Проаналізовано розвиток антиципації як прояв творчого потенціалу старшокласників. Описано доекспериментальні методи визначення та діагностування обдарованості, теоретичну модель дослідження духовно-катарсичної активності обдарованої особистості у системному підході. Розглянуто питання психодіагностики академічних настановлень як складової системи ідентифікації обдарованості в учнів і студентів, комп'ютерної діагностики інтелектуальної обдарованості. Висвітлено психолого-педагогічні умови відбору обдарованих дітей-інвалідів у школах-інтернатах. Розкрито аспекти організації самостійної життєдіяльності обдарованих дітей, інтегрованого підходу до змісту і методів навчання у контексті розвитку особистості учня.

Проанализировано развитие антиципации как проявление творческого потенциала старшеклассников. Описаны доэкспериментальные методы определения и диагностирования одаренности, теоретическая модель исследования духовно-катарсической активности одаренной личности в системном подходе. Рассмотрены вопросы психодиагностики академических наставлений как составляющей системы идентификации одаренности у учеников и студентов, компьютерной диагностики интеллектуальной одаренности. Освещены психолого-педагогические условия отбора одаренных детей-инвалидов в школах-интернатах. Раскрыты аспекты организации самостоятельной жизнедеятельности одаренных детей, интегрированного подхода к содержанию и методам обучения в контексте развития личности ученика.

Висвітлено питання використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності з обдарованими учнями. Подано визначення понять "обдарованість", "обдаровані діти", "інформаційно-комунікаційні технології", а також розглянуто типи обдарованості. Виокремлено основні форми та методи роботи зі школярами для розвитку їх здібностей. Охарактеризовано різні ІКТ-засоби організації освітнього процесу, програмні продукти. Доведено значущість інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення освітніх потреб обдарованих дітей та ефективності освітнього процесу.

Окреслено головні наукові підходи до проблеми діагностики практичного інтелекту особистості. Проаналізовано праці Л. Виготського, Д. Узнадзе, Х. Боген, К. Бюлера, О. Ліпмана, C. Шапіро, Е. Герке, Л. Сахарова, В. Тименко та інших видатних педагогів і психологів.

Досліджено проблему готовності учнів до вибору професій, проаналізовано результати експериментального дослідження, розроблено рекомендації з підготовки освітнього середовища для вирішення завдання професійного вибору. Проведено моніторингове дослідження з теми. інтерпретація результатів надає змогу дійти висновку про наявність таких проблем, як незацікавленість у виборі професії, небажання планувати професійне майбутнє, незнання власного інтелектуального і творчого потенціалу, здібностей до навчання відсутність в учнів старших класів знань про ринок праці, про трудову діяльність людини, про професії та професійні функції спеціаліста. Запропоновано методи для розвитку індивідуальних здібностей учнів і формування в них свідомої позиції, активності, наполегливості під час вибору майбутньої професії.

Висвітлено досягнення та досвід педагогічного колективу з практичною діяльністю навчально-виховного комплексу (НВК) з надання освітніх послуг учням сільської місцевості з професійної орієнтації в м. Гайворон та Гайворінському районі Кіровоградцької області. Запропоновано нові підходи до отримання профорієнтаційної діяльності учнями міста та району.

Розкрито роль казки в роботi з дiтьми дошкiльного вiку. Дослiджено особливостi сприйняття та розумiння дiтьми казки та її значення у формуваннi здатностi до творчого самовираження дошкiльникiв. Окреслено функцiї казкотерапiї, схарактеризовано види, прийоми, алгоритм роботи над казкою. З'ясовано ефективнiсть використання казкотерапiї в контексті виховання дiтей дошкiльного вiку.

Розкрито сутність понять "професійна діяльність" та "імідж" учителя у зв'язку зі швидким розвитком впливу на освітнє середовище, шляхом всебічного впливу на тих, хто отримує освіту. З розвитком економічних і соціальних відносин у країні змінюються и вимоги до особистості вчителя. Спеціальність учитель - особлива. Учителі - це особистості, які завжди у полі зору, поруч з ними мають знаходитися батьки, учні, колеги. Таким чином, сучасний учитель повинен володіти такими якостями, як наявність позитивних очікувань у професійній діяльності, емоційна стійкість, здібність до особистісних змін, уміння бачити власні досягнення та професійні труднощі, планувати шляхи їх долання, створення індивідуального стилю. Це знайшло відображення в професійному іміджі для тих, хто бажає бути успішним у власній професійній педагогічній діяльності.

На основі результатів діагностики за комплексом тестів було визначено проблемні фактории розвитку обдарованої особистості. Запропоновано способи розв'язання виявлених труднощів через залучення особистості до певного виду діяльності: участь у навчально-виховних та соціальних проектах і квестах; допомога вчителю з організаційних питань (відповідальність), науково-методичне забезпечення педагогічного складу закладів освіти з питань розвитку особистості та її соціалізації.

Висвітлено головні науково-теоретичні концепції практичного інтелекту, що розглянуто в наукових працях відомих зарубіжних дослідників. Проаналізовано особливості, структурні компоненти, моделі та конструкти практичного інтелекту.

Визначено особливості дистанційного і традиційного навчання за допомогою Інтернету, в контексті організації інтерактивного навчання. Досліджено засоби, якими досягається інтерактивність в навчанні за допомогою Інтернет-мережі. Проаналізовано переваги дистанційного навчання у сфері освіти для обдарованих. Розглянуті інтернет-ресурси для організації інтерактивного навчання забезпечують додаткові канали взаємодії вчителя та учнів, даючи змогу як ставити питання й отримувати відповіді, так і отримувати спільне бачення учнями матеріалу та його розуміння.

