На сьогоднішній день питання організації захисту персональних даних правоохоронними органами є надзвичайно важливим. З моменту ратифікації Україною базових міжнародних стандартів у сфері захисту персональних даних дане питання потребує постійного дослідження та аналізу, адже ефективне виконання владних повноважень правоохоронними органами в Україні нерозривно пов'язане із забезпеченням права на приватне життя особи та захисту її персональних даних.

Розглянуто питання інформаційного детермінізму в науках кримінального циклу (кримінальному праві, кримінології, криміналістиці тощо), які пропонується розглядати з точки зору концепції бутстрапу, застосованої до феномену злочинності.

Розглянуто проблеми, пов'язані із впливом віртуальних спільнот на національну та міжнародну безпеку.

Запропоновано модель забезпечення безпеки реляційних баз даних відомостей, що містять державну таємницю. Такі типи баз потребують особливого підходу до забезпечення їх безпеки. Рішення питання про визначення грифа секретності документів, тобто розподіл інформації за категоріями конфіденційності, а також розподіл користувачів на групи з різними рівнями доступу і обмеженнями в доступі до електронних документів, що визначається структурою організації і штатною структурою подрозділів (начальники, заступники, рядові службовці, і т. п.), свідчать про актуальність запропонованої методики.

Висвітлено вітчизняне законодавство в сфері охорони й захисту персональної інформації. Приділено увагу міжнародному досвіду з урегулювання відносин під час користування мережею Інтернет. Охарактеризовано основні аспекти, пов'язані з особливістю регулювання відносин у віртуальному просторі мережі Інтернет.

Розглянуто основні підходи до проблеми розрахунку дальності акустичних засобів, що забезпечують прийом акустичних сигналів з відкритих площадок.

Розглянуто умови здійснення криптографічного аналізу блокових матричних перетворень із позиційної системи числення в систему лишкових класів та із системи умовних лишків у позиційну систему числення, а також умови забезпечення високої криптографічної стійкості таких перетворень.

Предложен подход к управлению рисками информационной безопасности (ИБ) на основе нечётких когнитивных карт и искусственных нейронных сетей. В подходе предлагается разделить понятие риска на две составляющие: системозависимый и системонезависимый. Данный подход позволяет уменьшить долю субъективизма при оценке риска ИБ организации, учесть все элементы, участвующие и не участвующие в обработке данных в автоматизированной системе и автоматизировать процесс управления рисками.

Розглянуто проблеми забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом в інформаційних системах на базі локальних обчислювальних мереж, побудованих із використанням комп'ютерів під керуванням операційних систем сімейства MS Windows.

Розглянуто можливість вирішення проблеми доступності до глобальної мережі шляхом динамічного балансування пропускної здатності каналу. Запропоновано метод прогнозування навантаження в мережі, що базується на попередньому аналізі фактичних даних про використання мережі користувачами і розрахунку лінійного тренду та показників сезонності. Практичне застосування запропонованого методу показало високу точність прогнозу та можливість його застосування в реальних великих за розмірами мережах.

Рассмотрена задача обеспечения достоверности и безопасности информационного обмена на основе использования информационной избыточности, присутствующей естественно или введенной искусственно. Предложена методика определения реальной вероятности необнаружения ошибок в условиях применения групповых кодов. Получены оценки для некоторых конкретных и широко применяемых в компьютерах сетях кодов. Предлагаемый подход позволяет точно рассчитать обнаруживающую способность заданного кода по отношению к конкретным ошибкам. Это создает предпосылки для реализации сетей с гарантированной безопасностью информационного обмена путем выбора соответствующего кода, где безопасность, по сути, является вероятностью отсутствия ошибок в сообщении.

Запропоновано методику вхідного/вихідного контролю віброперетворювачів, яка враховує виробничий розкид їх параметрів. Реалізація методики дозволить розподіляти віброперетворювачі по групам залежно від рівня віброприскорення, яке вони створюють на стандартній масі, і таким чином знизити трудозатрати у процесі створення комплексів технічного захисту інформації.

Багато організацій не зможуть успішно функціонувати, якщо стають недоступними послуги їх інформаційно-комунікаційних систем. Проведено аналіз підходів у забезпеченні відмовостійкості інформаційних систем, надано порівняльну характеристику існуючих організаційних заходів, а також відомих засобів технічної підтримки процесу відновлення інформаційних систем після аварії. Описано завдання плану відновлювальних робіт після аварії та розкрито зміст резервування систем і даних. Проаналізовано доступність в Україні таких послуг як ІТ-аутсорсинг та ІТ-консалтинг. Відзначено потребу у створенні системи підтримки прийняття рішень для проведення відновлювальних робіт.

Розглянуто теорію прогнозування якості функціонування і технічного стану комплексних систем захисту та систем підтримки прийняття рішення, які входять до їх складу, на підставі мереж Петрі.

Проаналізовано процеси створення систем автоматизованого управління та запропоновано методику автоматизації процесу розробки графа контекстних залежностей між елементами даних інформаційних ресурсів, виявлення помилок та їх коригування під час початкового формулювання цих залежностей, також процеси ізоморфних перетворень структур інформаційних ресурсів.

Розроблено зразковий алгоритм роботи по оцінці інформаційних ризиків; приведено основні правила забезпечення політики безпеки в інформаційній системі; поетапно розглянуто процес аналізу ризиків; проаналізовано ймовірні загрози для інформаційних мереж, які необхідно враховувати під час розробки політики інформаційної безпеки; розглянуто підходи, під впливом яких формується стратегія відповідних дій, коли на об'єкт відбувається напад, що загрожує порушенням інформаційної безпеки. Перераховано та розглянуто усі можливі критерії, згідно з якими має доповнюватися і змінюватися політика інформаційної безпеки об'єкта.

Ефективне оцінювання ризиків та загроз злочинності являє собою запоруку належного забезпечення кримінологічної безпеки та превентивного управління відповідною підсистемою національної безпеки. На перший план при цьому виходить проблема інформаційної причинності, адже пізнання та використання в науках кримінального циклу та правоохоронній практиці закономірностей існування інформаційних взаємозв'язків відкриває нові перспективи в досягненні їх основної спільної мети - забезпечення кримінологічної безпеки, а також привносить нові ідеї щодо співвідношення загальної детермінації та свободи волі при вчиненні злочину, розуміння причин та умов злочинності, причинно-наслідкового зв'язку у механізмі злочину, так званого "елементу вірогідності", відображення механізму злочину, прогностичних можливостей правоохоронних органів тощо.

Ефективній реалізації положень КПК України щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, безсумнівно, сприятиме прийняття Закону України "Про моніторинг телекомунікацій", а також внесення змін до законів України "Про телекомунікації", "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про контррозвідувальну діяльність" у частині створення умов, які б покращували можливості уповноважених органів в реалізації правозастосовної функції з протидії комп'ютерній злочинності.

Розкрито основні засади ведення в Україні господарської діяльності у сфері забезпечення інформаційної безпеки (СЗІБ). Побудовано модель витрат на впровадження СЗІБ у формі спіралі Архімеда. Запропоновано класифікацію послуг у СЗІБ. Відображено основні чинники, що впливають на процес ціноутворення надання послуг у СЗІБ у вигляді моделі.

Проаналізовано сучасні заходи управління інформаційною безпекою інформаційних мереж на базі міжнародних стандартів серії ISO. Виділено ряд переваг застосування системи управління інформаційною безпекою. Запропоновано сценарій управління ризиками інформаційної безпеки та розроблену структурну схему оцінки інформаційних ризиків інформаційної мережі підприємства.