Розглянуто особливості застосування в практиці управління розвитком складних соціально-економічних систем методу бенчмаркінг як сучасного високоефективного способу аналізу стану, рівня розвитку та прогнозування можливих результатів дії господарських суб'єктів у майбутньому за умов використання найкращих практик господарювання. Проаналізовано теоретико-методологічне підгрунтя процесу бенчмаркінг. Розкрито зміст концепції бенчмаркінгу. Наведено структурну модель конструювання й реалізації процесу бенчмаркінгу.

Досліджено шляхи та форми трансформації моделей міжнародних економічних відносин крізь призму нової інституціональної парадигми економічного розвитку.

Розглянуто питання застосування логістики та її інструментарію під час здійснення вантажних та комерційних перевезень залізницею. Мета роботи - розкриття ролі, функцій і принципів логістики у разі планування вантажних перевезень залізничним транспортом. Увагу приділено впровадженню логістики під час розробки ефективних транспортних маршрутів з метою підвищення рівня надання комерційних послуг потенційним клієнтам. Запропоновано шляхи впровадження логістичних підходів у комерційну роботу залізничної галузі.

Розглянуто соціотехнічні підходи до проектування систем людської діяльності, її соціальні й психологічні аспекти. Ідеї проектування поширюються на освітній простір, особистість, зміст виховання і навчання. Тим самим проектування стає для учасників освітнього простору специфічним способом будівництва майбутнього.

Проблематика формування сприятливих стосунків у трудовому колективі хвилює багатьох вчених та керівників транспортних підприємств, оскільки за сучасних умов відбувається стрімкий розвиток людських ресурсів: працівник самовдосконалюється, прагне розширити власний кругозір, реалізуватися в житті. Мета дослідження - обгрунтування необхідності створення моделі управління соціальним розвитком персоналу транспортних підприємств. При цьому використано методи: логічного узагальнення для побудови системи планування соціального розвитку персоналу, визначення - для виокремлення особливостей соціального розвитку колективу транспортних підприємств, графічної інтерпретації - для зображення соціальної інфраструктури транспортних підприємств та її складових. Узагальнено систему планування соціального розвитку персоналу, виокремлено особливості соціального розвитку колективу транспортних підприємств, фактори забезпечення його прогресивного розвитку. Графічно зображено соціальну інфраструктуру, її складові. Запропоновано загальну модель системи управління соціальними процесами на підприємстві та виділено особливості функціонування цієї системи в організаціях транспортної галузі. Розглянуто питання пошуку оптимальної стратегії управління соціальним розвитком персоналу, використання якої, за рахунок дії соціальних чинників, надасть змогу підвищити конкурентоспроможність підприємства на ринку транспортних послуг.

Галузь залізничних перевезень в Україні перебуває на етапі реформування. Згідно з Державною цільовою програмою реформування залізничного транспорту на 2010 - 2019 рр. та з метою підвищення економічної ефективності у сфері залізничних перевезень, підвищення соціального добробуту, розв'язання екологічних питань, удосконалення регіональних і державних фінансів, досягнення конкуренції між компаніями-перевізниками важливим є вдосконалення тарифної системи залізничного транспорту. У зв'язку з організаційно-структурними перетвореннями, виокремленням послуг інфраструктури зі сфери послуг з перевезень важливим є вивчення зарубіжного досвіду з проблем ціноутворення на послуги інфраструктури. Охарактеризовано та проаналізовано існуючі методи ціноутворення, які застосовуються в різних країнах світу, висвітлено їх переваги та недоліки. У результаті виконаного аналізу було виявлено, що жодна із систем не є ідеальною, а тому в цій сфері важливим є удосконалення та створення нових підходів щодо встановлення плати за користування інфраструктурою залізниць.

Сучасні тенденції на ринку транспортних послуг з перевезення пасажирів полягають у відносному зменшенні ролі залізничного та підвищенні значення автомобільного та повітряного транспорту. Тому необхідні заходи на рівні держави стосовно посилення привабливості саме залізничних перевезень для населення. Цього можна досягти через впровадження швидкісних магістралей. Мета дослідження - аналіз впровадження та розвитку швидкісних перевезень в Україні. Останні 10 років в Україні здійснювалися заходи з впровадження швидкісних залізничних перевезень. Для цього було ухвалено низку нормативно-правових документів. Проведення в країні чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. значно прискорило цей процес. У ході підготовки до ЄВРО-2012 було придбано новий рухомий склад та реконструйовано значну частину інфраструктури. Усі ці дії призвели до створення ДП "Українська залізнична швидкісна компанія", яке є новим потужним гравцем на ринку пасажирських перевезень в Україні. На сьогоднішній день денні швидкісні поїзди не можуть скласти конкуренцію нічним швидкісним поїздам на деяких напрямках. Основними причинами цього є висока тривалість руху, незручний графік курсування та недешеві квитки на перевезення. Проте поступовий розвиток швидкісного руху та підвищення швидкостей поїздів надасть змогу цьому виду пасажирських перевезень зайняти своє місце на ринку транспортних послуг.

