Виявлено загальні демографо-економічні тенденції Чернівецької області та обгрунтовано базові виміри вивчення проблемності розвитку регіонального ринку праці в контексті його детермінацій модернізаційних змін. Проаналізовано основні коніюнктурні характеристики ринку праці, зокрема попиту на робочу силу в розрізі різних видів економічної діяльності, потребу підприємств у кадрах, навантаження на вакантні робочі місця. Визначено ефективність використання трудового потенціалу населення через продуктивну зайнятість - практику неповного режиму робочого часу. З'ясовано недоліки мотиваційного середовища ринків праці з позиції показників виплати заробітної плати.

Доведено необхідність впровадження механізму управління ризиками страхових організацій. Надається визначення поняття "фінансовий ризик страхових організацій". Підкреслено проблема відсутності єдиного підходу до класифікації фінансових ризиків. Наведено особливості визначення критеріїв класифікації фінансових ризиків страхових організацій. На основі проведеного аналізу запропоновано класифікацію фінансових ризиків страховиків.

Узагальнено підходи до визначення поняття "інноваційний потенціал". Виокремлено наукову проблему щодо опосередкованого розгляду інноваційного потенціалу як основи інтенсивного розвитку підприємства. Уточнено поняття "інноваційний потенціал" та "інноваційний потенціал торговельного підприємства"; обгрунтовано поняття "інноваційний потенціал персоналу" та "інноваційний потенціал персоналу торговельного підприємства".

Висвітлено актуальну проблему формування кадрової стратегії в контексті стратегічного розвитку підприємства з урахуванням особливостей управління персоналом. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, а також методи візуалізації. На підставі проведеного аналізу наведено теоретичне обгрунтування суті та змісту поняття стратегічного управління персоналом підприємства; визначено місце та роль кадрової стратегії в управління персоналом підприємства; визначено типи стратегічного управління персоналом, на засадах яких розроблено кадрові стратегії; виокремлено інструментарій реалізації кадрової стратегії; запропоновано системний підхід до розробки кадрової стратегії підприємства, відмінність якого полягає в угрупуванні зв'язків, що поєднують стадію життєвого циклу підприємства, його місію і загальні цілі з урахуванням стратегічних змін зовнішнього і внутрішнього середовища.

Узагальнено стримуючі фактори розвитку концесійних відносин в Україні, у тому числі прогалини у нормативно-правової базі в сфері ДПП, політичну ситуацію, позаринкові форми впливу, відсутність трьохсторонньої взаємодії держави, приватного сектора та громадянського суспільства з огляду на це запропоновано основні напрямки удосконалення концесійних відносин в державі. Визначено першочергові заходи уряду щодо реформування нормативно-законодавчої бази. Співвіднесено дефініції поняття "концесії" відповідно до українського та міжнародного законодавства. Проаналізовано зарубіжний досвід залучення приватного капіталу до участі в інфраструктурних проектах. Розглянуто причини провалу концесійних договорів на будівництво та експлуатацію автотранспортних шляхів, які мали місце в українській юридичній практиці. Наведено приклад прийняття місцевих нормативно-правових актів для передачі в концесію конкретних об'єктів.

Проаналізовано основні проблеми оцінки економічної ефективності інвестування в ресурсозберігаючі технології (РЗТ). Запропоновано науковий підхід оцінки ефективності інвестицій в РЗТ. Сформовано показники оцінювання економічної ефективності інвестування у РЗТ на підприємствах. Визначено спосіб розрахунку прибутку у разі використання РЗТ. Встановлено собівартість продукції, що одержується відповідно за РЗТ. Удосконалено формулу з оцінки ресурсозберігаючої ефективності прогресивних наукоємних технологій. Розроблено загальну формулу оцінювання економічної ефективності інвестицій в РЗТ. Систематизовано економічні ефекти від інвестицій у різні РЗТ. Розраховано загальну економічну ефективність інвестицій в ресурсозберігаючі проекти.

Розглянуто ретроспективу реалізації промислової політики в Україні за роки незалежності. Промислова політика має враховувати тактичні та стратегічні пріоритети розвитку суспільства, держави та економіки, забезпечуючи таким чином успіх країни на світовому ринку. Виявлено основні здобутки та негативні наслідки реалізації державних програм розвитку промисловості. Визначено перспективні напрямки промислової політики підвищення конкурентоспроможності провідної галузі вітчизняної економіки Оцінено роль і значення Концепція Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 р. Зроблено висновок щодо проблем реалізації промислової політики в Україні в частині незабезпечення ефективного розвитку відповідної складової національної економіки, про необхідність координації промислової та інших сфер загальної економічної політики в Україні в контексті макроекономічної стабілізації.

