Індекс рубрикатора НБУВ: П040.3-6 + П344.16

Рубрики:

Мінеральні добрива

Догляд за лісом. Реконструкція лісонасаджень

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Процеси глобалізації та інтеграції економіки України до світового економічного простору провокують виникнення в країні цілої низки кризових явищ і дестабілізувальних факторів, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток країни. Серед них виділяють іллегальну економічну діяльність суб'єктів господарювання та тінізацію економіки. Водночас, світове господарство характеризується подвійною структурою, яка проявляється у легальному та нелегальному секторах. Визначено основні структурні компоненти легального сектора економіки, а саме: легальна торгівля легальними товарами; легальна міграція робочої сили; легальний рух сировинних та інформаційних ресурсів, капітальних активів, а також нелегального сектора економіки: контрабанда; нелегальна міграція та торгівля людьми; контрабанда сировинних ресурсів; міжнародне "відмивання" грошей; економічний шпіонаж та торгове "піратство". На підставі компаративного аналізу проведено правовий аналіз кримінального законодавства, результати якого надають можливість стверджувати, що в Україні посилено відповідальність за корупційні зловживання та встановлені обмеження для осіб, які їх вчинили, а також щодо їх амністії. Розглянуто основні фактори виникнення такої важливої компоненти у структурі тіньової економіки як тіньова зайнятість, яка чинить безпосередній вплив на показники соціально-економічного розвитку країни. Окреслено основні шляхи детінізації економіки та протидії корупції в країні, масштаби яких в останні роки досягнули критичного рівня. З цією метою першочерговим виявляється забезпечення мотиваційного нормативно-правового середовища, яке б сприяло веденню легальної господарської діяльності; зменшення податкового тиску на малий і середній бізнес; скорочення масштабів протиправної зайнятості. На підставі емпіричних досліджень з використанням програмних пакетів MS Excel, Statistiсa 8,0 і CurveExpert 5,0 проведено дослідження динаміки кримінальних проваджень у найбільш поширених корупційних злочинах, облікованих у 2013 - 2017 рр. і тенденцій щодо руху злочинів у найбільш поширених корупційних злочинах, кримінальні провадження за якими закрито у 2013 - 2017 рр. і визначено частку злочинів, провадження за якими закрито 2013 - 2017 рр. На базі економіко-математичних розрахунків проведено діагностику рівня тінізації економіки України у 2010 - 2018 рр. Досліджено та систематизовано основні проблеми побудови дієвої системи антикорупційного законодавства в Україні, зокрема, в частині встановлення відповідальності за такого роду злочини. Висвітлено стан і тенденції впливу глобалізації на становлення України як незалежного суб'єкта міжнародної економічної діяльності. З метою пошуку методів оцінки обсягів тіньової економіки та шляхів її детінізації запропоновано проводити дослідження тенденцій тіньової економіки в Україні за допомогою моделі Солоу, сутність якої полягає у розгляді тіньової економіки як єдиного цілого економічного явища (без структурних елементів) та у достатньо адекватному відображенні найважливіших макроекономічних аспектів тінізації процесу виробництва.

