Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.143.123 + Е0*836.6:Е623.362.442 Equ

Рубрики:

Strongylida Стронгіліди

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.311-911 + Е621.143.123*80 + Е60*803.11

Рубрики:

Інфекційні хвороби, характерні для великої рогатої худоби

Strongylida Стронгіліди

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кінь Пржевальського (Equus ferus Przewalskii Poljakov, 1881) є рідкісним вимираючим підвидом диких коней (Equus ferus), що населяли степи Центральної Азії. У 2015 р. у ФДБУ "Заповідники Оренбуржжя" було розпочато "Програму створення напіввільної популяції коней Пржевальського". Першу групу з шести коней Пржевальського (2 самця та 4 самиці), що народилися у напіврезерваті Ле Вілларет, Франція, було перевезено в Оренбурзький заповідник. Мета роботи - дослідження видового складу угруповання шлунково-кишкових паразитів новоствореної популяції коней Пржевальського та моніторинг рівня зараженості їх паразитами. Рівень зараженості коней шлунково-кишковими паразитами досліджували за методом МакМастера. Шлунково-кишкових паразитів збирали прижиттєво після дегельмінтизації коней препаратом "Univerm" (0,2 %-вий аверсектін C, PharmBioMed, Росія). Було знайдено 20 видів паразитів: 19 видів нематод (з родини Strongylidae і Habronema muscae) і один з видів оводів з роду Gasterophilus. Найбільшу видову різноманітність (18 видів з 8 родів) відзначено у стронгілід: 2 види підродини Strongylinae і 16 видів - Cyathostominae. Розподіл видів стронгілід між 10 класами екстенсивності показало, що структура їх угруповання є бімодальною ("coresatellite" mode). Одержані в даному дослідженні результати мають розглядатися як початкові дані для подальшого паразитологічного моніторингу новоствореної популяції коней Пржевальського в державному заповіднику "Оренбурзький".

На сьогоднішній день у біосферному заповіднику "Асканія-Нова" (Херсонська обл., Україна) утримуються більше 30 видів екзотичних копитних. З 1978 по 2014 рр. за методом часткового гельмінтологічного розтину було досліджено 146 голів копитних 24 видів (16 видів родини бикові, 4 - оленячі, 4 - верблюдові); зібрано та визначено більше 402 700 екземплярів гельмінтів. Мета роботи - узагальнення зібраних даних та проведення аналізу видової різноманітності паразитів екзотичних видів копитних. Загалом було виявлено 38 видів гельмінтів, серед яких 3 види трематод (Trematoda), 6 - цестод (Cestoda) та 29 - нематод (Nematoda). Найбільш зараженими гельмінтами виявились копитні з родини бикових (Bovidae); у них виявлено 36 видів; від 1 до 18 видів паразитували у одного хазяїна. У верблюдових (Camelidae) зареєстровано 15 видів гельмінтів; від 3 до 10 видів на одного хазяїна. У оленячих (Cervidae) знайдено 9 видів гельмінтів; від 1 до 6 видів на одного хазяїна. Найбільшу видову різноманітність паразитів зареєстровано у копитних, що були завезені до заповіднику з регіонів, кліматичні умови яких подібні до умов південної України: у сайгака (19 видів), європейського муфлона (18), гривастого барана (18) та гвинторогого козла (17). Десять видів нематод, типових для свійських жуйних (Haemonchus contortus, Nematodirus sp., Aonchotheca bovis, Moniezia expansa, Oesophagostomum venulosum, Ostertagia circumcincta, Trichostrongylus axei, T. colubriformis, T. probolurus та Trichuris ovis), домінували у паразитарних угрупованнях. На підставі одержаних результатів виявлено зменшення видової різноманітності паразитарних угруповань досліджених видів екзотичних копитних у заповіднику "Асканія-Нова" у порівнянні з природними місцями їх існування.