Розглянуто соціально-прагматичну складову феномену комунікативної компетентності у взаємозв'язку з реципрокними обмінами. Проаналізовано роль реципрокності в бізнес-комунікаціях. На підставі вивчення сутності комунікативної компетентності бізнесмена за сучасних умов зроблено висновок, що до комунікативної компетентності треба зачислити вміння успішно та ефективно вести підприємницьку діяльність за умов неформальних комунікацій і реципрокних обмінів. Ці аспекти формують соціально-прагматичний рівень комунікативної компетентності.

Знайдено нові підходи до вивчення особливостей ідеологічного конструювання за умов соціокультурних трансформацій. Обгрунтовано доцільність аналізу символіки грошових знаків для вивчення процесу формування сучасної української державної ідеології, що здатен перевести проблематику вивчення ідеології у площину аналізу конкретних її втілень.

Соціальний активізм у різних проявах є важливим явищем життя будь-якого суспільства і, відповідно, предметом наукових досліджень і дискусій. Особлива увага до соціальних організацій і рухів сьогодні пов'язана з появою транснаціональних об'єднань, які формуються згідно з логікою мережевої взаємодії.

На підставі аналізу напрацювань представників Чиказької школи соціології узагальнено теоретичні уявлення та емпіричний досвід дослідження девіантогенних аспектів організації міського простору на прикладі американського соціуму. Розглянуто можливості, перешкоди та евристичний потенціал запозичень цих напрацювань для дослідження міського простору Львова.

Розглянуто можливості соціологічного аналізу дому як приватного соціокультурного простору. Вирізнено аксіологічні/символічні виміри дому, матеріальні аспекти домашнього простору, особливості залучення до культури у просторі дому. Використано дані соціологічних досліджень: моніторинг "Українське суспільство 1994 - 2006", "Омнібус 2006, 2007" Інституту соціології НАН України, а також результати Європейського соціального дослідження (2004 - 2005) за участі Інституту соціології НАН України. Наголошено на перспективності систематичних соціологічних досліджень різноманітних приватних вимірів дому та його ролі в сучасному людському житті.

Розглянуто генезу соціології девіантної поведінки, зсув теоретико-методологічних підходів у її межах від підходу соціальної патології до критичного підходу. Наголошено на небезпеках нормативної релятивізації в дослідженні девіантної поведінки, проаналізовано традицію соціологічного вивчення організаційної девіантності. Зазначено про перспективність використання поняття "організаційна культура" у дослідженнях організаційної девіантності.

Розглянуто питання інноваційних взаємодій органів виконавчої влади з суспільством у сфері інформування та комунікації для пошуку найадекватніших форм модернізації державного управління України. Наведено нові вимоги та принципи державного управління, проінтерпретовано поняття електронного уряду, визначено інформаційно-комунікативні аспекти розвитку електронного уряду.

Розглянуто особливості жіночої еміграційної активності в сучасному українському соціумі. Основу дослідження становлять статистичні дані та індивідуальні глибинні інтерв'ю.

Описано структурні зміни, які відбуваються у сфері зайнятості та професійної освіти в Україні за період 1994 - 2006 рр. Виявлено тенденцію до "розмивання" професійного поля, нівелювання значення професійної етики та культури в сучасному українському соціумі. Зроблено висновок, що питання попиту та пропозиції на ринку праці не враховано в освітніх закладах.

Розглянуто застосування методів усної історії у вивченні явища колабораціонізму за умов окупації Харкова під час Другої світової війни. Зазначено, що для вивчення радянського суспільства наявні джерела досить незначні. Тому цінними є ті особисті документи, мемуари, записки, щоденники, що збереглися, а також матеріали інтерв'ю та бесід з очевидцями тих подій. Наголошено, що через надзвичайну різнорідність джерел важко змалювати цілісну картину повсякденного життя в окупованому Харкові.

Проаналізовано процес вивезення, а також умови праці та побуту українських робітників з теренів СРСР у німецькій промисловості та сільському господарстві Третього Райху; простежено специфіку у ставленні німецької влади та німецького населення до остарбайтерів і примусових робітників з дистрикту Галичина. Статтю побудовано на матеріалах спогадів очевидців подій Другої світової війни.

Проаналізовано традицію вживання поняття "наратив" у науковому дискурсі, доведено можливість його аплікації на соціологічне дослідження соціальної реальності за межами постмодерністської соціології, у рамках якої воно виникло. Одним із напрямів такої аплікації є дослідження соціальних ідентичностей.

Розглянуто феномен комодифікації тіла - перетворення тіла у своєрідний товар, що закріплюється через визначені рекламні дискурси. Проаналізовано мову реклами товарів для тіла, яку розглянуто як механізм конструювання визначеного розуміння тіла і відповідного ставлення до нього через конкретні консюмеристські практики.

Наведено стислий огляд праць представників Чиказької школи стосовно соціології міського простору. Зроблено висновок про їх актуальність для сучасного українського суспільства.

Розглянуто особливості націогенезу кримськотатарського народу. Виконано порівняльний аналіз окремих дефініцій "етносу" та "нації" для вироблення концептуально обгрунтованого підходу до дослідження особливостей формування кримськотатарської нації.

Розглянуто шляхи подолання низки методологічних, теоретичних і методичних прогалин соціології моралі в контексті застосування напрацювань цієї соціологічної субдисципліни для дослідження нормативних аспектів економічних взаємодій населення України. Обгрунтовано необхідність використання різнопланового інструментарію конкретно-соціологічних досліджень економічних взаємодій, необхідність тріангуляції кількісних та якісних соціологічних методів і перспективність використання тестів на суб'єктивну надійність респондентів.

Розглянуто процеси внутрішньої та ідеологічної реконструкції пам'яті у львівському міському середовищі. До аналізу політики пам'яті та процесів символічного маркування міського простору залучено можливих акторів, а також зміст і символічну структуру дискурсів про минуле, які артикулюють у новостворених місцях пам'яті. Розмежовано рівні, на яких функціонують ці актори. Як засвідчує аналіз, творення нової моделі чи моделей міського минулого відбувається шляхом руйнування чи реартикуляції старих місць пам'яті і витворення нових, що поєднують елементи європейського національного, регіонального і локального минулого. Проаналізовано особливості інтерналізації політики пам'яті та стратегії опору з боку недомінантних груп міського населення.

Виконано порівняльний аналіз авторських моделей соціокультурної адаптації іммігрантів з формами адаптації Р. Мертона та типами адаптивної поведінки О. Донченко, а також їх кореляцію з видами державної політики адаптації іммігрантів. Означено поняття соціокультурної адаптації та проведено грунтовний аналіз способів чи моделей соціокультурної адаптації іммігрантів. Дискутовано різницю між такими часто взаємозамінюваними поняттями як адаптація, інтеграція, асиміляція, акультурація.

Розглянуто один із найважливіших інститутів громадянського суспільства - молодіжні громадські організації. Проаналізовано та синтезовано терміни, що їх використовують українські та зарубіжні дослідники, у яких визначено молодіжні організації, запропоновано власний варіант визначення.

Проаналізовано особливості функціонування гомосексуальних образів у польській рекламі та їх несприйняття студентами. Наведено результати пілотного дослідження, проведеного у 2002 р. серед студентів Сілезійського університету. Дослідження грунтується на семіотичному аналізі рекламних образів журналів "Vogue", "Marie-Claire", "Elle" та соціологічному опитуванні.