Процеси глобалізації та інтеграції економіки України до світового економічного простору провокують виникнення в країні цілої низки кризових явищ і дестабілізувальних факторів, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток країни. Серед них виділяють іллегальну економічну діяльність суб'єктів господарювання та тінізацію економіки. Водночас, світове господарство характеризується подвійною структурою, яка проявляється у легальному та нелегальному секторах. Визначено основні структурні компоненти легального сектора економіки, а саме: легальна торгівля легальними товарами; легальна міграція робочої сили; легальний рух сировинних та інформаційних ресурсів, капітальних активів, а також нелегального сектора економіки: контрабанда; нелегальна міграція та торгівля людьми; контрабанда сировинних ресурсів; міжнародне "відмивання" грошей; економічний шпіонаж та торгове "піратство". На підставі компаративного аналізу проведено правовий аналіз кримінального законодавства, результати якого надають можливість стверджувати, що в Україні посилено відповідальність за корупційні зловживання та встановлені обмеження для осіб, які їх вчинили, а також щодо їх амністії. Розглянуто основні фактори виникнення такої важливої компоненти у структурі тіньової економіки як тіньова зайнятість, яка чинить безпосередній вплив на показники соціально-економічного розвитку країни. Окреслено основні шляхи детінізації економіки та протидії корупції в країні, масштаби яких в останні роки досягнули критичного рівня. З цією метою першочерговим виявляється забезпечення мотиваційного нормативно-правового середовища, яке б сприяло веденню легальної господарської діяльності; зменшення податкового тиску на малий і середній бізнес; скорочення масштабів протиправної зайнятості. На підставі емпіричних досліджень з використанням програмних пакетів MS Excel, Statistiсa 8,0 і CurveExpert 5,0 проведено дослідження динаміки кримінальних проваджень у найбільш поширених корупційних злочинах, облікованих у 2013 - 2017 рр. і тенденцій щодо руху злочинів у найбільш поширених корупційних злочинах, кримінальні провадження за якими закрито у 2013 - 2017 рр. і визначено частку злочинів, провадження за якими закрито 2013 - 2017 рр. На базі економіко-математичних розрахунків проведено діагностику рівня тінізації економіки України у 2010 - 2018 рр. Досліджено та систематизовано основні проблеми побудови дієвої системи антикорупційного законодавства в Україні, зокрема, в частині встановлення відповідальності за такого роду злочини. Висвітлено стан і тенденції впливу глобалізації на становлення України як незалежного суб'єкта міжнародної економічної діяльності. З метою пошуку методів оцінки обсягів тіньової економіки та шляхів її детінізації запропоновано проводити дослідження тенденцій тіньової економіки в Україні за допомогою моделі Солоу, сутність якої полягає у розгляді тіньової економіки як єдиного цілого економічного явища (без структурних елементів) та у достатньо адекватному відображенні найважливіших макроекономічних аспектів тінізації процесу виробництва.

Прагнення України інтегруватися до міжнародного економічного простору ставлять перед інноваційними підприємствами значні перешкоди, пов'язані з дестабілізувальним впливом процесів глобалізації. Серед найвагоміших варто виокремити фінансово-економічну та політичну нестабільність, ризики неплатоспроможності та зниження фінансової стійкості, що призводить до неможливості протидіяти зовнішнім і внутрішнім викликам та забезпечити оптимальний рівень економічної безпеки. За таких умов загострюється необхідність ефективної протидії дестабілізувальним чинникам і забезпечення високих показників рентабельності та прибутковості, що можна досягнути завдяки інноваціям і вдосконаленню фінансових правовідносин. Інноваційна діяльність, незважаючи на її високу вартість і суттєвий рівень ризиковості, є одним із пріоритетних напрямів функціонування підприємства. Діяльність інноваційних підприємств привертає увагу економічних агентів, тому забезпечення належного рівня їхньої економічної безпеки є не менш важливим завданням. Зважаючи на те, що єдиної уніфікованої та законодавчо закріпленої методики розрахунку рівня економічної безпеки підприємств досі немає, то вагомого значення набуває пошук найбільш прийнятних і раціональних методів розрахунку рівня безпеки підприємств, а також розроблення правового механізму їх закріплення, який перебуває в центрі уваги науковців і практиків упродовж тривалого часу. Однак визначена проблема досі не вирішена. Проведено дослідження основних підходів щодо оцінювання рівня економічної безпеки інноваційних підприємств і визначено важливість у них фактора інновацій і правового регулювання фінансових відносин з іншими економічними агентами. Систематизовано основні індикатори економічної безпеки підприємства та проведено їхню класифікація на макроекономічні, фінансові, зовнішньоекономічні, інвестиційні, науково-технологічні та виробничі. Обгрунтовано та запропоновано метод оцінювання рівня економічної безпеки інноваційного підприємства з використанням моделі Солоу.

