Визначено культурну складову архетипового концепту "повітря" в українському мовознавстві. Висвітлено комунікативно-функціональні аспекти мовної діяльності в поліетнічному середовищі. Описано засоби маркування фонічних ознак в українських дієслівних акустемах, особливості вживання та формування спелеотуристичної термінології. Розглянуто проблему відтворення риторичного запитання як емфатичного засобу в англо-українських перекладах. Розкрито теоретичні засади міжкультурної комунікації в процесі укладання тлумачних словників, акценти трактування мемуарів як провідної форми документалістики в українському літературознавстві. Увагу приділено питанням міжкультурної комунікації у сфері професійної інтеграції.