Предмет роботи - побудова графічної мережевої моделі реінжинірингу програмної системи. Мета роботи - розробка програмного засобу для підвищення рівня автоматизації проектування мережевих графіків з організації виробництва по реінжинірингу програмних систем у межах управління проектами. Мережеве планування - це одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання стратегічних планів і довгострокових комплексів проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства. Поряд із лінійними графіками та табличними розрахунками мережеві методи планування знаходять широке застосування при розробці перспективних планів і моделей створення складних виробничих систем та інших об'єктів довгострокового використання. У сучасних спеціалізованих пакетах комп'ютерних програм планування та оперативного управління використовується тип графіків "вершини-роботи". Завданням перед створенням програмного засобу є здатність працювати з усіма типами мережевих графіків із можливостями їх методологію PERT (Program (Project) Evaluation and Review Technique), використання елементів теорії графів і методу діаграм Ганта, як облікового для здійснення управління проектами. Моделювання системної архітектури програмного забезпечення виконано у межах методології UML (Unified Modeling Language) 2.5 із використанням CASE-інструментарію Enterprise Architect 14. Результатами є запропоновані проекті рішення. Зміст проектної частини визначається, по-перше, специфікою планування реінжинірингу програмних проектів, по-друге, особливостями конкретних технічних пропозицій до проекту, що піддається управлінню. Спроектовано архітектуру (проектний "каркас") програмного засобу для управління мережевим плануванням реінжинірингу програмного проекту. Розроблено архітектуру у вигляді декількох структурних та поведінкових діаграм, а саме: діаграма варіантів використання, що надає аналітику детальної уяви про галузь застосування програмного засобу; діаграму послідовності, яка призначена для формування уяви програміста про порядок виконання дій при роботі з майбутнім програмним засобом; діаграму станів, яка необхідна для наочного подання тих станів, у яких програмний засіб може знаходитися у різні моменти часу; діаграму класів, яка використовуються для проектування основного формового наповнення майбутнього програмного засобу; діаграму компонентів, яка призначена для вивчення складу компонентів майбутнього програмного засобу та вказівки послідовності компіляції та збірки окремих модулів. Числова та часова оцінка параметрів планування будується за даними, що отримані з проектних діаграм Ганта.

Наведено заключні результати наукового дослідження з розроблення моделей і методів реінжинірингу, а також технологій мультилінгвістичного перекодування відкритих систем автоматизованого проектування. Спільної рисою для всіх програмних систем є те, що під впливом часу та інших невід'ємних факторів інформатизації, а саме оновлення: операційних систем, мов програмування, принципів дії розподілених систем обробки даних тощо, відбувається еволюційне старіння видів забезпечення. Така тенденція призводить до погіршення швидкісних, інформаційно-комунікаційних, графічних, часових та інших характеристик, аж до повної відмови системи. Реінжиніринг - це процес, який надає можливість зручно та швидко створювати нові, вдосконалені програмні системи, використовуючи досвід попередніх програмних продуктів. Мета роботи - систематизувати результати інтеграції компонентів повторного використання, що накопичено розробниками за визначений час розвитку галузевих систем автоматизованого проектування в оновлені програмної структури готових ресурсів. За отриманими науковими та практичними результатами виконано аналіз розроблених моделей і методів реінжинірингу видів забезпечення відкритих систем автоматизованого проектування. Загалом, реінжиніринг містить у собі процеси реорганізації та реструктуризації програмної системи, переведення окремих компонентів системи в іншу, сучаснішу мову програмування, а також процеси модифікації або модернізації структури та системи даних. У досліджені використано наступні методи: складального, конкретизуючого, синтезуючого та композиційного програмування, методи породжувальних і розпізнавальних граматик. На цей час, процес проектування нових програмних продуктів є не надто ефективним без використання UML-методології, але у разі її застосування швидкість розробки підвищується у рази. UML, як мова графічного опису для об'єктного моделювання, окрім простого проектування, підтримує ще й функцію генерації та реінжинірингу коду на базі розглянутих моделей. Відмінною особливістю наведених досліджень є можливість підтримки роботи більше 10 найпопулярніших мов програмування. При застосуванні наведених технологій вдається автоматизувати процес перекодування компонентів програмного забезпечення та, за рахунок цього, вивільнити робочий час програмістів від рутинного перепрограмування та зменшити вірогідність виникнення структурних помилок, що успадковуються від попередньої системи. Використання отриманих результатів надасть значне підвищення ефективності застосування систем автоматизованого проектування у таких галузях їх використання як: машинобудування, сфера телекомунікацій, управління виробництвом і транспортом, освіта тощо. Розроблені моделі та методи стануть у нагоді системним архітекторам та інженерам-програмістам, які задіяні у перепроектуванні програмного забезпечення, що вже знаходяться у кількарічній експлуатації.