Нова комбінація Solenogyne christensenii (Petrie) de Lange, Jian Wang ter & Barkla comb. nov. запропонована для виду з Нової Зеландії, який до того був описаний як Abrotanella christensenii Petrie. Подано опис та ілюстрації виду, вказані його відміни від подібних та споріднених видів. Цей вид перебуває під загрозою зникнення, оскільки він достовірно відомий лише з Південного острова Нової Зеландії, де збереглася лише одна популяція в регіоні Отаго, хоча раніше вид був також відомий з типового місцезнаходження на рівнині Хенмер у північній частині регіону Кентербері.

Розглянуто історичні відомості щодо трапляння Chenopodium ficifolium (Chenopodiaceae) та сучасний статус виду в Новій Зеландії. Цей вид євразійського походження наводився для Нової Зеландії як випадково занесений адвентивний вид, принаймні з часів першої вказівки Кирка 1896 року, який знайшов С. ficifolium у 1892 р. в порту м. Веллінгтон на купах корабельного баласту. Відомо щонайменше сім надійних зборів або вказівок у різних географічних регіонах - від Північного острова (Окленд і Веллінгтон) до Південного (Крайстчерч) та одного з південних островів Тіті. Проте, фактичне поширення виду в Новій Зеландії, ймовірно, виявлене недостатньо через його подібність до С. album. Вірогідно що, С. ficifolium був уперше занесений до Нової Зеландії значно раніше, ніж у 1892 р., про що свідчить гербарний зразок, зібраний Дж. Еверардом Хоумом у 1840-х роках. Цей зразок нещодавно був знайдений в історичному гербарії Турчанінова (складова частина Національного гербарію України - KW); це лише один із багатьох ранніх зразків у KW, зібраних Хоумом, А. Каннінгемом і Р. Каннінгемом у Новій Зеландії в першій половині XIX ст. Швидше за все, Турчанінов отримав ці новозеландські зразки з Королівського ботанічного саду К'ю в обмін на свої сибірські чи інші колекції. Зазначено, що ретельний перегляд новозеландських зразків, наявних у гербарії Турчанінова в KW, виявить важливі та цікаві результати не лише щодо аборигенних рослин (включаючи типові зразки), але й щодо адвентивних (чужорідних) видів, занесених на ранніх етапах європейської колонізації; це дозволить прояснити найдавніші етапи їх експансії в Новій Зеландії.

Тринадцять історичних зразків (включно з оригінальним матеріалом, переважно синтипи та ізолектотипи) таксонів Epilobium та Fuchsia (Onagraceae), описаних з Нової Зеландії Алланом та Ричардом Каннінгемами, були нещодавно виявлені серед матеріалів гербарію М. С. Турчанінова (KW-TURCZ) у Національному гербарії України (KW); вони обговорюються у порівнянні з цифровими зображеннями та даними про інші відповідні зразки з кількох інших гербаріїв, зокрема К, BM, WELT та ін. Ці зразки, що були зібрані в Новій Зеландії Алланом Каннінгемом у 1826 та 1838 рр. та Ричардом Каннінгемом у 1833 - 1834 рр., репрезентують такі таксони (в оригінальному розумінні А. Каннінгема): Epilobium alsinoides, E. atriplicifolium, E. confertum, E. hirtigerum, E. nerterioides, E. nummulariifolium, E. pedunculare, E. thymifolium, E. virgatum (A. Cunn., non Lam.) та Fuchsia procumbens. Показано, що позначення типів для деяких з цих назв у роді Epilobium лишаються проблематичними; декілька назв, очевидно, ще не були належним чином типіфіковані. Ці проблеми були викликані декількома факторами, зокрема, переплутаними оригінальними етикетками чи зразками, помилками в кураторських чи скопійованих етикетках, складною системою нумерації, застосованою А. Каннінгемом тощо. Потрібен критичний перегляд усіх наявних оригінальних та інших пов'язаних з ними зразків, що стосуються згаданих назв Epilobium, особливо тих, що знаходяться в гербарії К. Допоки такий перегляд не здійснено, ми утримуємось від будь-яких номенклатурних дій, що впливатимуть на позначення типу. Недавнє виявлення у KW-TURCZ важливих історичних зразків (не лише з родини Onagraceae, але й з багатьох інших родин), зібраних у Новій Зеландії у першій половині XIX ст. Алланом Каннінгемом, Річардом Каннінгемом, Дж. Еверардом Хоумом та деякими іншими ранніми дослідниками, є не лише цікавим з історичної точки зору, але й важливим для систематики, особливо для правильного застосування назв, встановлених А. Каннінгемом.