Рассмотрены существующие подходы к определению факторов развития кластерных инициатив в туристической сфере региона, реализация которых позволит не только повысить уровень конкурентоспособности туристической сферы, но и раскрыть имеющийся потенциал курортно-рекреационных территорий Украины. Конкретизированы существующие факторы, которые обеспечивают успешное развитие кластерной инициативы в туристической сфере, обоснована авторская точка зрения формирования детерминант развития кластерных инициатив в данной сфере региона.

Мета роботи - пошук балансу світових тенденцій в галузі управління людськими ресурсами та ступенем впливу національних культур на трудовий потенціал компаній. Розглянуто аспекти управління людськими ресурсами (HRM), що пов'язані з відмінностями національних культур. Проаналізовано існуючі практики управління людськими ресурсами в європейських країнах: виклики, які відбулися у Великобританії, є відображенням, змін регулювання, що виникають як з боку уряду Великобританії, так і процесами глобалізації. Сучасні французькі практики HRM є результатом унікальної демографічної ситуації в Європі, державної політики в галузі трудових відносин, прискореної інтернаціоналізації великих компаній і значного реального впливу профспілкового руху. Зроблено висновки про те, що, саме за сучасних умов HRM є основою забезпечення продуктивності персоналу та компанії в цілому. Це пов'язано, у першу чергу, з необхідністю збільшувати та створювати конкурентні переваги для підприємств за рахунок розвитку й адаптації їх трудового потенціалу. HR фахівці та керівники особливу увагу мають приділяти формуванню трудового потенціалу, який, в тому числі, повинен враховувати існуючі крос-культурні відмінності своїх співробітників, їх різні цінності та потреби.

Розроблено підхід до класифікації видів диверсифікації діяльності торговельного підприємства, який на відміну від традиційного підходу розкриває економічну природу диверсифікації діяльності як сучасного механізму забезпечення ефективного розвитку підприємства та розширює погляд на вигоди, що можуть бути одержані в результаті впровадження диверсифікаційного шляху розвитку. В основу розробки класифікації покладено такі принципи сучасної парадигми розвитку підприємств як інтелектуалізація, інноваційність, соціалізація та гуманізація господарської діяльності. За такого підходу класифікація видів диверсифікації діяльності торговельного підприємства відповідає сучасним умовам господарювання та збільшує шанси суб'єкта господарювання у досягненні ринкового успіху в довгостроковій перспективі. Відповідно до внутрішніх можливостей та цілей диверсифікаційного розвитку керівництво торговельного підприємства на основі розробленої сучасної класифікації має можливість обрання оптимального та такого, що відповідає ринковим умовам, виду диверсифікації діяльності.

Ключові для сучасної України глобалізаційні виклики призводять до посилення диференціації регіонів за рівнями сталого розвитку. Зосереджено увагу на дослідженні суті фінансування економічної складової сталого розвитку регіонів України. Обгрунтовано продемонстровано систему показників діагностики конвергетивно-дивергетивних процесів сталого розвитку регіонів та регіональні диспропорції у фінансуванні. Відповідно для розвитку регіону має стати пошук зовнішніх джерел забезпечення економічного розвитку, тому що від інтенсивності й ефективності інвестиційних процесів, певним чином залежить якісний рівень економічних, соціальних і політичних перетворень в Україні. Висвітлено основні аспекти фінансового забезпечення економічної сфери сталого розвитку регіонів України. Також у межах аналітичного дослідження намічено основні стратегічні кроки для розв'язання проблеми неефективного використання фінансових ресурсів, спрямованих у економічну сферу.

Розглянуто різноманітні підходи щодо критеріїв оцінювання системи оподаткування. На підставі проведеного аналізу розроблено та запропоновано оцінювання ефективності функціонування альтернативних систем оподаткування здійснювати за допомогою критеріїв фіскальної та соціально-економічної ефективності з урахуванням таких показників як: кількість найманих працівників, обсяг реалізованої продукції, сума сплачених податків, кількість суб'єктів малого підприємництва, які знаходяться на цій системі оподаткування у порівнянні з аналогічними показниками діяльності суб'єктів, які працюють за загальною системою оподаткування. Крім того, поряд з методом теоретичного порівняння переваг і недоліків альтернативних систем з загальною системою оподаткування, запропоновано проводити оцінювання за допомогою розроблених показників: коефіцієнта випередження зайнятості; коефіцієнта випередження обсягів реалізації; коефіцієнта випередження кількості підприємств та інших.

Розглянуто особливості управління сільським розвитком у діючому інституційному середовищі, яке охарактеризовано як середовище, котре формують суб'єкти інституційних взаємодій різних рівнів, які беруть участь у сільському розвитку і встановлюють формальні та неформальні норми та правила; документи, що регламентують управлінську діяльність, і організаційні структури, де ця діяльність реалізується в системі динамічних змін. Зокрема, увагу приділено синергетичній взаємодії формальних та неформальних інститутів та інституцій сільського розвитку. Також детально проаналізовано стан законодавчо-нормативного забезпечення сільського розвитку. У роботі поєднано теоретичні засади сільського розвитку в контексті змінного інституційного середовища з практичною реалізацією в українських реаліях.

