Проанализировано влияние возмущенности геомагнитного поля на процессы атмосферной циркуляции в северном полушарии. Рассмотрены основные тенденции формирования химического состава поверхностных вод Украины в 1995 - 99 гг. Представлены океанографические исследования прибрежной зоны Южного берега Крыма с применением современных технологий судовых и спутниковых измерений. Отдельные статьи посвящены численному моделированию распространения нефтяных пятен в Одесском заливе, радиоактивному загрязнению донных отложений водоема-охладителя Чернобыльской АЭС, причинам и последствиям эвтрофикации северо-западной части Черного моря.

Освещены закономерности климатических изменений и их влияние на речной сток. Рассмотрены вопросы гидрохимического режима водных объектов и радиоактивного загрязнения природной среды. Представлены сведения о гидрометеорологическом режиме Черного и Азовского морей, а также данные о новых методах и средствах экспериментальных исследований.

Досліджено берегову зону Київського водосховища в серпні 2006 р. між селищами Старі Петрівці - Лютіж. Проаналізовано основні субструктури макрогеотону берегової зони (мезогеотон узбережжя, прибережної смуги та мілководної підзони) у фізико-географічному та геоморфологічному аспектах.

Здійснено просторову інвентаризацію боліт Волині. Виконані розрахунки й узагальнення свідчать, що на даній території зосереджено 1 523 болота, які займають площу понад 114 тис. га. Найбільш поширені болота від 11-ти до 51-го та (581-е болото загальною площею 15 500,8 га), від одного до 10-ти га (430 боліт загальною площею 2 184,7 га) та від 51-го до 100 га (238 боліт загальною площею 17 429,9 га). Кількість великих боліт 1 001 - 5 000 га незначна (10 боліт загальною площею 16 265,7 га). Болота, як інші природні системи, характеризуються не тільки набором загальних властивостей і ознак, але і певною індивідуальністю, внутрішньотиповими відмінностями. Останні зумовлюють неоднозначну реакцію боліт на антропогенний вплив. Відзначено, що з'ясуванню шляхів раціонального використання, відновленню унікальних природних ландшафтів повинна передувати їх диференціація.

Відзначено, що встановлення характерних рівнів води через витрати відповідної ймовірності має більшу перевагу щодо вірогідності результатів, ніж застосування статистичних методів до багаторічних послідовностей рівнів, оскльки останні не завжди однорідні внаслідок нестабільності умов переміщення водних мас. Результати аналізу змін залежностей між витратами та рівнями води за умов його проведення дозволяють виявити та навіть кількісно оцінити інтенсивність руслових деформацій і стійкість річкових русел.

Розглянуто методичні питання оцінювання кліматичних ресурсів вітрової енергії. Наведено результати районування території України за показниками вітроенергоресурсів і карти розподілу прикладних характеристик даної енергії.

Досліджено зв'язок багаторічних коливань річних величин стоку річки Прип'ять (м.Мозир) з сонячною активністю (числами Вольфа).

На підставі вивчення усієї наявної гідрологічної інформації виявлено сезонну й міжрічну мінливість процесу поширення трансформованих річкових вод на шельфі північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Досліджено сезонні зміни площ різних зон трансформації поверхневих вод, річкового стоку та вітру над морем, доведено, що пріоритетну роль у просуванні трансформованої води (солоність 14 - 17 %) у центральні та східні райони ПЗЧМ відіграють особливості вітрового режиму, які обумовлюють характер морських течій у літній сезон, після надходження у море максимального стоку з гирлових областей великих рік. Виявлено багаторічні негативні тренди солоності поверхневих морських вод у центральній частині ПЗЧМ (липень) й у придунайському районі (серпень), що відповідають тенденціям посилення північної й західної складових вітру над регіоном у другій половині XX ст. Продемонстровано різну реакцію солоності в окремих районах шельфу на міжрічні коливання річкового стоку з головних джерел: Дунаю й Дніпра з Південним Бугом.

Визначено просторово-часові зміни кількості днів з грозою та тривалості гроз на території України за період 1961 - 2000 рр.

Розглянуто вплив фульвокислот на десорбцію хрому з донних відкладів у воду за умов експерименту. Вивчено залежність міграції Cr (III) від концентрації доданих у водну фазу фульвокислот. Встановлено, що за присутності фульвокислот, на відміну від гумінових, першочергова роль у процесі десорбції належить комплексоутворенню.