Описано новий вид Leptospermum repo de Lange & L.M.H.Schmid sp. nov. (Myrtaceae), виокремлений з L. scoparium J.R.Forst. & G.Forst, (sensu lato). Новий вид є ендеміком торфових боліт Вайкато, регіон Бей-оф-Пленті (Затока Достатку), та прилеглих східних хребтів північної частини Північного острова Нової Зеландії. Цей вид належить до новозеландської (Північний острів) клади у групі L. scoparium s. l.; від інших представників цієї клади він морфологічно відрізняється витонченим, веретеноподібним, розгалуженим габітусом; лінійними, лінійно-ланцетними (рідше ниткоподібними), короткозагостреними, довшими листками, які широко розходяться; квітками з білими пелюстками, тичинками переважно з білими тичинковими нитками (дуже зрідка з рожевим відтінком біля основи), а також маточкою і приймочкою, які зазвичай є зеленими (дуже зрідка рожевими). Зараз Leptospermum repo трапляється на території близько 10 % колишніх оселиш, у яких, окрім кількох торфових боліт, що знаходяться під охороною, відбувається скорочення чисельності виду через втрату середовища його існування. Ще однією потенційною загрозою для L. repo віднедавна стала хвороба мирту, спричинена Austropuccinia psidii, адвентивним іржастим грибом, уперше виявленим в Аотеароа/Новій Зеландії в травні 2017 р. Ця іржа, з якою наразі немає засобів боротьби і запобігання загибелі інфікованих рослин, становить серйозну загрозу для видів родини Myrtaceae Аотеароа/Нової Зеландії. Оскільки через історичну втрату оселищ існує загроза скорочення багатьох популяцій L. repo, а також через потенційну загрозу з боку Austropuccinia psidii, у роботі цілком підтримується запропонована Групою з природоохоронної оцінки судинних рослин природної флори Нової Зеландії оцінка цього виду (під попередньою назвою Leptospermum aff. scoparium (c) (AK191319; Waikato peat bog)) як такого, що перебуває "Під загрозою/Під національно критичною загрозою".

Описано новий вид Lagenophora schmidiae de Lange & Jian Wang ter sp. nov. (Asteraceae), наведено його зображення та відмінності від L. montana Hook. f. Цей новоописаний вид був уперше наведений з Аотеароа/Нової Зеландії у 1974 р., але під помилковою назвою Lagenophora montana. Таке досить пізнє визнання відокремленості цього виду частково пояснюється тим, що він є надзвичайно рідкісним, а також часто помилково визначався як дещо подібний вид L. barkeri Kirk, з яким він часто зростає поряд. З використанням національної системи природоохоронної класифікації загроз (New Zealand Threat Classification System) для Lagenophora schmidiae запропоновано охоронний статус "Threatened/Nationally Critical", оскільки цей новий вид відомий лише в малих популяціях, багато з яких знаходяться під загрозою внаслідок інвазій чужорідних видів.

Нові комбінації у роді Pentapogon R. Br. (Poaceae) запропоновані для трьох ендемічних для Нової Зеландії видів, які раніше включали до Deyeuxia Clarion ex P. Beauv.: Pentapogon aucklandicus (Hook.f.) de Lange and L. M. H. Schmid, comb. nov. (Deyeuxia aucklandica (Hook.f.) Zotov), P. lacustris (Edgar and Connor) de Lange and L. M. H. Schmid, comb. nov. (D. lacustris Edgar and Connor) та P. youngii (Hook.f.) de Lange and L. M. H. Schmid, comb. nov. (D. youngii (Hook.f.) Buchanan). Ці три види не були розглянуті у новій таксономічній ревізії роду Pentapogon (Peterson et al., 2022), у якій до Pentapogon були переведені інші австралазійські види Deyeuxia: D. avenoides (Hook.f.) Buchanan, D. densa Benth., D. frigida F. Muell. ex Benth., D. gunniana (Nees) Benth., D. quadriseta (Labill.) Benth., D. scaberula Vickery та D. valida (Vickery) Weiller.

Обрано лектотип (P00537796) назви Brachyscome neocaledonica Guill. (зараз цей вид визнаний як Pytinicarpa neocaledonica (Guill.) G. L. Nesom), типового виду роду Pytinicarpa G. L. Nesom (Asteraceae). Лектотипіфікація виявилася потрібною, оскільки Гійомен (Guillaumin) процитував у протолозі лише синтипи для цієї назви; Нісом (Nesom) у першоописі роду Pytinicarpa також не обрав лектотип типового виду цього роду. Деякі синтипи з процитованих у протолозі гербарних зборів Brachyscome neocaledonica виявилися належними до спорідненого виду Pytinicarpa sarasinii (Daniker) G. L. Nesom (Brachyscome sarasinii Daniker) або змішаними зборами. З цієї причини обрання лектотипу є важливим для підтримання номенклатурної стабільності та належного застосування назв у цьому роді.

Попередньо проведені дослідження показали, що Senecio repangae subsp. repangae і subsp. pokohinuensis мають самостійне еволюційне походження. Тому subsp. pokohinuensis піднесено до видового рангу Senecio pokohinuensis. Наведено оновлені морфологічні описи обох видів.

Під час досліджень ліхенізованої мікобіоти архіпелагу Нова Зеландія виявлено види Alyxoria ochrocheila, Anisomeridium anisolobum, Fissurina dumastii, Porina americana та Zwackhia viridis. Внаслідок аналізу відповідних публікацій ці види запропоновані як нові доповнення до ліхенізованої мікобіоти цього регіону.