За результатами аналізу тенденцій з застосування та розвитку ракетного озброєння показано, що в найближчі десятиліття така зброя (ракетні, зенітно-ракетні, протикорабельні комплекси) залишиться однією з основних у частинах та підрозділах збройних сил передових країн світу. Разом з тим, в умовах незалежної України з'являється необхідність у створенні власного виробництва відповідних зразків в режимі "замкненого циклу". Синтез такого озброєння включає проведення комплексних наукових досліджень з питань принципів побудови й функціонування їх основних елементів, а саме: обгрунтування алгоритмів роботи пускового обладнання, систем управління та навігації саме ракет. В роботі показано приклад загального вирішення задачі блочного синтезу систем управління підготовкою і пуском (СУПП) ракетних комплексів. Ця система займає значне місце у складі ПУ та комплексу в цілому і призначена для вирішення задач розгортання артилерійської частини, підготовки до старту, здійснення передстартового юнтролю й пуску, а також для вирішення додаткових передстартових задач. СУПП забезпечує централізоване управління окремими елементами обладнання ПУ та координує їх спільну роботу. Надійність роботи СУПП рішучим чином впливає на загальну надійність ПУ як елемента ракетного комплексу.

За попередніми результатами формування алгоритму блочного синтезу авторами проведено синтез систем типу систем управління підготовкою і пуском ПУ ракетного комплексу, але його результати потребують додаткового вирішення завдання попередньої оцінки надійності зазначеної системи. Суттєвість долі несправностей, що пов'язані з недоліками проєктування, вказує на те, що надійність маэ потенційно закладатися в проєкт будь-якої системи. Це значною мірою стосується системи управління підготовкою і пуском, яка є частковим випадком складної системи. Тобто, синтез такого озброєння включає проведення комплексних наукових досліджень як з питань обгрунтування алгоритмів роботи пускового обладнання, систем управління та навігації саме ракет, так й питань їх надійності. В роботі показано приклад моделі оцінки надійності систем управління підготовкою і пуском ракетних комплексів.

У попередніх публікаціях авторами показано необхідність застосування вертикального газодинамічного способу старту ракет протикорабельного комплексу з форсованим відхиленням ракети на необхідну траєкторію руху, що накладає специфічні обмеження, зумовлені рівнем тягоозброєності ракети, вимогами обстрілу цілей на ближній межі ураження та експлуатації у польових умовах. Застосування вертикального газодинамічного контейнерноо старту ПКР берегових РК викликає необхідність вирішення питань щодо оптимального вибору параметрів підсистеми "контейнер - ракета". У роботі показано, що для вирішення складної нелінійної задачі вибору раціональних параметрів підсистеми "контейнер - ракета" доцільно використовувати розроблений універсальний оптимізатор, ітераційна процедура якого полягає в застосуванні стандартних програм лінійного програмування. Подана методика може бути використана на початкових етапах розробки пускових установок РК вертикального старту з метою вирішення питань вибору оптимальної конструкції підсистеми "контейнер - ракета" та пускових установок в цілому.

У роботі представлено характерні технологічні аспекти побудови систем управління протиповітряних (протикорабельних) ракет з системою управління, що функціонує на базі комплексування координаторів різного типу. Показано, що наявність функціонального зв'язку між координаторами в комплексованій системі наведення надає змогу певним чином розширити діапазон точністних можливостей системи самонаведення. З цієї метою структура пристрою вироблення команд, який забезпечує роботу комплексованої системи наведення з двома вимірювачами, має включати в себе такі функціонально необхідні елементи, як: перемикаючий пристрій із пристроєм затримки: пристрій розв'язки коефіцієнта передачі контуру від поточного кінематичного значення швидкості. Також зроблено висновок, що при дії на радіотехнічний координатор зовнішнього збурення, за своїм характером еквівалентної дії перешкоди, що веде за швидкістю, в системі управління необхідно здійснювати екстраполяцію поточних значень кутової швидкості лінії візування і відносної швидкості зближення.

В роботі авторами показано, що з метою пошуку математичного апарату з оцінки впливу технічних і експлуатаційних характеристик стартових систем на ефективність ракетного комплексу на етапі синтезу може бути використаний наступний узагальнений комплекс алгоритмів: алгоритм урахування впливу швидкодії; алгоритм оцінки точності встрілювання; алгоритм оцінки впливу основних характеристик надійності ПУ на показник рівня якості ракетного комплексу. Алгоритм надає змогу визначити основні характеристики надійності ПУ в режимі, що встановився, і ймовірність безвідмовної роботи протягом заданого часу напрацювання, а також врахувати різні специфічні сектори, пов'язані з процесом функціонування, такі, наприклад, як можливість роботи системи в декількох режимах, наявність різних засобів контролю та відновлення працездатності, вплив дії довкілля. Таким чином, технічних та експлуатаційних характеристик стартових систем в узагальненій моделі здійснюється блоком оцінки точності встрілювання, блоком оцінки швидкодії, блоком обліку надійності. Всі ці блоки в сукупності з блоками оцінки вогневих можливостей та оптимізації представляють узагальнену модель вибору технічних та експлуатаційних характеристик сартової системи. Запропоновані алгоритми можна шкористовувати під час створення нових, а також у процесі модифікації стартових систем існуючих зразків рокетних комплексів. Вони спрощують пошук шляхів та способів їх найбільш ефективного використання, а акож покращання умов експлуатації. Запропоновані алгоритми можна використовувати під час створення нових зразків стартових систем ракетних комплексів, а також у процесі модифікації існуючих. Поданий підхід може бути також використаний при вирішенні питань вибору оптимальної конструкції підсистеми "контейнер - ракета" та ПУ загалом.