Наведено способи оцінки продуктивності праці із врахуванням виробничої діяльності залізниці.

Досліджено причини формування глобалізаційних процесів, їх вплив на функціонування світової економіки та можливі негативні та позитивні наслідки. Розглянуто роль конкуренції за умов глобалізації та висвітлено аспекти її історичного розвитку.

Визначено загальні риси формування обсягу та структури, а також активності використання оборотного капіталу, властиві для підприємств галузі залізничного машинобудування.

Мета роботи - пошук засобів обгрунтування визначення раціональних зон ефективного курсування окремих сучасних пасажирських поїздів різних видів сполучень. Систематизація техніко-економічних показників роботи залізничних пасажирських перевезень, аналіз динаміки вартісних показників і визначення їх впливу на ефективність цих перевезень через визначення причин зниження ефективності пасажирського комплексу залізничного транспорту України. За результатом аналізу динаміки вартісних техніко-економічних показників встановлено неефективність залізничних пасажирських перевезень, причини її зниження та наслідки збитковості. Впровадження раціональних зон ефективного курсування окремих сучасних пасажирських поїздів різних видів сполучень пов'язане з урахуванням аналізу динаміки вартісних техніко-економічних показників роботи залізничних пасажирських перевезень. Впровадження раціональних зон ефективного курсування окремих сучасних пасажирських поїздів різних видів сполучень за допомогою вартісних техніко-економічних показників надасть змогу побудувати нову класифікацію пасажирських поїздів за новими ознаками.

Наведено матеріал стосовно методичного підходу щодо визначення раціональних зон курсування швидкісних та високошвидкісних поїздів. Для України ця проблема є дуже актуальною, оскільки з 2003 р. досліджується Укрзалізницею, французькою компанією SYSTRA, Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна. У колишньому СРСР питання побудови високошвидкісної магістралі Москва - Крим - Кавказ розв'язувалося проектно-вишукувальними інститутами Мосдіпротранс та Дніпродіпротранс.

Розглянуто шляхи вдосконалення управління фінансовими результатами та підвищення прибутковості залізниці за умов її акціонування.

Проаналізовано демографічну ситуацію в Україні та Дніпропетровській області взагалі і щодо співвідношення кількості осіб працездатного віку та пенсіонерів. Спрогнозовано демографічну ситуацію в Україні та Дніпропетровській області на період до 2050 р.

Розглянуто основні напрями організації контролю основних засобів. Запропоновано послідовність перевірки первинної документації відповідно до видів операцій, що здійснюються за допомогою основних засобів.

Мета роботи - розробити методику та сформувати заходи щодо визначення економічної доцільності впровадження високошвидкісного руху в Україні. Економічне обгрунтування доцільності організації швидкісного та високошвидкісного руху в Україні є інвестиційним проектом, який передбачає поетапне вкладання коштів у будівництво. Для розв'язання задач такого типу використовують чистий дисконтний дохід, який може одержати Укрзалізниця або новоутворені компанії під час реалізації проекту та після його закінчення. Розроблено методику комплексного визначення ефективності будівництва високошвидкісної магістралі та експлуатації швидкісних і високошвидкісних поїздів з урахуванням вартості інфраструктури, рухомого складу, впливу факторів зовнішнього середовища та ін. Запропоновано науковий підхід щодо визначення економічної ефективності будівництва й експлуатації високошвидкісних магістралей, який, на відміну від існуючого, включає удосконалені принципи розрахунку кількості перевезених пасажирів, вартості будівництва ВШМ, кількості одиниць рухомого складу, оптимізує розрахунки доходів та витрат у контексті конкурентних переваг і впливу зовнішніх факторів на діяльність компанії. Удосконалено методичний підхід щодо розрахунку перспективних обсягів перевезень по високошвидкісній магістралі, який суттєво відрізняється від європейського, запропонованого французькою компанією "SYSTRA", оскільки надає змогу додатково врахувати транзитний потік пасажирів через Україну, розподілити пасажирів по окремих ділянках пропорційно кількості населення міст, що входять у високошвидкісну магістраль, при цьому взявши до уваги середню рухливість населення, термін поїздки та коефіцієнт, що враховує додатково частоту поїздки пасажирів на заданій ділянці залежно від призначення (відрядження, пересадка на літак, відпочинок та ін.) Врахування наведених ознак підвищує обгрунтованість управлінських рішень щодо забезпечення ефективності функціонування високошвидкісних перевезень.