Проаналізовано проблему побратимських зв'язків міст України за сучасних умов. Детально розглянуто головні перешкоди, що стоять на шляху співробітництва між містами-побратимами України та Польщі. Визначено ключові зовнішні та внутрішні проблеми у функціонуванні побратимських зв'язків між містами України та Польщі. Вивчено роль громадської експертизи та громадського моніторингу діяльності органів влади. Проаналізовано потенційні можливості для реалізації побратимських зв'язків між українськими та польськими містами.

Проаналізовано характерні механізми впровадження та специфіку радянської електоральної політичної практики в Західній Україні в 1939 - 1940 рр. Вказано на характер політичної соціалізації в тоталітарних політичних режимах. Охарактеризовано структури та характер формування і діяльності тимчасових органів влади та управління Західною Україною у вересні - жовтні 1939 р. Розкрито характер електоральної участі місцевого населення, партійних і військових структур у виборах до Українських Народних Зборів у 1939 р. З'ясовано механізми електорального впливу громадян західних областей УРСР на формування органів місцевої влади та управління в 1940 р.

Розглянуто еволюцію поглядів класиків політичної думки на явище національного інтересу. Зазначено, що саме національні інтереси слугують орієнтиром у зовнішній політиці та партнерських відносинах між державами. Систематизовано підходи американських, європейських, російських та українських учених до визначення суті національних інтересів. Розглянуто кілька підходів до визначення суті національних інтересів: реалістичний, ідеалістичний та суб'єктивний. Висвітлено авторське бачення поняття національного інтересу. Зазначено, що національні інтереси є фундаментальною категорією національної безпеки держави та ключовим поняттям у міжнародних відносинах. Однією з основних проблем наукового обгрунтування концепцій національних інтересів є співвідношення національних інтересів і моралі. Зазначено, що національні інтереси мають розглядатися окремо від філософської категорії моралі. Зауважено, що навіть з розвитком інформаційного суспільства збереження та реалізація національних інтересів не втрачають своєї актуальності.

Розглянуто гендерні аспекти гармонізації політичного процесу на прикладі країн пострадянського простору та країн ЄС-28. Проаналізовано ступінь представництва жінок в парламентах кожної з груп країн, встановлено ступінь впливу політичних чинників (тип виборчої системи та структура парламенту) на ступінь представництва жінок в депутатському корпусі вищих виборних органів влади. Встановлено, що в країнах ЄС-28 зазначені політичні чинники несуттєво впливають на частку представництва жінок в парламентах, хоча за пропорційної системи виборів такий показний є найвищим по групі. В країнах пострадянського простору загальний показник представництва жінок в парламентах є значно нижчим, ніж в ЄС, а найбільше представництво забезпечує мажоритарна система виборів. Спільним для обох груп визнано негативний вплив змішаної системи виборів на загальне представництво жінок у вищих виборних органах влади.

Досліджено перспективи становлення європейської системи безпеки та оборони. Вивчено основні питання стосовно переваг і недоліків, а також автономності такої європейської політики. Проаналізовано ці процеси крізь призму наукових студій європейських і вітчизняних науковців.

Враховуючи те, що свідомість базується на комунікації між людьми, досліджено комунікаційні аспекти формування політичної свідомості. Проаналізовано основні поняття теоретико-методологічного інструментарію. Розглядаючи комунікацію як важливий атрибут політичної свідомості, акцентується увага на ролі інтерактивних комунікацій. Зазначено, що зміст політичної свідомості детермінований змістом категорій свідомість й політика, тому досліджувана проблематика розглядається в контексті 3-х дослідницьких полів - теорії комунікації і теорії свідомості, опосередкованих політичною сферою, яка має комунікативну природу, оскільки формується на процесі обміну інформацією. Особливе місце в дослідженні займають також теорії інформаційного суспільства.

Проаналізовано фактори, що несуть загрозу традиційній сім'ї за умов глобалізації: поширення гомосексуалізму (одностатеві шлюби та інші форми "вільних" відносин), впровадження ювенальної юстиції. Суспільство споживання, яке є одним з інструментів глобалізації, активно і досить успішно руйнує національно-традиційні сімейні цінності. При цьому не важливо, якої національності чи релігії дотримується населення, яке активно включилося до структури суспільства споживання, з часом всі приходять приблизно до одного - трансформації сім'ї або її загибелі. Сьогодні існують різні методологічні стратегії та теоретичні підходи до тлумачення даної проблеми. За радянські часи проблемами підготовки молоді до сімейного життя займався В. Т. Лісовський. А вже у наш час ця тема стала предметом досліджень таких авторів, як А. А. Мітрікас, В. Є. Семенов, Е. С. Товстоліс та інші.