Обгрунтовано, що основою успішної діяльності кожного підприємства є достатній розмір власного капіталу, який характеризує одночасно і потенціал залучення ним позикових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку, і формує базу для оцінки ринкової вартості підприємства. Розглянуто різні підходи до визначення сутності власний капітал та узагальнено дане поняття. Окреслено основні характеристики власного капіталу та його структурні елементи. Розглянуто порядок ведення обліку власного капіталу на підприємстві та надано практичні рекомендації щодо введення аналітичних рахунків.

In the article the factors impact on financial results for the relevant formation of the system of financial results of agricultural enterprises are analyzed. The influence of legislative and regulatory reforms, public policy, economic, social and environmental factors on forming of agricultural enterprises financial results is determined. Among the internal factors highlighted: resources for production and qualification of their personnel; the process of effective information provision of financial results formation, including the accounting system and accounting policies; system management costs, including optimization of their size and structure, as well as analysis of relations "cost - volume - profit". Attention is paid to the fact that certain internal factors affect the formation of financial results of agricultural enterprises, special consideration is given to these factors in the system of management. Emphasized that the financial results of agricultural enterprises usually are formed simultaneously under the influence of complicated economic processes and phenomena. Proved that the construction of financial results effective system should not only consider a systematic approach, but also display a synergistic effect.

The activity of agricultural producers is connected with finding reserves for improving their performance. One of the ways of such improving is using of management accounting's tools. The studying of economic risk influence to the activity results of agricultural enterprises shows a direct connection between climatic conditions and performance indicators of enterprise. Basing on the study's results, it is proposed to use insurance (weather derivatives) for improving the efficiency of winter wheat crop growing. Such insurance approach based on weather indices is the most appropriate for agricultural production in Ukrainian regions, including Dnipropetrovs'k region, where crop losses exist due to drought and frost. The cost of monitoring for weather indices insurance is lower because there is no need to determine losses for individual enterprises. Weather information is available as for the insured as for the insurer.

Порушено істотну проблему процесів розвитку конкурентоспроможності польської економіки на площині технічно-економічної інфраструктури в умовах поглиблення регіоналізації та глобалізації. Визначено сутність технічно-економічної інфраструктури з точки зору детермінантів і показників конкуре нтоспроможності. Надано характеристику та проаналізовано показники розвитку конкурентоспроможності технічно-економічної інфраструктури, які аргументували про незадовільний стан конкурентоспроможності польської економіки на тлі сусідніх держав.

Рассмотрены тенденции развития системы высшего образования за последние десять лет; основные "болезненные" точки этого развития. Выявлены возникшие принципиальные проблемы, а именно: современное высшее образование отличает низкая эффективность, а точнее фактическое отсутствие связи между финансовыми вложениями в развитие и обеспечение образования и результативностью образовательной деятельности высших учебных заведений в части соответствия запросам рынка труда и формирования инновационной экономики. Предложен методический подход к обоснованию выбора стратегии развития сферы высшего образования на основании комплексного исследования факторов внутренней и внешней среды, экспертного определения характера их влияния на сферу образования с учетом различных интервалов прогноза. Разработана схема исследований конкурентоспособности сферы высшего образования. Выявлены основные преимущества образовательных кластеров для развития системы высшего образования Украины.

Досліджено особливості просування туристичного продукту Туреччини, роль держави у даному процесі. Визначено можливості застосування сучасних інформаційних технологій у популяризації іміджу країни та її туристичних можливостей.

Оцінено стан інвестиційної діяльності аграрного сектору України. Встановлено основні причини зниження інвестиційної активності в аграрній економіці. Розглянуто критерії привабливості та пріоритетності галузей економіки України. Визначено напрями активізації інвестиційної діяльності на основі формування національної, галузевих, регіональних та інших інвестиційних програм та умови підвищення ефективність використання бюджетних коштів на реалізацію інвестиційних проектів.

Обгрунтовано методику комплексної оцінки механізму формування інвестиційної політики регіону щодо залучення реальних інвестицій в сільськогосподарські підприємства. Визначено основні методологічні напрями, що дозволяють визначити механізми інвестиційної політики. Розроблено алгоритм оцінки інвестиційної політики регіону. Запропоновано методику оцінки залучення реальних інвестицій, яка дозволяє досить об'єктивно оцінити потребу сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх ресурсозабезпечення. Приділена увага питанням оцінки механізму формування інвестиційної політики розвитку сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі. Обгрунтовано можливість визначення інноваційних стратегій підприємства на основі оцінки інвестиційної політики. Надано характеристику механізму залучення реальних інвестицій в сільськогосподарські підприємства.

