Проаналізовано філософські погляди П.Демчука, Г.Сковороди та Ю.Романчука. Висвітлено поняття самопізнання як шлях до свободи людини в українській філософії доби Відродження XVI - початку XVII ст. Досліджено особливості соціальної політики в Україні на сучасному етапі. Розглянуто актуальні проблеми загальної, педагогічної, вікової та соціальної психології. Всебічно охарактеризовано вплив соціально-психологічного середовища на управлінську діяльність керівника закладу освіти.

Розглянуто питання філософії моралі, філософських проблем науки і культури, психології особистості та спілкування, філософських аспектів професіоналізму. Описано способи артикуляції моральних цінностей. Висвітлено філософські проблеми взаємовідносин людини і навколишнього природного середовища на сучасному етапі розвитку суспільства. Проаналізовано психологічні особливості амбівалентності ставлень учнів у ранньому юнацькому віці до сімейних стосунків батька і матері. Викладено аксіопсихологічний підхід до проблеми професіоналізації психологів.

Рассмотрены вопросы философии морали, философских проблем науки и культуры, психологии личности и общения, философских аспектов профессионализма. Описаны способы артикуляции моральных ценностей. Освещены философские проблемы взаимоотношений человека и окружающей природной среды на современном этапе развития общества. Проанализированы психологические особенности амбивалентности учеников в раннем юношеском возрасте к семейным отношениям отца и матери. Представлен аксиопсихологический подход к проблеме профессионализации психологов.

Висвітлено питання історії філософії, філософії моралі, філософських проблем науки і культури, релігієзнавства, психології. Проаналізовано особливості тлумачення справедливості у філософській україністиці в європейському контексті, ключові етапи конституювання модерністичної парадигми в українському соціокультурному просторі першої половини ХХ ст. в історико-філософському вимірі. Розглянуто питання ренесансного розвитку античного мімезису, аналізу змісту принципу тотожності мислення та буття у філософії Г.Гегеля, проблеми пізнання І.Канта, сакрального осмислення життя та постмодернізму У.Еко. Представлено концепцію біоетноценозу як парадигму екологічного мислення. Описано суспільні функції українського католицизму. Наведено загальну характеристику філософсько-соціологічного та психологічного підходів до вивчення конфліктів. Розкрито психолого-педагогічні аспекти формування особистісної готовності до підприємницької діяльності.

Освещены вопросы истории философии, философии морали, философских проблем науки и культуры, религиоведения, психологии. Проанализированы особенности толкования справедливости в философской украинистике в европейском контексте, ключевые этапы конституирования модернистической парадигмы в украинском социокультурном пространстве первой половины ХХ ст. в историко-философском измерении. Рассмотрены вопросы ренессансного развития античного мимезиса, анализа содержания принципа тотожности мышления и бытия в философии Г.Гегеля, проблемы познания И.Канта, сакрального осмысления жизни и постмодернизма У.Эко. Представлена концепция биоэтноценоза как парадигма экологического мышления. Раскрыты общественные функции украинского католицизма. Приведена общая характеристика философско-социологического и психологического подходов к изучению конфликтов. Освещены психолого-педагогические аспекты формирования личностной готовности к предпринимательской деятельности.

Розкрито методологічні засади формування світоглядної культури і національної самосвідомості, зокрема, базової культури особистості, а також історії філософської думки України. Описано ціннісно-світоглядну систему формування національної самосвідомості студентської молоді. Проаналізовано роль спілкування у формуванні світогляду студента. Висвітлено філософські проблеми науки і культури, психології особистості, проблеми загальної та соціальної психології. Розкрито гуманістичний та соціально-етичний зміст науки і техніки. Розглянуто соціально-психологічну структуру особистості. Запропоновано основні психологічні підходи до визначення категорії "комунікативні здібності особистості".

Раскрыты методологические основы формирования мировоззренческой культуры и национального самосознания, в частности базовой культуры личности, а также истории философской мысли Украины. Описана ценностно-мировоззренческая система формирования национального самосознания студенческой молодежи. Проанализирована роль общения в формировании мировоззрения студента. Освещены философские проблемы науки и культуры, психологии личности, а также проблемы общей и социальной психологии. Рассмотрено гуманистическое и социально-этическое содержание науки и техники. Раскрыта социально-психологическая структура личности. Предложены основные психологические подходы к определению категории "коммуникативные способности личности".

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми філософії, історії філософської думки України, релігієзнавства, філософські проблеми науки та культури, психології особистості та міжособистісних відносин, управлінської діяльності, педагогічної та вікової психології. Розглянуто культуру Київської Русі як предмет історико-філософського дослідження. Проаналізовано роль інтелігенції у суспільному житті, викладено українські філософські концепції кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. Описано феномен української нації у соціально-філософських орієнтаціях національного радикалізму. Розкрито філософсько-богословські засади кордоцентризму українського греко-католицизму, висвітлено основні парадигми біоетики, комунікативний простір міжособистісних відносин, особливості адаптації майбутніх керівників до умов професійної управлінської діяльності, соціально-психологічні детермінанти злочинності неповнолітніх.

