Досліджено вплив тривалого лікування еналаприлу малеатом на функціональний стан серцево-судинної системи хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію. Проаналізовано основні причини виникнення вад клапанів серця та особливості диференційної діагностики між кальцинуючою хворобою серця та ревматичними пошкодженнями зазначених клапанів. Детально розглянуто епідеміологічні закономірності хронічних неспецифічних захворювань легень, актуальні питання профілактики інтраамінної інфекції, а також теоретичні та практичні аспекти застосування магнітолазерного опромінення крові у хворих на системний червоний вовчак з HBs-антигенемією. Внесено ряд пропозицій щодо характеристики динаміки клінічної симптоматики поперекового остеохондрозу хребта за умов використання у комплексній терапії антагоніста кальцію нікардипіну. Удосконалено терапевтичну схему для лікування хворих на ревматоїдний артрит з урахуванням побічної дії нестероїдних протизапальних препаратів на шлунково-кишковий тракт.

Розглянуто вікові особливості функції підшлункової залози та нирок хворих на інсулінозалежний цукровий діабет під впливом гіпоксичної гіпоксії, а також клініко-лабораторні аспекти синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів із хронічним пієлонефритом без порушення азотовидільної функції. Проаналізовано ефективність інтубації тонкої кишки у комплексному лікуванні гострої спайкової кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту. Досліджено стан антиоксидантної системи та процесів ліпопероксидації у тварин з токсичним ураженням солянокислим гідразином. Подано кількісну та якісну оцінку синдрому легеневої гіпертенцзії за допомогою комп'ютерної томографії.

Проаналізовано ефективність застосування системної озонотерапії у лікуванні хронічних гастродуоденітів у вигляді монотерапії та в комбінації з антихелікобактерними препаратами. Виявлено, що застосування потрійної терапії у поєднанні з озонотерапією дозволяє знизити частоту побічних ефектів і досягти достатнього рівня ерадикації. Висвітлено проблемні питання розвитку імунного донорства за 10 років незалежності України та поліпшення організаційної форми роботи з імунними донорами. Визначено причини спаду заготівлі імунної плазми та виготовлення імунних препаратів крові (антистафілококового гаммаглобуліну, нормального людського, протидифтерійного, протиправцевого, протигрипозного імуноглобуліну), а також забезпечення ними лікувальних закладів України. Розглянуто вплив ербісолу на стан системи гемостазу у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки. Встановлено, що включення до лікувального комплексу зазначеного лікарського засобу з імуномодулювальною, гепатопротекторною та репаративною дією сприяє усуненню гемостазіологічних порушень, обумовлених виразковою хворобою, особливо у разі ураження гепатобіліарної системи та шлунково-кишкової кровотечі. Наведено характеристику мікроекології кишечника здорової людини і тих змін, які не виходять за межі фізіологічної норми. Розглянуто питання діагностики, профілактики та лікування остеопорозу.

Висвітлено особливості перебігу та тактики лікування тиреоїдної патології в Україні на сучасному етапі. Викладено погляди на сучасний стан тиреоїдних захворювань, принципи їх діагностики та лікування. Проведено порівняльний аналіз захворювання щитовидної залози у міського населення Криму, оперованого в 1990 - 1999 рр. Вивчено клініко-функціональні особливості перебігу захворювань щитовидної залози у населення радіоактивно забруднених районів Рівненщини. Описано гістоморфологічні особливості злоякісних новоутворень щитовидної залози. Розглянуто особливості діагностики та лікування тиреотоксичного зоба. Проаналізовано вплив гіпофункції щитовидної залози на частоту ускладнень вагітності та пологів. За допомогою методу покрокової регресії визначено клініко-лабораторні критерії для вибору оптимально ефективної лікувальної тактики пацієнтів із хронічним пієлонефритом без порушення азотовидільної функції нирок з застосуванням ентеросорбенту "Фібрабет" та імуномодулятора - настоянки ехінацеї пурпурової. Наведено результати дослідження показників ендогенної інтоксикації та імунного статусу 103 хворих на негоспітальну пневмонію. Виявлено ознаки імуносупресії та високий рівень ендогенної інтоксикації у більшості обстежених осіб. Проведено загальноклінічне, експериментально-психологічне та соціально-психологічне дослідження впливу мікросоціальних факторів (сім'ї) на розвиток невротичних захворювань.