Розглянуто проблему людського розвитку регіонів України у контексті статистики та соціології, соціальні проблеми державного управління релігійної сфери суспільного життя в Україні, становлення, використання та захисту інноваційного потенціалу регіонів. Проведено соціологічний аналіз нормативно-правових документів у сфері підготовки державних службовців. Висвітлено методологічні аспекти керівних та управлінських рішень, розкрито теоретико-методологічні засади їх соціально-правового супроводу в системі державного управління, роль кредитних відносин у системі управління соціальною сферою. Викладено концепцію взаємовідносин громадянського суспільства і демократичної держави. Описано соціологічну теорію управління у ХХ - початку ХХІ ст. Визначено специфіку комунікацій у системі надання соціальних послуг, сутність та зміст діяльності центрів соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді з соціально-педагогічної реабілітації підлітків з родин груп ризику, соціальні ризики в системі соціального захисту населення, соціальну взаємодію як чинник запобігання соціальним конфліктам за умов суспільних трансформацій, структурно-функціональні ризики трансформації управлінських відносин, соціокультурні складові місцевого самоврядування. Проведено моніторинг державного управління післядипломною освітою на основі критеріїв соціальної адекватності, стану реформування вищої освіти згідно з вимогами кредитно-модульної системи у навчальних закладах.

Рассмотрены проблема человеческого развития регионов Украины в контексте статистики и социологии, социальные проблемы государственного управления религиозной сферы общественной жизни в Украине, становления, использования и защиты инновационного потенциала регионов. Проведен социологический анализ нормативно-правовых документов в сфере подготовки государственных служащих. Освещены методологические аспекты руководящих и управленческих решений, раскрыты теоретико-методологические основы их социально-правового сопровождения в системе государственного управления, роль кредитных отношений в системе управления социальной сферой. Изложена концепция взаимоотношений гражданского общества и демократического государства. Описана социологическая теория управления в ХХ - начале ХХІ ст. Определены специфика коммуникаций в системе предоставления социальных услуг, сущность и содержание деятельности центров социальных служб для детей, семьи и молодёжи по вопросам социально-педагогической реабилитации подростков из семей групп риска, социальные риски в системе социальной защиты населения, социальное взаимодействие как фактор предупреждения социальных конфликтов в условиях общественных трансформаций, структурно-функциональные риски трансформации управленческих отношений, социокультурные составные местного самоуправления. Проведены мониторинг государственного управления последипломного образования на основе критериев социальной адекватности, состояния реформирования высшего образования в соответствии с требованиями кредитно-модульной системы в учебных заведениях.