Зазначено, що документація Азовської губернської канцелярії відбиває основні події та процеси, що відбувались на теренах Південної України в останній чверті XVIII ст., тож багато істориків, які займалися вивченням історії Південної України, у своїх дослідженнях використовували документальні джерела канцелярії Азовської губернії. Матеріали документів Азовської губернської канцелярії використовувались цими дослідниками у межах вивчення адміністративно-територіального устрою Південної України, запорізької спадщини та долі запорізького козацтва після скасування Запорізької Січі, документообігу установ південноукраїнських губерній, економічного розвитку регіону, історії заселення півдня України, історії містобудування та ін.

Досліджено внесок одного з представників нацистської еліти у процес легального приходу НСДАП до влади. Проаналізовано деструктивну діяльність В. Фріка в уряді Веймарської республіки.

Проаналізовано специфіку розвитку вітчизняних шкіл медієвістів кінця XIX - початку XX ст. з проблем історії англійського театру доби Відродження та оцінено значення робіт цих науковців для подальшого розвитку досліджень з історії середньовіччя та раннього нового часу.

Розглянуто соціальні групи, що складали категорію державних селян Південної України в першій половині XIX ст., а також історичне походження, особливості правового становища, землеволодіння та землекористування різних груп державних селян.

Зазначено, що протиставляючи духовні традиції України європейському духу матеріалізму та руйнівній більшовицькій ідеології, Д. Донцов пророчо закликав відвернутися від інтернаціоналістичних доктрин і матеріалізму в напрямку до духу нашої давнини, вольового націоналізму та традиціоналізму. Проаналізовано спадщину мислителя в контексті розвою української національної ідеології.

Зазначено, що важливим внеском у розвиток ідеї незалежної України стали теоретичні надбання Д. Донцова, тому звернення до його спадщини сьогодні є вельми актуальною проблемою. Досліджуючи цю проблему, сучасні історики залучають широке коло джерел, звертаючи останнім часом увагу і на шкільні підручники, оскільки саме вони впливають на формування суспільної свідомості покоління, що підростає.

Розглянуто інформативні можливості описово-статистичних джерел для вивчення історичної демографії Волині другої половини XVI - першої половини XVII ст. На базі даних джерел охарактеризовано чисельність і соціальну структуру населення міст Південно-Східної Волині.

Визначено коло всіх можливих біоісторіографічних джерел до наукової біографії відомого українського історика проф. Л. Винара. Проаналізовано, класифіковано та названо основні документи та матеріали, які дозволяють зробити ряд доповнень до біографії Л. Винара та скласти уявлення про вченого як особистість.

Проаналізовано динаміку чисельності громад євангельських християн-баптистів Південної України у 20 - 30-ті рр. XX ст. Визначено зовнішні та внутрішні фактори впливу на кількість баптистських громад, шляхи їх поповнення, що мали як прямий, так і зворотній характер. Вказано на домінуючий вплив державної політики на зміни чисельності громад.

Охарактеризовано роботу відомого українського вченого А. Жуковського в Українському студентському товаристві національного солідаризму "Зарево". Проаналізовано проблеми створення та функціонування студентського товариства та його основні досягнення. Висвітлено видавничу діяльність товариства, а також показано вплив товариства на подальшу діяльність А. Жуковського та на формування його наукових зацікавлень.

Зазначено, що як у міжвоєнний період ОУН, так і в післявоєнній еміграції її Закордонні Частини зазнали формотворчого ідеологічного впливу Д. Донцова. У свою чергу пізніше, трансформувавшись в цілісну ОУН і перенісши свою політичну діяльність в Україну, ця націоналістична структура об'єктивно сприяла відродженню "доби Донцова" в Україні. Досліджено вплив Д. Донцова на становлення ЗЧ ОУН.

Зазначено, що постать видатного українського історика, організатора історичної науки, громадсько-політичного та державного діяча, публіциста Д. Дорошенка була і є предметом зацікавлення багатьох дослідників вітчизняної історії. Простежено українську державницьку парадигму як одну з визначальних у житті та творчості цієї видатної історичної постаті.

Проаналізовано наукові студії Д. Палієва з воєнної історії України XX ст., насамперед історії легіону Українських січових стрільців, Листопадової революції 1918 р. на західноукраїнських землях, участі Галицької армії в українсько-польській війні 1918 - 1919 рр., українського національно-визвольного руху у Польщі 1921 - 1939 рр. Показано цінність творчого доробку Д. Палієва для розвитку вітчизняної військової історичної науки.

Проаналізовано документи, що зберігаються в Міжнародному інституті соціальної історії (Амстердам). Розкрито пізні аспекти життя П. Є. Ковалевського. Представлено декілька маловідомих документів, що відображають всю складність взаємовідносин представників російського та українського православного духовенства в діаспорі.

Висвітлено полеміку гуманіста Е. Роттердамського та теолога М. Лютера у 1524 - 1526 рр. Розглянуто позицію обох опонентів стосовно питання свободи волі. Доведено, що в цьому питанні була принципова різниця між гуманізмом та Реформацією.

Досліджено етичні засади зовнішньої політики Т. Блера. Моралізм є важливою складовою ідеології "третього шляху" нових лейбористів, а також особистих переконань їх лідера. Моралізм мав безпосередній вплив на інтервенціонізм, боротьбу з міжнародним тероризмом і рішення взяти участь у війні в Іраку.

Проаналізовано особливості етнічного складу населення міст Півдня України в середині 1920-х рр. Надано характеристику етнічного складу населення міст на базі матеріалів Всесоюзного перепису населення 1926 р. Висвітлено чисельність і частку національних меншин у складі міського населення кожного з округів південноукраїнського регіону.

Досліджено етнічний склад номенклатурної еліти післявоєнної України. Показано, що, незважаючи на переважання українців серед верхівки, їх національна ідентичність була досить деформованою. Головними ж носіями української ідеї серед керівників УРСР виступали представники творчої інтелігенції.

Зазначено, що легалізація спільноти євангельських християн супроводжувалася складнощами у процесі реєстрації громад і статуту державними органами влади. Члени легалізованих громад мали право на записи в книгах актів громадянського стану, війсковозобов'язані - можливість скористатися правом альтернативної служби в армії.

Досліджено місце та роль жінок у межах кампанії більшовицької партії щодо розширення соціальної бази радянської влади. Виявлено механізми, завдяки яким жіноцтво залучалося до державного будівництва. Проаналізовано масштаби та наслідки цієї кампанії в 20 - 30-ті рр.