Освещены теоретико-методологические проблемы философии, истории философской мысли Украины, религиоведения, философских проблем науки и культуры, психологии личности и межличностных отношений, управленческой деятельности, педагогической и возрастной психологии. Рассмотрена культура Киевской Руси как предмет историко-философского исследования. Проанализирована роль интелигенции в общественной жизни, изложены украинские философские концепции конца ХІХ - первой четверти ХХ ст. Описан феномен украинской нации в социально-философских ориентациях национального радикализма. Раскрыты философско-богословские основы кордоцентризма украинского греко-католицизма, освещены основные парадигмы биоэтики, коммуникативное пространство межличностных отношений, особенности адаптации будущих руководителей к условиям профессиональной управленческой деятельности, социально-психологические детерминанты преступности несовершеннолетних.

Висвітлено теоретико-гносеологічні та методологічні проблеми філософії, філософської україністики, етики та естетики, науки і культури, соціальної філософії, психології особистості. Розглянуто унію як релігійно-політичний чинник творення національної церкви, гуманізм як чинник формування національної та загальнолюдської духовності, проблеми елітизму і персоналізму. Проаналізовано теоретичний досвід етики космізму. Описано особливості смисложиттєвої проблематики особистості у період юності, соціально-психологічні складові іміджу керівника галузі освіти.

Освещены теоретико-гносеологические и методологические проблемы философии, философской украинистики, этики и эстетики, науки и культуры, социальной философии, психологии личности. Рассмотрены уния как религиозно-политический фактор создания национальной церкви, гуманизм как фактор формирования национальной и общечеловеческой духовности, проблемы элитизма и персонализма. Проанализирован теоретический опыт этики космизма. Описаны особенности смысложизненной проблематики личности в период юности, социально-психологические составные имиджа руководителя отрасли образования.

Проаналізовано гегелівську класифікацію видів мистецтва, взаємовідношення національного та загальнолюдського в сучасній традиції філософування. Висвітлено ідею трансцендентного у класичному, некласичному та постнекласичному типах філософування. Розглянуто питання аксіології моралі та права в контексті соціальної онтології, становлення і еволюції екологічної етики, традиції трудової етики в європейській філософії. Розкрито вплив сучасних інформаційних технологій на формування морального світу особистості, релігійної та світської освіти на формування особистості студентської та учнівської молоді. Визначено тенденції культурної універсалізації в сучасному світовому процесі. Викладено культурологічну концепцію неотомізму. Описано феноменологічні методи дослідження в психології.

Проанализированы гегелевская классификация видов искусства, взаимоотношения национального и общечеловеческого в современной традиции философствования. Освещена идея трансцендентного в классическом, неклассическом и постнеклассическом типах философствования. Рассмотрены вопросы аксиологии морали и права в контексте социальной онтологии, становления и эволюции экологической этики, традиции трудовой этики в европейской философии. Раскрыты влияния современных информационных технологий на формирование морального мира личности, религиозного и светского образования на формирование личности студенческой и ученической молодежи. Определены тенденции культурной универсализации в современном мировом процессе. Изложена культурологическая концепция неотомизма. Представлены феноменологические методы исследования в психологии.

Розглянуто питання філософської україністики, історії філософії, натурфілософії та філософської антропології. Проаналізовано проблему сенсу історії в українській філософії кінця ХІХ - початку ХХ ст. Описано соціальні теорії релігійної філософії всеєдності, зокрема, метафізичний та міфологічний, раціональний та інтуїтивний елементи концепції всеєдності, процес трансформації моральної свідомості суспільства та індивіда за умов загальнокультурних змін. Висвітлено методологічні проблеми та перспективні напрями розвитку психології особистості, вплив процесу глобалізації на розвиток системи моралі, процес творення громадянського суспільства. Наведено методологічні критерії унормування психології особистості. Викладено системно-синергетичну концепцію дослідження базової культури особистості. Визначено самосвідомість як інтегральний чинник розвитку моральної сензитивності особистості.

Рассмотрены вопросы философской украинистики, истории философии, натурфилософии и философской антропологии. Проанализирована проблема смысла истории в украинской философии конца ХІХ - начала ХХ ст. Описаны социальные теории религиозной философии всеединства, в частности, метафизический и мифологический, рациональный и интуитивный элементы концепции всеединства, процесс трансформации морального сознания общества и индивида в условиях общекультурных изменений. Освещены методологические проблемы и перспективные направления развития психологии личности, влияние процесса глобализации на развитие системы морали, процесс образования гражданского общества. Приведены методологические критерии унормирования психологии личности. Изложена системно-синергетическая концепция исследования базовой культуры личности. Определено самосознание как интегральный фактор развития моральной сензитивности личности.