Цель работы - исследование тенденций и закономерностей развития рынка труда в Украине, а также концептуализации направлений преодоления основных диспропорций занятости, повышении мотивации и стимулирования экономической активности населения. В результате исследования актуализирована оценка состояния рынка труда Украины; выявлены и систематизированы проблемы и противоречия, присущие украинскому рынку труда; на основании выявленных тенденций и закономерностей, а также установления причинно-следственных связей в сфере занятости осуществлена перспективная оценка возможных изменений в этой сфере; сформулированы основные направления повышения эффективной мотивации и стимулирования экономической активности населения с учетом императивов рынка труда и вызовов времени. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является регулирование структурных пропорций на рынке труда, в том числе между сферой занятости и сферой образования, на что и целесообразно направить дальнейший научный поиск.

Досліджено аспект карбування та збереження пам'яті в архітектурному середовищі міста. Розглянуто особливості використання пам'яті як джерела натхнення у творчості українськими сучасними архітекторами у середовищі українських міст.

Запропоновано підхід до вирішення задачі прогнозування, класифікації та діагностики ризикових подій на ринку праці в процесі стратегічного управління людськими ресурсами, котрий апробовано у ході оцінювання ризику безробіття серед зайнятого населення України. Зокрема, побудовано скорингову модель, яка, враховуючи спільний вплив соціально-демографічних і професійно-кваліфікаційних характеристик зайнятих, розраховує бали і на їх підставі ранжує працівників за рівнем ризику втрати ними роботи. Виявлено, що найвищу ймовірність настання "поганої" події мають працівники чоловічої статі віком 15 - 22 роки, не одружені, які проживають у сільській місцевості, з професією (спеціальністю) згідно з дипломом (посвідченням) - кваліфікований робітник сільського та лісового господарств; кваліфікований робітник з інструментом; робітник з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, якщо при цьому вони зайняті не за фахом, а виконують найпростіші роботи у таких видах економічної діяльності як сільське господарство або будівництво. Розроблення скорингової моделі здійснено за допомогою методу бінарної логістичної регресії з використанням програм R, SPSS та MS Excel. На базі розробленої моделі можна не тільки структурувати процес підготовки варіантів рішень з управління ризиком, а й виконати попередню оцінку значущості досліджуваних характеристик зайнятого, пов?язаних із імовірністю настання ризикової події. Виконано моніторинг побудованої скорингової моделі для оцінки ризику безробіття серед зайнятого населення України. На підставі тестування за такими параметрами як стабільність, дискримінаційна здатність (ефективність ранжування) та якість калібрації підтверджено хороші прогностичні можливості й адекватність функціонування моделі. Побудована модель оцінки ймовірності безробіття серед зайнятого населення України є прикладом застосування скорингу в сфері HR. У перспективі подібні ймовірнісні моделі можуть стати актуальним інструментом діяльності державних інституцій, наприклад, служби зайнятості, і роботодавців, тобто всіх тих суб'єктів, які є учасниками формування та реалізації стратегій управління людськими ресурсами. Зі щоденно нагромаджуваних у них даних можна отримувати знання для свідомого, а не інтуїтивного формування стратегічних рішень і планування тактичних кроків.

The article presents the results of the study on the structure and scale of spread of informal employment in Ukrainian labor market. Based on the analysis of the received estimates, the author makes a social and economic profile of the average worker involved in informal labor relations. The peculiarity of the study is that all estimates are considered separately for hired labor and self-employment, which allows to identify the internal heterogeneity of the structure of informal employment in Ukraine. According to the results of the econometric modeling, the main socio-economic, demographic, settlement, professional and sectoral factors that determine the involvement of the individual in informal employment in Ukraine are identified. Described the basics of legal regulation of labor relations as a formal institution influencing the dynamics of informal employment. Established the relationship between the level of flexibility in the regulation of the labor market in the country and the extent of informal employment among its population. It has been shown that in economies with flexible regulation, as a rule, informal employment is lower. Based on assessments and analysis of the flexibility of labor market regulation in Ukraine by such components as hiring, working hours and staff reductions (rules and costs), bottlenecks in the national legislation have been identified that can cause increased informal employment, which in turn helped determine the main institutional conditions for its minimization.