Мета роботи - дослідження проблеми відмивання "брудних" грошей в офшорних юрисдикціях. Звернено увагу на ключові фактори, які приваблюють суб'єктів господарювання щодо реєстрації бізнесу в офшорних зонах. Розглянуто вплив податкового навантаження на процес переміщення прибутку до офшорних юрисдикцій. Досліджено обсяги втрат Державного бюджету України, що пов'язані з ухиленням від оподаткування коштів, розміщених на рахунках офшорних компаній. Наведено найтиповіші схеми відмивання "брудних" грошей в офшорних зонах, а також висвітлено ряд стадій, що формують процес "відмивання". Акцентовано увагу на інвестуванні round tripping, як ключового механізму повернення з-за кордону резиденту коштів у вигляді прямих іноземних інвестицій, а також виділено основні чинники використання операцій round tripping українськими суб'єктами господарювання. Звернено увагу на відсотковий розподіл країн і найбільших інвесторів в Україну. Визначено, що використання українським бізнесом офшорних схем сприяє зростанню тінізації національної економіки та чинить прямий негативний вплив на фінансову безпеку України, що підтверджено результатами Національної оцінки ризиків 2019 р. Акцентовано увагу на ініціативі Плану ОЕСР/G20 Base erosion and proft shifting (BEPS) щодо запобігання "відмиванню грошей" в офшорах, а також вказано ключові заходи України щодо імплементації відповідних міжнародних стандартів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення заходів, спрямованих на деофшоризацію національної економіки, у тому числі шляхом реалізації Плану дій BEPS 2.0.

Тінізація економіки є значною перешкодою на шляху стабільного економічного розвитку держави та причиною погіршення інвестиційного клімату, а також дисбалансу економічних стимулів у національній економіці України. Мета роботи - визначення факторів тінізації та детінізації економіки України у сферах доходів домогосподарств (ДГ) і ділової та інвестиційної активності населення, а також обгрунтування заходів щодо детінізації економічних процесів в Україні. На підставі розрахунку коефіцієнта кореляції Фехнера виявлено взаємозв'язок між рівнем тіньової економіки України та показниками доходів ДГ і показниками розвитку малого (МБ) і середнього (СБ) бізнесу. У сфері доходів ДГ серед факторів, які мають визначальний вплив на рівень тіньової економіки, виявлено такі як: збільшення наявного доходу на душу населення (коефіцієнт кореляції -0,75), зміна частки заробітної плати в доходах ДГ (коефіцієнт кореляції -0,75), рівень соціальних виплат населенню (коефіцієнт кореляції +0,5) і рівень зайнятості (коефіцієнт кореляції +0,75). У сфері підприємництва найбільш значущими факторами, які визначають рівень тіньової економіки, є зміна обсягу продажів МБ і СБ (коефіцієнт кореляції -0,75), а також зміна фінансового результату малих підприємств (функціональна зворотна залежність). Зважаючи на результати кореляційного аналізу, в Україні з метою зниження рівня тіньової економіки потрібно збільшити доходи населення, стимулювати їхню інвестиційну та підприємницьку діяльність, зокрема лібералізувати податкову політику для МБ і СБ. Увагу слід приділити розвиткові МБ, зокрема змінити підходи до регулятивної політики у сфері малого підприємництва, максимально спростити організаційні процедури, пов'язані з веденням бізнесу, та забезпечити доступність кредитування.