Оцінка ризику несприятливого впливу пестицидів на операторів - одна з обов'язкових умов для прийняття рішення щодо державної реєстрації. Розрахунок експозиційної дози та визначення допустимого рівня впливу як основних складових оцінки ризику проводяться в ЕЕС за єдиними алгоритмами. Для інтеграції гігієнічних нормативів в Україні з європейським законодавством представляється доцільним використовувати ці алгоритми за збереження традиційних вітчизняних підходів до розуміння безпеки пестицидів і їх застосування. Директивні матеріали EEC щодо санітарного законодавства - методичні посібники з визначення експозиційних доз та допустимих рівнів впливу пестицидів на оператора. Детермінована британська експозиційна модель POEM (EUROPOEM), заснована на базі даних, що охоплює позаштатні сценарій роботи з пестицидами ("worst cases"), і алгоритм встановлення гіпотетичного допустимого рівня (AOEL) з використанням всієї сукупності токсикологічних даних, критичних напрямів токсичної дії та недіючих доз (NOAEL) з коефіцієнтами запасу, що забезпечують екстраполяції експериментальних даних на людину (оператора), представляються алгоритмами, найбільшою мірою створюють однозначність і прозорість висновків у разі оцінки ризику впливу пестицидів на здоров'я операторів. Ці алгоритми можуть бути рекомендовані для оцінки ризику у разі застосування пестицидів для операторів в Україні. З'ясовано, що у прийнятті рішення за результатами кількісного рівня впливу з погляду на прогностичну цінність моделі перевага має бути віддана алгоритму, заснованому на найповніших "історичних" базах даних, що включають випадки, не передбачені штатними ситуаціями ("worse case"). З'ясовано, що найбільшою мірою ці умови задовольняє британська модель UK POEM та її модифікований варіант - EUROPOEM II, які пропонуються для прийняття в Україні як офіційний алгоритм розрахунку експозиційних доз пестицидів у разі їх застосування. Обгрунтування допустимого рівня впливу пестицидів на операторів доцільно проводити в Україні за алгоритмом EISA з урахуванням власних уявлень щодо ступеня безпеки на підставі аналізу всієї сукупності токсикологічних даних та затверджувати в установленому порядку як державний гігієнічний стандарт.

Збільшення асортименту засобів захисту рослин зумовлює необхідність створення високонаційних методів гігієнічної оцінки умов праці та потенційних ризиків як інструменту моніторингу інгаляційних і дермальних експозицій. Мета дослідження - аналітична оцінка наукових розробок з токсиколого-гігієнічних досліджень пестицидів, методичних підходів до визначення професійного ризику й удосконалення практики їх використання в Україні. Матеріалами досліджень були державні стандарти, санітарні норми, інші нормативні документи національного законодавства, які регламентують безпеку пестицидів за їх застосування; міжнародні стандарти та законодавчі акти Європейського Союзу з оцінки ризику пестицидів і дозвільної процедури щодо їх розміщення на ринку засобів захисту рослин. У дослідженні використано теоретичні методи наукових розробок у галузі токсикології та гігієни застосування пестицидів, аналітичну оцінку сучасних підходів до визначення професійного ризику, реєстрації пестицидів і вдосконалення практики їх використання в Україні. Для запобігання шкідливого впливу пестицидів на здоров'я людини, живі організми та довкілля в кожній країні введено жорсткі законодавчі обмеження щодо їх застосування. Процедура реєстрації засобів захисту рослин є питанням національної безпеки і повинна вирішуватися на державному рівні. Усі використовувані препарати повинні проходити ретельну перевірку на дотримання основних принципів захисту від токсичного впливу пестицидів, а саме: захист відстанню, захист часом, захист дозою, оцінка ризику, захист механічними способами. Висновки: виконання умов угоди щодо Асоціації між Україною та Європейським Союзом передбачає комплекс заходів з адаптації та імплементації національної нормативно-правової бази відповідно до європейського законодавства. Наукові розробки в напрямі дослідження особливостей впливу пестицидів на людину та навколишнє природне середовище визначають основне завдання гігієнічної науки - об'єктивну кількісну оцінку умов праці, обгрунтування безпечних рівнів вмісту пестицидів в об'єктах виробничого середовища та розробку методичних підходів до оцінки професійного ризику з урахуванням міжнародного, європейського та вітчизняного досвіду.