Обгрунтовано доцільність використання квадріполярної моделі для побудови типології особистості, на засадах якої виділено чотири типи за показником мотивації досягнення: "оптимісти", "сумлінні", "самозахисники", "ті, що змирились". Виявлено п'ять типологічних відмінностей у студентів за показниками: емоційність (як темпераментальна характеристика), доброзичливість у "Я-реальному", схильність підозрювати як тенденція у "Я-ідеальному", орієнтованість на факти (на противагу орієнтації на емоції), активність. Підтверджено наявність відмінностей між типами особистості запоказником мотивації досягнення в середніх значеннях рівнів інтелектуального розвитку. Найбільш високий рівень інтелектуального розвитку мають "самозахисники", на другому місці знаходяться "оптимісти", на третьому - "ті, що змирились", найнижчий рівень виявлено у "сумлінних".

Розглянуто проблему діагностики інтелектуальної обдарованості підлітків у зарубіжних дослідженнях. Наведено останні результати світових досліджень у галузі інтелектуальної обдарованості підлітків. Описано взаємозв'язок різних психологічних факторів з інтелектуальною обдарованістю. Проаналізовано закордонний досвід діагностики інтелектуальної обдарованості підлітків, а також наведено різні погляди на поняття обдарованості. Окреслено основоположні західні тенденції щодо протиставлення емоційного інтелекту інтелектуальній обдарованості особистості.

Окреслено актуальність проблеми формування конкурентоздатності особистості учнів старших класів в умовах допрофесійної підготовки. Одним з основних напрямів професійної підготовки є формування конкурентної особистості, яка буде самодостатньою, продуктивною. З метою вирішення вищезазначених суспільно значущих проблем розроблено авторську комплексну систему науково-методичного забезпечення допрофесійної підготовки оптанта (людини, яка обирає професію).

Рассмотрены проблемы формирования рефлексии в подростковом возрасте, психологии рефлексии, личностной рефлексии, которая является необходимым инструментом сознания и становится способом осознанности подростком, как своего внутреннего мира, так и понимания внутреннего мира других людей; как ключевое звено продуктивного самоопределения человека. Раскрывается содержание различных форм рефлексии, диагностические методы исследования рефлексии, индикаторы свойств рефлексивности. Представлены результаты исследования формирования в подростковом возрасте разных видов рефлексии: ретроспективной рефлексией деятельности; ситуативной рефлексией; перспективной рефлексией; рефлексией взаимодействия с другими людьми и общения. Отмечено, что подростковый возраст является сензитивным периодом в формировании рефлексии.

Розкрито задачі (аналіз і перелік їх) щодо обдарованих дітей, що турбують сьогодні суспільство і мають особливу значущість. Їх інтелектуальний і творчий потенціал науковці розглядають як основний капітал держави. Акцентовано увагу на принципах, що розкривають потенційні інтелектуальні та творчі задатки обдарованих особистостей. Описано напрацьовані вітчизняними та зарубіжними науковцями теорії, аналізуючи їхній внесок у розвиток теорії обдарованості (Ж. Руссо, Д. Дідро, К. Гельвецій, Дж. Гілфорд, С. Рубінштейн, Н. Лейтес, А. Бодальов, Б. Теплов, І. Бех, О. Киричук, О. Моляко та ін.).

Розглянуто дидактичні особливості моделей кваліметрії знань. Визначено та описано 3 класи моделей оцінки знань, а саме: моделі оцінки рівнів навчальних досягнень; моделі діагностики знань; моделі розпізнавання (класифікації). Зазначено, що всі методи оцінювання передбачають збір даних. Зазначено, що педагоги визначають моделі оцінки знань на етапі навчання, а водночас науково-педагогічний працівник може змінювати методи перед початком контролю знань.

Розглянуто нові виклики, які ставить сучасний інтенсивний інформаційний потік перед людським мозком, що сформувався ще 40 тис. років тому. Використано еволюційний інструментарій для аналізу підходів до розроблення штучного інтелекту (ШІ) та оберненої тенденції: як проект ШІ стимулює поглиблене дослідження та нове розуміння особливостей людського мозку. Окрім того, в цьому контексті порушено питання виникнення нової антропології, нових способів взаємодії людини та машини. Розглянуто питання штучного життя, штучної особистості та штучного суспільства.

Описано системно-інформаційні засади управління освітнім процесом у закладах загальної середньої освіти. Надано аналіз думок науковців із цього питання. Визначальну роль у цьому контексті відіграє управління, що має забезпечити якість освіти та конкурентоспроможність заклад загальної середньої освіти на засадах інноваційних стратегій відповідно до принципів сталого розвитку.

Наведено психолінгвістичний інструментарій щодо корекції дизорфографічних помилок (ДОП) у письмі учнів із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), які навчаються в молодших класах. Наукова новизна полягає в розробці сучасних підходів до методики корекції ДОП із позицій психолінгвістичного підходу. Виявлено психолінгвістичні механізми ДОП у зазначеної категорії учнів і визначено неповноцінні ланки в структурі орфографічного дефекту, їх вплив на формування та закріплення в учнів правильного орфографічного письма. Отримані результати впроваджено в педагогічну практику, зокрема в школах для дітей із ТПМ у Київській та інших областях України.

Визначено сутність кваліметрії в контексті системного управління процесом розвитку академічної обдарованості, а також окреслено її особливості. Зазначено, що загальна середня освіта спрямована на підготовку майбутніх фахівців, які забезпечать зміцнення науково-технічного, інтелектуального та культурного потенціалу країни. З метою ефективного виконання поставленого завдання необхідно постійно оцінювати якість середньої освіти.