stella Creek та Skua Creek слід віднести до природоохоронних категорій Ia та III відповідно. Розроблено описи морських охоронюваних районів. Розроблено 3D моделі морських охоронюваних районів.

Исследована проблема использования химических маркеров для изучения и описания экосистем. В качестве химических маркеров использованы фотосинтетические пигменты - каротиноиды и хлорофиллы, а также почвенные полимеры - гуминовые, фульвиновые кислоты и их соли. Изучена корреляция между концентрациями данных маркеров в пробах и показателями "общего азота" и зольности. Комплексный химический анализ проведен для 9-ти проб, собранных на экологическом профиле, заложенном на склоне горы Демария Антарктического полуострова между высотами 47 и 408 м над уровнем моря. Показано, что в примитивных экосистемах, подобных антарктическим, содержание каротиноидов и хлорофиллов коррелирует с общим количеством фитомассы и биомассы. Суммарное количество гуминовых и фульвиновых кислот может быть использовано для оценки общего количества органического вещества в почвах. Сопоставление концентрации фотосинтетических пигментов и "общего азота" позволяет определить соотношение фракций биогенного азота фитомассы и продуктов жизнедеятельности фауны.

Мета роботи - з'ясувати закономірності розподілу молюска Nacella concinna (Nacellidae) в акваторії архіпелагу Аргентинські острови (протока Міік). У роботі було використано морфометричні, статистичні, картографічні методи, а також геоінформаційні технології. Проаналізовано закономірності розподілу молюсків на різних трансектах з урахуванням їх морфометричних характеристик - довжини раковини, ваги молюска, щільності поселення. Встановлено, що розподіл субпопуляцій Nacella concinna не має будь-яких видимих строгих закономірностей. На різних трансектах на незначному віддаленні, морфометричні характеристики молюсків у вибірках розподіляються як за класичними, так і не за класичними моделями. Для трансекти МК1 показана класична модель розподілу морфометричних характеристик - зі збільшенням щільності поселення молюска морфометричні характеристики молюсків (довжина раковини і вага молюска) мають тенденцію до зменшення. Для трансекти МК2 показана некласична модель розподілу, де зі збільшенням щільності поселення молюска морфометричні характеристики молюсків (довжина раковини, вага особини) також збільшуються. Для трансекти МК3 також показана класична модель розподілу, але характерною особливістю є збільшення щільності поселення молюска до 5 м глибини і поступове зниження щільності поселення до глибини 20 м. Побудовано геоінформаційні моделі розподілу популяції Nacella concinna за глибинами в акваторії Української антарктичної станції "Академік Вернадський". Висновки: вперше для зазначеного регіону створено карти розподілу популяції молюска Nacella concinna, а також описано окремі субпопуляції з їх розємірними класами в акваторії архіпелагу Аргентинські острови.

Мета роботи - узагальнення результатів польових досліджень, спрямованих на забезпечення охорони морського середовища в акваторії Аргентинських островів, виконаних у межах Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2020 рр. Наукові результати, висвітлені у публікаціях, присвячених даній проблематиці, а також у відповідних документах, офіційно представлених Українською делегацією у 2012 - 2019 рр., узагальнено з урахуванням правових норм щодо просторового регулювання охорони морського середовища в межах Системи Договору про Антарктику (СДА). Для узагальнення результатів польових досліджень використано ГІС-аналіз. Розроблення режиму охорони для морського біогеографічного полігону базується на найкращих доступних наукових даних щодо стану морських донних угруповань, поширення морських птахів, ссавців, колоній пінгвінів та місць їх гніздування, а також підводних та акустичних досліджень, хімічних аналізів прибережних донних відкладів, що було зібрано під час сезонних та цілорічних українських антарктичних експедицій у 2011 - 2019 рр. З метою гармонізації застосування всіх доступних інструментів охорони та управління на основі екосистемного підходу в межах СДА, Україна створює Антарктичний район, що особливо охороняється, (АРОО) на Аргентинських островах, прилеглих островах архіпелагу Вільгельма та прибережних оазах Антарктичного півострова. АРОО включатиме як наземну територію, так і морський компонент у складі міжострівних акваторій у межах центральної групи Аргентинських островів. Показано, що морський компонент запланованого АРОО може слугувати одним із наукових референтних районів широкомасштабного Морського охоронного району в Області планування 1 (регіон Антарктичного півострова) для оцінки впливу зміни клімату на донні угруповання, характер розповсюдження та успішність гніздування популяцій пінгвінів.