Разработаны рекомендации по определению и измерению зрелости бизнеса при внедрении эджайл-подхода для высокотехнологичных компаний. В исследовании используются методы анализа документов, наблюдения, личного и глубинного интервью, метод кейсов. Разработана Business Agility Journey для определения состояния зрелости компании и проведения экспресс-диагностики эджайльности. Agile Project Management Journey была разработана для определения компаниями своих слабых сторон, а также мероприятий по переходу от традиционного к эджайльному подходу. Personal Agility Checklist был создан для проверки "гибких навыков" (soft skills) сотрудников на наличие гибкого мышления (agile mindset). Ограничения исследований включают изучение зрелости компаний IТ-отрасли. Практическая значимость основывается на использовании предложенных Agility Journeys для определения состояния зрелости и основных проблем на пути перехода. Также Personal Agility Checklist поможет проверить эджайльность будущих работников. Оригинальность статьи базируется на уникальности Agility Journey, которая была разработана впервые. Дальнейшие исследования на эту тему целесообразно сосредоточить на развитии гибкого мышления как предпосылке обеспечения эджайльности в компании.

Мета роботи - аналіз концепції бізнес-моделі в рамках стратегічного управління підприємством та обгрунтування її впливу на українські високотехнологічні підприємства. Беручи до уваги те, що концепція бізнес-моделі досить давно досліджується зарубіжними науковцями, виникає необхідність визначити, яким чином вона використовується у стратегічному управлінні українськими високотехнологічними компаніями. Завдяки проведеному контент-аналізу визначень стратегічного управління, наданих різними авторами, було виділено основні елементи, на яких зосереджують увагу більшість науковців, а саме: процес розробки стратегії, постановка цілей, аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища та створення цінності. Створення цінності є особливо важливим параметром ринку високих технологій, оскільки життєвий цикл таких товарів короткий. На підставі цих даних було вирішено провести аналіз 50 інноваційних компаній України та їх бізнес-моделей за метриками "Канви бізнес-моделі", яка була розроблена швейцарським теоретиком бізнесу Олександром Остервальдером. Результати дослідження частотного аналізу допомогли встановити, що українські компанії мають чотири слабкі структурні елементи бізнес-моделей: клієнти, відносини з клієнтами, ключові партнери та структура витрат. Виявлено, що компанії використовують свої бізнес-моделі тільки як інструмент маркетингових комунікацій. Але, на жаль, без розуміння структури витрат, своїх клієнтів і партнерів, для яких створюється цінність, стратегічний розвиток компанії неможливий.

Мета роботи - дослідження різних підходів до побудови довгострокової та короткострокової стратегії в контексті сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності. Надано огляд літератури та висвітлено відмінності між концепціями сталого розвитку, корпоративної соціальної відповідальності й екологічного, соціального та корпоративного управління. Надано структурні та характерні відмінності цих концепцій. Дослідження націлене на висвітлення ключових відмінностей між сталою поведінкою та мімікрією - маскуванням результатів діяльності компаній під глобальний тренд корпоративної соціальної відповідальності. Стаття фокусується на дослідженні різних систем оцінки рівня сталого розвитку. Проаналізовано результати діяльності провідних світових компаній згідно з основними рейтингами рівня сталого розвитку. Наведено дослідження діяльності провідних українських компаній, надано порівняння з результатами менш успішних компаній, досліджено загальну ситуацію в Україні. Попри відносно високі показники рівня сталого розвитку провідних гравців українського ринку, компанії, які знаходяться нижче в рейтингу, показують низькі результати за ключовими компонентами оцінки рівня сталості. Наголошено на складності процесу оцінки рівня сталого розвитку підприємств, а також запропоновано інтегровану систему оцінки рівня сталого розвитку підприємства, що базується на комбінованому переліку компонентів, які використовуються різними аналітичними компаніями. Надано обгрунтування доцільності більш детального моніторингу діяльності українських компаній, з метою виявлення та протидії мімікрії, а також наголошено на побудові комплексного алгоритму визначення рівня сталого розвитку, який надасть змогу дати якомога точний висновок.