За результатами експериментальних досліджень встановлено вплив різних чинників на поведінку молібдену в системі донні відклади - вода. Показано, що за умови підвищеного вмісту фульвокислот (ФК) у природній воді відбувається надходження молібдену з донних відкладів. Встановлено, що інтенсивність десорбції зростає зі збільшенням концентрації ФК. Доведено, що дефіцит розчиненого у воді кисню та зниження величини pH води сприяють посиленню процесу міграції молібдену з донних відкладів. Виявлено, що зменшення вмісту молібдену у воді досліджуваних систем після досягнення максимальних його концентрацій обумовлено адсорбцією органічних речовин і зв'язаного з ними металу за умов тривалої взаємодії з донними відкладами. Зроблено припущення про найбільшу вірогідність адсорбції за рахунок високомолекулярних комплексних сполук.

Розглянуто просторово-часові особливості процесу потепління на станціях Субантарктичних островів і Антарктичного півострова шляхом порівняння десятилітніх коливань температури повітря, квантилев емпіричних розподілень і взаємних кореляцій. Установлено, що найбільш рівномірно у часі потепління відбувається на станціях західного узбережжя півострова, зокрема на Українській антарктичній станції Академік Вернадський, а найменш рівномірно - на крайньому північному сході регіону, де орографічний вплив максимальний. Характерною особливістю є стабілізація зростання зимових температур повітря впродовж останнього десятиліття.

Розглянуто актуальні питання впливу АЕС на поверхневі води. Досліджено особливості формування якості води водоймищ-охолоджувачів АЕС і пов'язаних з ними водних об'єктів за різної кількості працюючих енергоблоків.

Запропоновано новий метод визначення стійкого переходу середньої добової температури повітря через певне фіксоване (порогове) значення. Доведено, що даний метод є оптимальним для виявлення тенденцій вікових змін часових меж і тривалості періодів з температурою вище (нижче) певних значень.

Запропоновано науковий метод довгострокового прогнозу максимальних витрат і рівнів води зимових паводків та весняної повені на підставі встановлення типу весни, ймовірності її настання, термінів проходження повені, який реалізується за допомогою комп'ютерного комплексу.

Досліджено тенденцію зміни просторово-часового розподілу суховіїв за умов потепління глобального клімату. Проаналізовано фактори, які зумовили сучасні особливості їх виникнення та розподілу.

Вивчено вплив різних видів льодоутворення у змішаній хмарі на процеси формування та розвитку такої хмари та її опадів. Побудовано оригінальну комбіновану модель хмарної тропосфери, що грунтується на комплексному використанні одновимірної прогностичної мікрофізичної моделі та тривимірної діагностичної моделі фронтальних смуг хмар і опадів.

Досліджено можливість використання осадів стічних вод як органічного добрива. Здійснено екологічне оцінювання впливу забруднювальних речовин (важких металів), що містяться в осадах, на забруднення грунтів сільськогосподарських угідь. Запропоновано шляхи зменшення їх екологічного впливу.

З використанням результатів багаторічних моніторингових досліджень розглянуто актуальні проблеми підтоплення та затоплення прибережних земель Дніпровського каскаду водосховищ. Зони підтоплення земель є складовою частиною екосистем дніпровських водосховищ і розташовані на межі цих екосистем з сушею, утворюючи "екотони". Зазначено, що вони є природно-технічними системами, екологічним станом яких можна управляти за допомогою існуючих гідротехнічних споруд. Проаналізовано проблеми ліквідації підтоплення земель на захищених масивах. Розглянуто питання реорганізації моніторингу процесів і умов підтоплення на підставі еколого-гідроморфологічного районування, періодизації та відповідних підходів до вибору показників моніторингу.

Обгрунтовано необхідність забезпечення точності оцінювання параметрів моделі та проведення більш детального дослідження тих процесів стоку, які є визначальними за різних гідрометеорологічних ситуацій на водозборі. У науковому дослідженні використано математичну модель формування дощового стоку Дощ-3 на гірських водозборах Карпат. Оцінки параметрів одержано шляхом числових експериментів на базі даних фактичних спостережень. Встановлено чутливість математичної моделі формування дощового стоку Дощ-3 на мінливість її параметрів.