Проаналізовано роль Tempus у формуванні середньовічного хронотипу. Визначено метрико-ритмічну домінанту в російському перекладі епітафії Є.Д.Фельдмана "Эпитафия моему отцу" (1998) з Р.Бернса "Epitaph on my father" (1783). Розглянуто питання держави та нації в мемуарній спадщині П.Грабовського, національні традиції виховання у творчості І.Огієнка (митрополита Іларіона). Розкрито портретну характеристику як художній конструкт у гендерному дискурсі драматургії Б.Шоу та Л.Українки. Висвітлено гендерні стереотипи в українській та російській літературах ХХ ст. як віддзеркалення етнічної ментальності.

Проанализирована роль Tempus в формировании средневекового хронотипа. Определена метрико-ритмическая доминанта в русском переводе эпитафии Е.Д.Фельдмана "Эпитафия моему отцу" (1998) с Р.Бернса "Epitaph on my father" (1783). Рассмотрены вопросы государства и нации в мемуарном наследии П.Грабовского, национальные традиции воспитания в творчестве И.Огиенко (митрополита Илариона). Раскрыта портретная характеристика как художественный конструкт в гендерном дискурсе драматургии Б.Шоу и Л.Украинки. Освещены гендерные стереотипы в украинской и русской литературах ХХ ст. как отражение этнической ментальности.

Проаналізовано жанрово-стильові особливості ліризму драматичних поем О. Олеся та В. Ейтса, структуротворення художніх текстів І. Ципердюка на основі збірок "Химерії" та "Переселення квітня". Розкрито філософію природи у поетичних пейзажах І. Франка. Визначено трагізм як основу світовідчуття В. Стефаника, рівностопові метри як основу монометричних композицій у поезії В. Брюсова та М. Вороного. Описано народнопоетичні мовні засоби у перекладах М. Лукаша. Розглянуто питання вираження авторської самосвідомості у поезії О. Забужко "Друга спроба" та Ю. Позаяка "Шедеври", художньої та функціональної трансформації сімейного наративу у романах А. Свидницького про занепад роду. Висвітлено новелістику Р. Іваничука в контексті жанрової системи історичної прози митця.

Проанализированы жанрово-стилевые особенности лиризма драматических поэм А. Олеся и В. Эйтса, структурообразование художественных текстов И. Ципердюка на основе сборников "Причуды" и "Переселение апреля". Раскрыта философия природы в поэтических пейзажах И. Франко. Определены трагизм как основа мироощущения В. Стефаника, равностоповые метры как основа монометрических композиций в поэзии В. Брюсова и Н. Вороного. Описаны народнопоэтические языковые средства в переводах Н. Лукаша. Рассмотрены вопросы выражения авторского самосознания в поэзии О. Забужко "Вторая попытка" и Ю. Позаяка "Шедевры", художественной и функциональной трансформации семейного нарратива в романах А. Свидницкого об упадке рода. Освещена новелистика Р. Иваничука в контексте жанровой системы исторической прозы писателя.