Зростаючі тенденції тінізації міжнародної та національної економіки сприяють посиленню процесів легалізації доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, з використанням офшорних зон, на території яких діють сприятливі фіскальний і валютно-фінансовий режими, запроваджено високий ступінь захисту банківської та комерційної таємниці, а також лояльність щодо інституційного регулювання. Впродовж останніх років загострилася проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах, що зумовлено порушенням національних інтересів України у зв'язку зі зниженням обсягів податкових надходжень до державного бюджету та відпливом капіталів за межі країни. Офшоризація національної економіки набула загрозливих масштабів, оскільки країна, перебуваючи в умовах тривалої фінансово-економічної кризи, хронічного недофінансування секторів національної економіки та гострого браку фінансових ресурсів, інвестує у високорозвинені країни. Зважаючи на таку ситуацію, особливої актуальності набуває проблема дослідження механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах. Визначено особливості та передумови функціонування офшорних зон, окреслено основні проблеми ефективної протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах. Проведено дослідження основних схем і методів легалізації (відмивання) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування з використанням офшорних зон; здійснено економіко-правовий аналіз нормативного та законодавчого забезпечення у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах; проаналізовано динаміку кількості кримінальних правопорушень у сфері ухилення від оподаткування з використанням офшорних зон. Систематизовано заходи системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, через офшорні зони та запропоновано вдосконалення економіко-правового механізму протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, через офшорні зони.

Протидія фінансовим злочинам у системі боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом, в умовах глобалізації та євроінтеграції є одним із пріоритетних напрямів реалізації державної політики у фінансовій сфері. Кризові явища фінансово-економічного і соціально-політичного характеру, які присутні в Україні, підвищують ризики вчинення фінансових злочинів і легалізації (відмивання) коштів, одержаних унаслідок протиправної діяльності. Зростаючі тенденції посилення фінансової злочинності зумовлюють необхідність ефективної протидії дестабілізувальним чинникам і розроблення ефективного механізму боротьби з цим деструктивним явищем. Визначено сутність фінансових злочинів і легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, обгрунтовано взаємозв'язок і взаємообумовленість фінансової злочинності з легалізацією (відмиванням) злочинних доходів. Здійснено економіко-правовий аналіз нормативно-правового забезпечення протидії фінансовій злочинності та легалізації економіки. Проведено дослідження динаміки кількості фінансових злочинів, учинених в Україні, обсягів легалізованих (відмитих) коштів і майна, а також обсягів легалізованих (відмитих) коштів, що були одержані внаслідок ухилення від сплати податків. Проаналізовано особливості проведення оцінювання ризиків легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, на основі використанням ризик-орієнтованого підходу, досліджено та виявлено найбільш вагомі ризики легалізації (відмивання) нелегальних коштів. З метою вдосконалення та забезпечення ефективної протидії фінансовим злочинам у системі боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом, запропоновано основні заходи протидії фінансовій злочинності в Україні, реалізація яких потребує посилення економічної, правової та адміністративної взаємодії економічних агентів.

Інтенсифікація викликів, загроз і ризиків функціонування глобальної фінансово-економічної системи та неготовність національної економіки протистояти їх дестабілізуючому впливу зумовлюють формування нової парадигми світового економічного порядку, невід'ємною компонентою якої є корупція. Поширення корупції в глобальному вимірі посилює диспропорції структури розвитку соціально-економічних систем і створює перешкоди правовому й суспільно-політичному устроєві країни, оскільки це деструктивне явище проникає не тільки в державний сектор, а й в економіку, політику, суспільство, а також істотно впливає на рівень якості життя населення, що проявляється в збагаченні незначної частини та зубожінні більшості населення. Визначено сутність корупції, обгрунтовано взаємозв'язок корупції з рівнем якості життя населення. Здійснено економіко-правовий аналіз нормативно-правового забезпечення протидії корупції в країнах Європейського Союзу (ЄС) та Україні. Проведено дослідження динаміки індексу сприйняття корупції й індексу якості життя населення в країнах ЄС та Україні впродовж 2018 - 2021 рр. На основі багатофакторного (кластерного) аналізу з використанням методу k-середніх здійснено групування країн ЄС та України за показниками індексу сприйняття корупції й індексу якості життя населення, що надало можливість виокремити серед країн ЄС 3 групи: високо розвинені країни, у яких спостерігається високий рівень якості життя населення та низький рівень корупції; країни, які належать до високо розвинених, забезпечують високі показники якості життя населення, але рівень корупції мають достатньо високий; країни з високим рівнем корупції та порівняно низьким рівнем якості життя населення, до яких належить і Україна. З метою забезпечення ефективної протидії корупції запропоновано основні заходи боротьби з цим деструктивним явищем, реалізація яких потребує вдосконалення чинного законодавства та його гармонізації з міжнародними нормативно-правовими актами.

