Розглянуто проблему дотримання демократичних принципів під час виборів в Україні. Проаналізовано особливості та тенденції трансформації Індексу демократичних виборів у нашій державі.

Використовуючи системний і структурно-функціональний методи та контент-аналіз, досліджено позицію Католицької Церкви щодо глобальної проблеми загрози війни та необхідності гарантування безпеки народам і націям. З'ясовано, що концепція Магістеріуму виходить з позиції гарантування та дотримання прав людини і базується на принципах моральності політики, дотримання міжнародних угод, солідарності та гуманізму.

З'ясовано специфіку, основні етапи та динаміку процесу євроінтеграції у Польщі; досліджено суспільні перетворення всередині країни, а також участь Польщі у міжнародних організаціях різного рівня, як фактор прискорення євроінтеграції.

Розглянуто діяльність Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН) як гаранта міжнародного миру та безпеки, що має широкі повноваження щодо впливу на держав-порушниць міжнародного права. Зіставлено пропозиції щодо реформування РБ ООН, які охоплюють 3 ключові проблеми: зміна складу, використання права вето та зміна непрозорих методів роботи Ради. Доведено, що від сьогоднішніх ініціатив щодо реформування РБ ООН залежить подальше ефективне існування ООН і майбутнє всієї міжнародної системи безпеки.

Здійснено порівняння показників окремих складових геоекономічного та інституційного потенціалу АСЕАН та Європейського Союзу. Зроблено висновок про те, що підхід, який має за основу тільки темпи економічного зростання держав-членів АСЕАН та їх частку у світових макроекономічних показниках, має вагомі недоліки: по-перше, не враховує якісних параметрів економічної модернізації в азійських країнах у контексті регіональної інтеграції; по-друге не бере до уваги істотні розбіжності у розвитку економічних параметрів держав-членів АСЕАН щодо інтеграції та глобалізації загалом.

Обгрунтовано необхідність формування ефективної інформаційної стратегії органів державної влади в Україні, яка б відповідала європейським і світовим стандартам. Окреслено критерії та принципи ефективної інформаційної стратегії; проаналізовано її нормативно-правове забезпечення; висвітлено механізми реалізації.

Розглянуто проблему сучасної міграційної кризи в країнах ЄС, основні загрози безпеці зовнішніх кордонів ЄС і загострення міжетнічних конфліктів. Проаналізовано сучасну міграційну політику країн ЄС, проблеми інтеграції мігрантів у європейські суспільства, заходи, які застосовують окремі європейські держави у боротьбі з нелегальною міграцією, а також наголошено на необхідності вдосконалення сучасної міграційної політики країн ЄС, розробки нових умов і принципів адаптації мігрантів.

Розглянуто проблеми виникнення та впливу пропагандистських технологій як необхідного елемента інформаційних війн. Досліджено особливості застосування інформаційної зброї та інформаційних впливів на людину. Проаналізовано популярність українських і російських телеканалів у регіонах України на сучасному етапі.

Узагальнено визначення кулінарної дипломатії як інструмента міжкультурного взаєморозуміння між народами, покращання взаємодії та співпраці у міжнародних відносинах. З'ясовано, що кулінарна дипломатія використовується з роз'яснювальною та пропагандистською метою та підвищення позитивного іміджу держави.

Проаналізовано дискурс глобальної політики як її "тексту", його змісту й особливостей, складових. В основу праці покладено адаптацію ідей про дискурс Р. Барта, М. Фуко, Т. ван Дейка щодо глобальної політики. Стверджується, що дискурс як "мова" глобальної політики опосередковує та формує уявлення про це явище - як наукові, так і повсякденні, містить усю наявну інформацію про нього. Цей дискурс формується структурою "мови" глобальної політики та її соціальним контекстом, а також когнітивними схемами індивідів, які сприймають інформацію, їх "суперструктурами".

Розглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв'язання "української кризи" на рівні багатосторонньої дипломатії, передусім Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження - виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил. Зроблено висновок про те, що приймаючи рішення щодо голосування "української" резолюції ГА ООН, кожна країна здебільшого керувалася власною ідеологією чи інтересами урядів, а не реальною ситуацією в Україні чи проблемами глобального значення.

Розглянуто проблеми цивілізаційної взаємодії та питання їх вирішення у філософській і політологічній думці А. Дж. Тойнбі та посттойбіанській науці. Досліджено можливості та наслідки зіткнення цивілізацій на прикладі східноукраїнського конфлікту.

Досліджено територіальний підхід до врегулювання етнополітичних сепаратистських конфліктів, різні види територіальних механізмів. Розглянуто застосування принципу визнання етнічних відмінностей. Вивчено погляди дослідників щодо можливих негативних і позитивних наслідків застосування територіального підходу. Територіальні механізми проаналізовано відповідно до критеріїв ефективності.

Аргументується думка про необхідність внесення змін у парадигму філософської антропології, що була започаткована на початку ХХ ст. Відзначено зрушення та тенденції у сучасному становищі та розумінні людини: увага до природного начала людини, зростаючий вплив на людину соціальних чинників, відмова від прагнення до духовності, тенденції, що позначаються терміном "постлюдина".

Сучасний стан досліджень наукової спадщини львіської філософської школи має численні прогалини, однією з яких є теорія судження цієї школи. Показано важливість завдання заповнення цієї прогалини й окреслено шлях виконання цього завдання.

Розглянуто погляди І. Франка на релігію та релігійність у контексті релігійного секуляризму. Його думки добре вписуються у відомий вид мислення С. К'єркегора, Л. Фоєрбаха, які перетлумачили природу, мету релігії, відношення людини до Бога. Показано, що релігійність І. Франка має ознаки "нової релігійності": відірваність від традиційної релігійності, наголошування на важливості особистісного релігійного досвіду, особистісного відношення до безособленого Бога.

Розглянуто погляди К. Твардовського на природу та походження принципів моралі. Стверджується, що будучи прихильником еволюційної етики, він доводив, що не існує жодних норм моралі. Етичні норми - це продукт еволюційного розвитку, про що свідчить їх відносний і мінливий характер. Тому для перетворення етики у повноцінну завершену науку необхідно встановити універсальні норми моралі, які будуть відігравати роль "законів етики".

Досліджено феномен регіоналізму на латиноамериканському континенті в контексті регіональної безпеки. Розглянуто причини, етапи та особливості зародження інтеграційних об'єднань у Латинській Америці та характер їх функціонування.

Розглянуто проблему вимірювання рівня демократичності політичного режиму країн світу. Проаналізовано як авторські підходи до визначення рівня демократії у світі, так і підходи та проекти міжнародних наукових і громадських установ.

Проаналізовано позицію Римського понтифіка Івана XXIII у розпізнаванні та прочитанні "знаків часу" як світових подій та явищ, які становлять загрозу світовій безпеці та мирному співіснуванню міжнародної спільноти. У контексті відповіді на знаки часу, застосовуючи аналітичний, структурно-функціональний, системний методи та контент-аналіз, досліджено, надані у працях Івана XXIII рекомендації та механізми врегулювання міжнародних конфліктів і забезпечення миру та міжнародної безпеки.