Висвітлено різнобічні грані духовного перетворення сучасного буття у його протиріччях, філософські проблеми музикознавства в онтологічному й аналітичному аспектах. Проаналізовано драматичні та трагічні долі видатних одеських музикантів, композиторів, педагогів, а також питання історичного становлення музичних стилів, жанрів, стильових і фактурних понять. Наведено відомості про інструментарій, літературні та нотні джерела, склад інструментальних і хорових колективів, артикуляцію, динаміку, звуковедення. Охарактеризовано вітчизняні (у т.ч. російські) виконавські та педагогічні школи, серед яких - школа Г.Нейгауза, Т.Кравченко, Одеська вокальна школа, віолончельна школа у Києві.

Висвітлено культурологічні та філософські проблеми музикознавства. Розглянуто питання історії та теорії музичного мистецтва і культури. Наведено сучасні погляди на музичну освіту та педагогіку. Проаналізовано деякі аспекти організації самостійної роботи вокаліста у процесі навчання та творчої діяльності. Особливу увагу приділено прогресивним школам і новітнім методикам підготовки музичних виконавців. Описано механізм становлення якісного звуку в процесі навчання гри на тромбоні. Розкрито роль раціональних засад у майстерності концертмейстера.

Висвітлено актуальні культурологічні та філософські проблеми музикознавства, питання історії та теорії музичного мистецтва і культури. Розглянуто символ як елемент музичного мовлення. Проаналізовано регіональну музичну історіографію як сферу виміру духовної культури і мистецтва. Викладено сучасні погляди на музичну освіту і педагогіку, описано новітні методики музичних виконавців. Значну увагу приділено гуманістичній спрямованості музичної освіти в Україні у XVII - першій половині XVIII ст.

Освещены актуальные культурологические и философские проблемы музыковедения, вопросы истории и теории музыкального искусства и культуры. Рассмотрен символ как элемент музыкального вещания. Проанализирована региональная музыкальная историография как сфера измерения духовной культуры и искусства. Изложены современные взгляды на музыкальное образование и педагогику, описаны новейшие методики музыкальных исполнителей. Значительное внимание уделено гуманистической направленности музыкального образования в Украине в XVII - первой половине XVIII ст.

Проанализированы направления развития музыкально-информационных технологий. Изложен информационный подход в изучении музыкальных стилевых систем. Рассмотрены музыкальная риторика как коммуникативный феномен. Определены вербальные факторы трагедийной семантической модели оперы "Богема" композитора Дж.Пуччини, специфические факторы ансамблевого интонирования в квинтете духовых инструментов. Освещены проблемы развития массовых музыкальных жанров в контексте музыкальной поп-индустрии.

Освещены жанровые и образно-стилистические аспекты артикуляций И.Баха, христианские аспекты творчества С.Рахманинова и С.Прокофьева. Рассмотрены вопросы лирики в камерной вокальной музыке, китайского искусства и символизма. Раскрыто значение вербальной символики в музыке. Проанализированы пути исполнительской интерпретации семантики камерного вокального цикла в творчестве композитора Д.Шостаковича, культурно-исторические предпосылки жанрово-стилевого синтеза в русской музыке "классического периода". Определен статистический уровень музыкально-художественной информации в исполнительстве для духовых инструментов.

Рассмотрены вопросы музыкальной полистилистики в контексте теории интертекстуальности, модификации дирижерской постановки в процессе дирижирования. Изложены основы хорового письма и дирижирования в образовании композиторов, психофизиологические основы формирования технического мастерства скрипачей. Освещены стилевые тенденции первой сонаты С.Рахманинова и вопросы её исполнительской интерпретации.

Проанализировано взаимодействие ритуальности и театрализации в творчестве украинских композиторов конца ХХ - начала ХХІ в. Освещены основные тенденции оперного творчества В.Моцарта в контексте проблемы эволюции жанра. Определены драматургические предпосылки интерпретации "античной темы" в европейской музыке. Раскрыта роль фольклора в академическом баянном творчестве. Приведены критерии музыкально-исполнительского профессионализма.