Визначено актуальність впровадження в залізничній корпорації концепції інтегрованої логістики, місце логістичного менеджменту в системі управління корпорацією, ієрархічну структуру логістики корпорації та запропоновано організаційну структуру служби логістики. Зазначено, що логістиці притаманний активний інтегруючий потенціал, здатний поєднати та покращити взаємодію між такими базовими функціональними сферами, як постачання, маркетинг, організація перевезень, продаж послуг, а також між дочірніми підприємствами корпорації та її структурними підрозділами. Акцентовано увагу на тому, що впровадження логістичного менеджменту сприятиме підтримці системної стійкості залізничної корпорації на ринку, згладжуючи внутрішньо фірмові суперечності між сферами закупівлі, постачання, виробництва, маркетингу, фінансів та продажу послуг.

Розглянуто проблеми реформування залізничного транспорту, нераціональність тарифоутворення, неефективність деяких видів діяльності та низьку якість послуг. Висвітлено основні елементи, науково обгрунтовано фінансову політику сталого розвитку залізниць та ефективного фінансового механізму її реалізації. Запропоновано класифікувати грошові відносини, що виникають у процесі функціонування залізничного транспорту, за економічним змістом, відтворювальною структурою та видами діяльності; виділити спеціальні механізми тарифоформування, інвестиційний механізм; впроваджувати політику мінімізації рівня податкового навантаження. Визначено шляхи розробки сучасної теорії фінансів залізничної галузі, стратегії, тактики та механізмів фінансового забезпечення податкового реформування транспорту. Враховано вимоги законодавства України, досвід реформування залізничного транспорту за кордоном. Запропоновано розмежувати державні й господарські функції, розподілити монопольні та конкурентні види діяльності, що надасть змогу зняти перешкоди для розвитку конкурентного ринку залізничних перевезень.

Розвиток національної економіки визначається мобільністю факторів виробництва, до яких належать капітал, земля, праця, підприємницькі здібності, інформація. Однак реалії сучасності ставлять наголос на ефективності управління не тільки технічним та інноваційним розвитком підприємства, але і його трудовими ресурсами. Мета роботи - теоретичне дослідження існуючих методів визначення суті трудового потенціалу та його структурної компоненти для залізничних підприємств. На забезпечення конкурентоспроможності транспортної продукції найбільше впливає людський фактор. Частка витрат людської праці є в даному випадку значною, оскільки у виробництві послуг як специфічного товару практично відсутні сировина й матеріали. Таким чином, аналіз джерел показав, що існує дуже багато поглядів щодо визначення економічної категорії "трудовий потенціал", які у свою чергу можна поділити на категорії за макро-, мезо- та мікрорівнями, оскільки її суть дещо змінювалась і набувала специфічних рис зі зміною об'єкта. При цьому доцільно розглядати трудовий потенціал працівника як невід'ємну частину трудового потенціалу підприємства, який у складі трудового колективу має давати синергетичний ефект. Також слід враховувати особливості сфери діяльності підприємства для визначення складових його трудового потенціалу. В основі трудового потенціалу підприємств, зокрема, залізничного транспорту лежить трудовий потенціал працівника, який можна визначити як "здатність працівника до праці певного змісту і складності, глибину і різнобічність його загальних і спеціальних знань, виробничого досвіду, кваліфікації, з одного боку, і здатність вдосконалюватися у процесі праці, розв'язувати нові завдання, що виникають в результаті змін у виробництві, - з іншого боку". У ході аналізу компонентної структури трудового потенціалу можна виділити 2 основні категорії: індивідуальну та психофізичну. Зауважено, що на стан трудового потенціалу підприємства впливають багато елементів, таких як статево-вікові групи, демографічний стан держави, освітньо-кваліфікаційний рівень, професіоналізм працівників тощо.

Досліджено особливості внутрішнього контролю запасів на підприємствах залізничного транспорту за сучасних умов господарювання. Визначено основні завдання та об'єкти внутрішнього контролю. Розглянуто форми та методи контролю запасів, його напрямки й етапи. Розкрито послідовність виконання внутрішньогосподарського контролю запасів підприємств залізничного транспорту. Виокремлено конкретні процедури, що можуть застосовуватися в окремих напрямках господарської діяльності підприємств залізничного транспорту з метою забезпечення ефективного управління запасами. Здійснено оцінку сучасного стану внутрішньогосподарського контролю запасів і визначено напрямки його вдосконалення.