Мета роботи - дослідження економіко-правових засад і виявлення проблем демократичного розвитку держави та суспільства в умовах війни російської федерації з Україною. Результати проведеного дослідження надали можливість встановити, що в Україні існують проблеми демократичного розвитку держави та суспільства, які виникли ще до початку воєнного протистояння України російській федерації, а повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави лише поглибило наявні деструктивні зміни в державі та суспільстві. Проблема збереження та розвитку демократії надзвичайно загострилася в сучасних реаліях і потребує належної уваги та поглиблених досліджень. Виявлено, що в Україні розвиток держави та суспільства відбувається за демократії гібридного режиму. Установлено низхідні тенденції щодо показника, який характеризує рівень державної нестабільності, що свідчить про консолідацію зусиль держави та суспільства з метою ефективної протидії зовнішньому ворогу в надскладних умовах ведення війни та мобілізації ресурсів для збереження демократичних цінностей. Доведено, що якість державного управління в Україні є надто низькою, що потребує перегляду існуючої політики та розроблення додаткових заходів щодо боротьби з корупцією в державному секторі. Дослідження впливу факторів на рівень якості життя населення надало змогу виявити, що зростання індексу демократії та якості державного управління зумовлює підвищення якості життя населення (відповідні показники регресії r = 0,854 і r = 0,211), а посилення державної нестабільності його знижує (r = -0,332). Запропоновано розробити комплекс спеціальних заходів щодо посилення взаємодії органів державної влади з громадськістю на засадах прозорості, відкритості та доступності до інформації, гарантувати права та свободи людини та громадянина, інтенсифікувати процес запобігання та протидії корупції.

Мета роботи - дослідження теоретико-прикладних засад і виявлення проблемних аспектів економіко-правового механізму й особливостей формування та реалізації фінансової політики держави в умовах російсько-української війни. Результати проведеного дослідження надали можливість встановити, що формування та реалізація фінансової політики України відбувається під впливом значних дестабілізуючих факторів і чинників. Виявлено вагомі проблеми щодо формування та реалізації фінансової політики України, зокрема: посилення негативного впливу інфляційних чинників, суттєве зниження обсягів ВВП країни, посилення нестабільності валютного курсу та ризиків девальвації національної грошової одиниці, зростання обсягів грошової маси в обігу, зниження обсягів золотовалютних резервів, а також проблеми планування та прогнозування параметрів формування та реалізації фінансової політики держави в умовах російсько-української війни. Доведено відхилення значень фінансових показників України від нормативних, що засвідчує критичне падіння ВВП країни в умовах воєнного протистояння збройній агресії російської федерації до - 45,1 %, зростання рівня інфляції до 115 %, зростання обсягів грошової маси в обігу за всіма агрегатами, зниження рівня монетизації економіки до 38 % і золотовалютних резервів до 25,24 млрд дол. США, а також зростання рівня бідності населення до 42 %. Запропоновано здійснити вдосконалення економіко-правового механізму формування та реалізації фінансової політики держави з урахуванням чинників воєнного стану в країні, спрямувати основні зусилля на вчасне виявлення та запобігання ризикам і загрозам фінансового характеру, а також здійснити стабілізацію банківської, грошово-кредитної, бюджетної та валютної систем.