Обгрунтовано теоретичні основи та висвітлено практичні аспекти необхідності створення інтегрованих формувань в цукробуряковому підкомплексі. Розглянуто структуру виробництва цукру з цукрових буряків в Україні, проаналізовано основні показники роботи підприємств цукробурякового підкомплексу Черкаської області. Розглянуто напрями виробничо-господарської діяльності інтегрованої компанії та заходи ефективного розвитку інтегрованих структур ринкового типу.

Малі форми господарювання в Черкаській області мають достатній потенціал розвитку, однак його реалізації перешкоджає ряд факторів: труднощі з реалізацією продукції, недостатня державна фінансова підтримка, низький рівень інформаційно-консультаційного і кадрового забезпечення. Для підвищення ефективності функціонування малих форм господарювання в сільському господарстві регіону запропоновано комплекс заходів і обгрунтовано пріоритетні напрямки вирішення зазначених проблем розвитку малих форм господарювання.

Досліджено можливі здобутки та ризики для аграрного сектора від входження України в Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Європейським Союзом (ЄС). Аргументовано, що активізація інтеграційних процесів може стати потужним чинником розвитку вітчизняної аграрної сфери, формування прозорої і передбачуваної аграрної політики, розвитку аграрного підприємництва, зростання виробництва і зайнятості сільській місцевості. Досліджено та аргументовано можливі ризики і втрати у випадку невміння домовлятися з партнерами про умови реалізації Угоди про ЗВТ з ЄС і компенсаційні виплати.

Обгрунтовано основні об'єктивні передумови ефективної участі країн світу в процесах глобалізації, такі як: інформатизація, транснаціоналізація, політична та економічна інституціоналізація і фінансова глобалізація. Доведено, що вищезазначені умови притаманні лише країнам з постіндустріальною економікою. Ця категорія країн характеризується панівним соціально-економічним домінуванням та суттєвими перевагами у сфері інновацій, міжнародної торгівлі, передачі технологій, інвестицій та грошової допомоги тощо, які є недосяжними для країн з індустріальною та аграрно-орієнтованою економікою.

Досліджено різні погляди на сутність конкурентоспроможності підприємств, секторів економіки та країни в цілому; визначено потенціал конкурентоспроможності Польщі та окремих сусідніх держав; розкрито основні показники, на базі яких здійснювався розрахунок згаданого потенціалу; аргументовано рейтинги кожної країни щодо конкурентоспроможності.

Розкрито концептуальні положення організації кластера, як ефективної форми організації господарської діяльності. Обгрунтовано необхідність стимулювання формування та розвитку кластерів у Польщі, де спостерігається низький рівень співпраці між суб'єктами господарювання, підприємцями та науковцями, і, як наслідок, низький рівень інноваційності економіки. Доведено, що проблематика кластерів належить до особливо складних і недостатньо досліджених аспектів інноваційної діяльності. Виявлено вплив кластерів на інноваційність підприємств, які входять до його складу. Викладено результати досліджень механізмів і наслідків співпраці промислових підприємств в рамках кластерних ініціатив, визначено організаційні форми кластерних ініціатив. Розкрито напрями, засоби та інструменти кластерної політики, яка реалізується в Польщі. Запропоновано механізми державної підтримки розвитку кластерів на рівні ЄС.

Здійснено аналіз конкурентоспроможності національної економіки з точки зору ефективності ринку праці. Досліджено такі явища і процеси, як: співробітництво в галузі трудових відносин, гнучкість встановлення заробітної плати, практика найму і звільнення, податкове навантаження на заробітну плату, вплив оподаткування на заохочення до праці, тарифні ставки і продуктивність праці, рівень професійного менеджменту, здатність країни до утримання та залучення талантів, а також проблеми гендерної політики. Обгрунтовано суттєву різницю між рівнями конкурентоспроможності польської економіки та сусідніх країн. Аналіз та оцінка конкурентоспроможності Польщі крізь призму численних показників довели суттєве відхилення рівня конкурентоспроможності від задовільного.

