Показано, що beta-випромінювання в дозах 0,02 - 0,2 мГр стимулює хемокінез нейтрофілів, і дія опосередкується через шлях, сполучений з КТ-чутливими G-білками, а хемотаксис, що ініціюється fMLP, не чутливий. Опромінення лімфоцитів дозою 0,024 мГр і більшою дозозалежно гнітить розеткоутворення. Цей вплив реалізується шляхами, що не містять КТ- і ХТ-чутливі G-білки. Токсини значно сильніше пригнічують розеткоутворення. У разі спільного застосування радіонукліди пригнічують ефект обох токсинів майже вдвічі, навіть у дозі 0,6 нГр. Ця реакція не змінюється, якщо клітини зазнали дії рентгенівських променів до її проведення. Проте, якщо клітини опромінювати у ході реакції, то знову з'являється пригнічення розеткоутворення. Відсутність розвитку оксидативного стресу, а також відповіді розеткоутворювальної функції під час опромінення клітин до проведення реакції, вказує на наявність інформаційної дії дуже малих доз радіації на клітину аналогічно первинним месенджерам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Е0*551.7*716-638

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