Розглянуто способи та механізми активації пероксиду водню як ініціатора радикальної полімеризації. Особливу увагу приділено використанню активаторів під час одержання олігодіенів з кінцевими гідроксильними групами.

Проаналізовано літературні дані про синтез та дослідження антраценілвмісних олігомерів і полімерів різної будови, а також результати досліджень синтезу та інформаційних властивостей гетероланцюгових антраценілвмісних олігомерних фотонапівпровідників.

Розглянуто аспекти одержання та використання епоксиуретанових адгезивів. Стисло викладено результати розроблених екологічно чистих клеїв на основі епоксиуретанових олігомерів.

Досліджено особливості модифікації ефірів целюлози макродіізоціанатами на основі простих і складних олігоефірів. Показано, що будова макродіізоціанатів впливає на гетерогенний стан композитів і тим визначає відмінність їх в'язко-пружних та міцнісних властивостей. Показано, що поступове збільшення величини миттєвої деформації дозволяє залучити до процесу релаксації різні елементи механічної структури композита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.92-106

Рубрики:

Термостійкі пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень впливу наповнювачів і системи барвників на оптичні властивості та забарвлюваність композиційних полімерних матеріалів.

Запропоновано спосіб визначення компонент тензора податливості полімерних волокон за експериментальними значеннями крутильної жорсткості полімер-полімерних композитів.

Досліджено вплив вмісту високодисперсного наповнювача - сульфату барію на дифузне відбиття світла поверхнею покриття з полівінілового спирту, нанесеного на підкладки з ситалу. Діапазон довжин світлових хвиль 200 - 800 нм. Зазначено, що розподіл часток наповнювача за розмірами у водному розчині полімеру, з якого формувалося покриття, встановлено седиментаційним методом. Спостережено та пояснено непропорційне зростання дифузного відбиття світла в області 200 - 400 нм, що з'являється за збільшення вмісту наповнювача.

Досліджено вплив поліоксипропіленгліколів різної молекулярної маси на диспергуючі, антифрикційні та термостабільні властивості композицій на основі ріпакового масла.

Синтезовано водорозводжувані уретаналкідні олігомери з різним вмістом уретанового фрагмента. Досліджено основні фізико-механічні властивості плівкотвірних уретаналкідів на водній основі. Виявлений позитивний ефект уретанової модифікації водних алкідів полягає в прискоренні процесу сушіння полімерної плівки, підвищенні фізико-механічних властивостей та зниженні водопоглинання.

Досліджено структурні перетворення вуглепластиків на основі ароматичного поліаміду фенілону, хаотично армованого модифікованими вуглецевими волокнами (ВВ). Установлено, що модифікація поверхні ВВ аміно- та хлор-групами призводить до покращання експлуатаційних характеристик вихідного фенілону.

За допомогою методів світлорозсіювання та ДСК досліджено вплив наповнювача на температуру фазового розділення, теплоту і ентропію змішування поліметилметакрилату з полівінілацетатом. Показано, що зі збільшенням концентрації наповнювача температури фазового розділення збільшуються, а ентальпії й ентропії змішування зменшуються.

Досліджено вплив швидкості відшарування та товщини матеріалу, який відшаровується, на параметри руйнування адгезійного з'єднання (силу та кут відшарування) під час симетричного відшарування поліуретанових покриттів від стальної підкладки. Знайдено функцію, що зв'язує обидва параметри руйнування та має властивості інваріантності щодо вказаних факторів.

Досліджено термомеханічні властивості поліефіруретансечовин, які хімічно просторово структуровані карболанцюговими та кремнійвмісними трифункціональними олігомерними зшиваючими агентами.

Із використанням методів ІЧ-спектроскопії та ДТА показано, що під час взаємодії водних розчинів алюмофосфатів з ізоціанатами утворюються полісечовина та органоалюмофосфатна система зі зв'язками P - O - C між органічною та неорганічною складовими.

В результаті взаємодії епоксидної смоли ЕД-20 з кислим фосфатом алюмінію (АФ) одержано органоалюмофосфатні композиції, які можуть утримувати значну кількість вільної та зв'язаної води. Показано, що вмістом АФ можна впливати на структуру полімерної композиції, її термічні властивості та здатність додаткового вологопоглинання за атмосферних умов і підвищеної вологості.

Досліджено вплив вуглецевого волокна (ВВ), що має різну поверхневу активність, на мікрофазову структуру та механічні властивості лінійного поліуретану (ПУ). Результати дослідження показали, що введення у ПУ ВВ та ВВ, яке містить на поверхні фосфорнокислі групи (ФВВ), по-різному впливають на його мікрофазову структуру та властивості. ВВ, завдяки селективній сорбції жорстких фрагментів дифенілметандіізоціанату, поглиблює мікрофазовий поділ, а ФВВ, навпаки, спричиняє зниження рівня гетерогенності. Показано, що введення навіть у невеликій кількості (3,7 % об.) ФВВ у ПУ різко погіршує механічні показники композиції. Зроблено припущення, що це є наслідком перерозподілу міжмолекулярної взаємодії в ПУ, завдяки чому в системі переважають зв'язки ПУ - ФВВ.

Досліджено вплив олеїнової кислоти на структурно-реологічні, трибологічні властивості і термостабільність ріпакового масла та показано характер їх зміни в процесі довготривалого зберігання композицій.

Синтезовано ряд литтєвих поліуретанових еластомерів на основі рідких складових. Досліджено вплив природи та структури поліефірного блока, а також ізоціанатних компонентів на фізико-механічні й електроізоляційні характеристики поліуретанів. Підтверджено, що введення в склад поліуретанів полімеризаційних сіток на основі акрилових мономерів сприяє підвищенню вище вказаних параметрів.

Взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 з екологічно безпечним водним розчином кислого фосфату алюмінію (АФ) одержано органоалюмофосфатні композиції (ОАФК). За результатами термо- гравіметричних досліджень ОАФК визначено, що криві ДТА, ДТГ і ТГ вказують на наявність кількох стадій розкладання. Встановлено, що вологопоглинання ОАФК залежить від вмісту АФ у композиції та умов поглинання вологи. Показано, що після повторного висушування ОАФК можуть знову поглинати вологу. Проведено дослідження впливу термообробки на теплофізичні характеристики та регідратацію ОАФК, витриманих за нормальних умов і за умов 98 % вологи.