Проаналізовано особливості міжнародного руху кваліфікованих людських ресурсів на сучасному етапі. Розкриті базові причини, що формують міжнародні потоки високоякісної робочої сили в світі. Окреслено основні напрями міждержавного переміщення кваліфікованих трудових мігрантів, а також охарактеризовані позитивні та негативні соціально-економічні наслідки "відпливу інтелекту" в окремих групах країн. Озвучено пропозиції задля мінімізації негативних проявів міжнародного руху кваліфікованих кадрів для країн-донорів людських ресурсів.

Викладено трактування поняття "криза" вітчизняними і зарубіжними науковцями та визначено його багатоаспектність. На основі узагальнення поглядів науковців запропоновано авторське визначення поняття "криза". Визначено нові підходи до аналізу процесів циклічності економічного розвитку. Показано, що довгострокове економічне зростання не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності. Визначено, що сучасні суспільні відносин визначають взаємозв'язок і переплетення двох процесів - глобалізації світу і поширення економічних криз. Доведено складність і неоднозначність такого зв'язку: позитиви і негативи кожного з позначених процесів, нашаровуючись один на одного, викликають кумулятивний ефект, який поглиблює нестабільність національної та світової економік. Визначено, що дослідження чинників та параметрів кризи дозволить поглибити її розуміння як перманентного процесу, визначити його закономірності й тенденції розгортання та уможливить детальніший аналіз кризових ситуацій, що виникають в діяльності різних суб'єктів господарювання.

Наведено результати дослідження системи технічного регулювання в Україні. Реформування системи технічного регулювання спрямоване насамперед на технічну гармонізацію та технічне регулювання, які спричинюють ліквідацію торгових бар'єрів в міжнародній торгівлі. Технічні бар'єри у торгівлі виникають лише тоді, коли постають питання відносно вимог безпечності для запобігання імпорту продукції, яка виготовлена та сертифікована не у відповідності з національними технічними регламентами. Сучасна Україна стоїть на порозі змін, які ставлять серйозні завдання щодо підвищення конкурентоздатності українських виробників на світових ринках; необхідності покращення бізнес-середовища; удосконаленні державного управління. До очікуваних результатів від усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС можна віднести: доступ української продукції до ринку ЄС на умовах, що діють для держав-членів ЄС; повне визнання українських установ, що належать до системи технічного регулювання; набуття членство України в європейській системі ринкового нагляду. Для досягнення поставлених завдань, необхідно здійснити регуляторне наближення до системи ЄС. Без суттєвих регуляторних змін у системі технічного регулювання України, зокрема, у сфері стандартизації, акредитації, оцінки відповідності, метрології та ринкового нагляду, не можливо сподіватися на реальні пожвавлення бізнесових торгово-економічних відносин з європейським ринком, поліпшення якості та безпечності української продукції на внутрішньому ринку, захищеність споживача. Проте до сьогодні не було проведено потрібних реформ і тому прийняті нові Закони щодо системи технічного регулювання в силу їх неузгодженості з іншими нормативно-правовими актами, не здатні забезпечити втілення усіх норм технічного регулювання ЄС в бізнес-правову практику України. Здійснено аналіз впливу існуючої системи технічного регулювання на розвиток споживчого ринку, бізнесу, суспільство та державу в цілому. Проведено розбір процесу реформування української системи технічного регулювання в сфері горизонтального та вертикального законодавства. Визначено шляхи подальшого розвитку та вдосконалення системи технічного регулювання України на законодавчому та виконавчому рівні.

Висвітлено сучасні інноваційно-інвестиційні засади та напрями інвестиційно-інноваційного розвитку природоохоронних територій. Охарактеризовано адаптовані до виробничих підприємств основні принципи відповідності основних напрямків науково-технічного розвитку головних проблем та перспектив розвитку суспільства. Опрацьовано основні законодавчі документи, які регламентують реальні інвестиційні засади розвитку природоохоронних територій. Обгрунтовано джерела фінансування природоохоронних проектів міжнародного рівня.

Досліджено трактування поняття "конкурентоспроможність підприємства". Визначено, що на сьогодні існує велика кількість тлумачень поняття "конкурентоспроможність підприємства". Зроблена спроба їх поєднання. Виділено головні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства.