Розглянуто історіографічний аналіз історії Білорусі періоду Другої світової війни. Акцентовано увагу на найбільш змістовних і доступних працях білоруських істориків радянського та сучасного періодів.

На підставі документів, матеріалів та багаточисленних прикладів розглянуто процес відбудови металургійної промисловості Донбасу в повоєнні роки (1943 - 1955 рр.). Увагу приділено характеристиці фінансування, механізації відбудовчих робіт, а також числовому та якісному складу робітників.

Розглянуто місце та роль професорів Харківського університету в дослідженні рукописно-книжкових пам'яток України.

На основі аналізу літератури та джерел проаналізовано становище гірничорятувальної служби в Донбасі в роки Другої світової війни. Виділено позитивні й негативні наслідки, яких зазнала служба.

На підставі використання широкого кола джерел відтворено особливості дозвілля студентства підросійської України другої половини ХIХ - початку ХХ ст., показано його репрезентативний характер, визначено роль держави в його організації.

Проаналізовано документальні матеріали Комунального підприємства "Ізмаїльський архів", Державного архіву Одеської області, Національного архіву Республіки Молдова, у яких висвітлено процес зародження та становлення торговельного судноплавства Дунаєм у ХIХ ст.

Представлено історіографічний огляд стану та основних питань дослідження долі культурних цінностей Одеси в часи Другої світової війни.

Розглянуто здійснення фінансового контролю Волинською казенною палатою наприкінці XVIII - 1860-х рр. ХIХ ст.

Розглянуто процес розвитку українського руху після лютого 1917 р., коли за умов важкої соціальної й економічної обстановки відбувалося гуртування українців, здійснювалися спроби українізації органів влади, армії, що відзначено на Волині. Форми й методи діяльності українських організацій у період демократичної революції свідчать про поглиблення процесів національного руху й підтримку Центральної Ради. Обгрунтовано, що український рух на Волині сприяв підвищенню рівня національної свідомості українців, посів значне місце у суспільно-політичному житті Волині й був важливою передумовою державотворчого процесу доби українських національно-визвольних змагань 1917 - 1920 рр.

На архівних матеріалах досліджено внесок представників польської інтелігенції Волинського воєводства II Речі Посполитої в історико-краєзнавче вивчення минулого Волинського регіону в 30-х рр. ХХ ст.

Розглянуто інтерпретацію документів І. Мазепи щодо історії Північного Причорномор'я. Документи І. Мазепи є частиною бібліотечних фондів НБУВ та російських архівів. Вони відображають події історичного процесу навколо фортеці Очаків у XVI - XVII ст. Листи гетьмана І. Мазепи - історичний матеріал щодо Причорномор'я та фортеці Очаків у XVII ст.

Cистематизовано та проаналізовано історіографічні джерела про життя, наукову та громадську діяльність М. Ю. Брайчевського. З'ясовано структуру, повноту та достовірність знань про науковий доробок ученого в галузі історії, археології та спеціальних історичних дисциплін.

Проаналізовано особливості соціально-економічного та культурного життя Олевської республіки - території, на яку протягом серпня - листопада 1941 р. поширювався вплив Поліської Січі.

На основі аналізу літератури та джерел проаналізовано становище дітей-сиріт за умов нацистської окупації на прикладі Донбасу. З'ясовано масштаби руйнації дитячих виховних установ, рівень життя дітей, зроблено висновок про жахливі, нелюдські умови їх існування.

Проаналізовано один з малодосліджених церковних джерел - статутних правил для жіночих василіанських монастирів. Увагу акцентовано на висвітленні джерелознавчого аспекту зазначених правил, їх інформаційних можливостей для реконструкції повсякденного життя жіночих обителей Волині другої половини XVIII - поч. ХIХ ст. Розглянуто й питання латинізації монастирів.

Зроблено огляд оцінок вітчизняних і зарубіжних істориків та дослідників права з питання функціонування судової влади Російської імперії першої половини ХIХ ст.