Мета наукової праці - дослідження процесів еволюції поведінки індивідуальних споживачів з урахуванням особливостей поведінкової економіки, розробка оновленої концепції поведінки індивідуальних споживачів на ринку туристичних послуг відповідно до розуміння ними психологічних та теоретико-пізнавальних аспектів тих процесів, які пов'язані з прийняттям остаточних рішень. Це забезпечить кращу взаємодію всіх учасників ринку туристичних послуг, вищий рівень задоволення індивідуальних споживачів, знизить ризики в їхній купівельній поведінці, збалансує інтереси на ринку попиту/пропозицій туристичних послуг. Методичною основою дослідження питання еволюції поведінки індивідуальних споживачів на ринку туристичних послуг є наукові праці зарубіжних авторів із зазначених вище питань, статистичні дані ДФС України та Адміністрації Державної прикордонної служби, а також доступні практичні результати діяльності туристичних підприємств. Існує потреба в нових наукових пошуках щодо еволюції поведінки споживачів на ринку туристичних послуг, зокрема залізничних, у контексті поведінкової економіки. Проаналізовано наукові праці зарубіжних авторів із зазначених вище питань, статистичні дані ДФС України та Адміністрації Державної прикордонної служби, а також доступні практичні результати діяльності туристичних підприємств. Запропоновано основні концептуальні засади для покращання взаємодії на ринку туристичних послуг індивідуальних споживачів і підприємств сфери туризму, розроблено практичні рекомендації, впровадження яких сприятиме прийняттю більш ефективних управлінських рішень. Доведено, що еволюція поведінки споживачів на ринку туристичних послуг, і залізничних зокрема, є безперервним процесом, який змінюється відповідно до чинників зовнішнього середовища та індивідуальної поведінки споживачів, що перебувають у певному взаємозв'язку та взаємозалежності. Визначено основні концептаульні засади для поліпшення взаємодії індивідуальних споживачів та підприємств сфери туризму, а також запропоновано практичні рекомендації, впровадження яких надасть підприємствам сфери туризму нові можливості приймати більш ефективні управлінські рішення, забезпечувати вищий рівень їх економічної ефективності, підвищувати рівень задоволення споживачів, краще індивідуалізувати їх відносини на ринку туристичних послуг.

Мета статті - розробка науково обгрунтованого підходу до організації транспортно-логістичних систем, що забезпечують скоординоване функціонування учасників транспортного процесу. Методичною основою дослідження є праці вітчизняних вчених та заходи державних інституцій із забезпечення функціонування транспортно-логістичних систем та теоретико-методичні підходи до модернізації взаємодії влади й бізнесу на основі встановлення між ними цивілізованих партнерських відносин. Залучення в логістичних системах приватного капіталу з урахуванням балансу між критеріями максимізації прибутку й мінімізації логістичних витрат забезпечить прийняття спільних рішень з питань виробничої діяльності й стале функціонування ланцюга поставок. Обгрунтовано необхідність активізації використання сучасної інституційної форми взаємодії влади і бізнесу - державно-приватного партнерства для забезпечення стабільного функціонування транспортно-логістичної систем на залізничному транспорті України. Запропоновано авторами положення з поглиблення основ формування організаційно-фінансових механізмів взаємодії держави та бізнесу на базі державно-приватного партнерства під час створення сучасних транспортно-логістичних систем можуть бути впроваджені в діяльності ПАТ "Українська залізниця".

Розроблено методичні рекомендації щодо оптимізації та автоматизації процесу інвентаризації основних засобів на підприємствах залізничного транспорту. Для повного висвітлення та вирішення задач такого класу наведено поетапне застосування автоматизованого підходу, методи проведення інвентаризації із застосуванням штрих-кодів. Наведено методичний підхід, який розглядає проблему оптимізації інвентаризації основних засобів на підприємствах залізничного транспорту. Запропоновано оптимізований підхід для процесу проведення інвентаризації, застосування штрих-кодів та правила розробки та ведення програмного забезпечення. Використання наведеного підходу з оптимізації інвентаризації дозволить полегшити роботу персоналу, на який покладено обов'язки виконання цього процесу.

Розроблено дефініцію "інноваційний розвиток пасажирської компанії" на основі глибокого аналізу наявних підходів та визначень понять "розвиток", "інноваційний розвиток підприємства", "інноваційний розвиток залізничного транспорту". Для вирішення поставленого завдання використано методи наукової абстракції, дедукції, логічної формалізації, системного аналізу. У роботі на основі аналізу існуючих визначень з використанням власних орієнтирів та розробленням структурної схеми декомпозиції поняття "інноваційний розвиток підприємства" визначено поняття "інноваційний розвиток пасажирської залізничної компанії". Вперше надано дефініцію поняття "інноваційний розвиток пасажирської залізничної компанії" з позиції системного та стейкхолдерського підходів та виокремлення джерел інновацій. Отже, інноваційний розвиток пасажирської залізничної компанії - це цілеспрямований систематичний процес позитивних змін якісного стану всіх її підсистем (виробничої, маркетингової, фінансової, управлінської та ін.) через впровадження інновацій (розроблених як власними силами підприємства, так і зовнішніми силами) у діяльність пасажирської компанії з метою досягнення як цілей інноваційної діяльності, так і стратегічних цілей компанії та покращення її привабливості для всіх стейкхолдерів (пасажирів, компанії, персоналу, інвесторів, держави). Надане визначення стане базисом для розробки теоретико-методологічних засад системи забезпечення інноваційного розвитку пасажирської компанії, що дозволить підвищити ефективність її інноваційного розвитку.

Досліджено особливості проведення аудиту на підприємствах, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції, його необхідності та важливості. Розглянуто основні проблемні питання аудиту аграрних підприємств, організацію й методологію його проведення. Досліджено специфіку сільськогосподарського виробництва, що вимагає окремого підходу до організації аудиту. Дослідження процесу проведення аудиту аграрних підприємств грунтується на використанні діалектичного методу, зокрема індуктивного прийому, вивченні праць українських та зарубіжних вчених. Розглянуто сутність та узагальнено поняття "аудит". Досліджено особливості проведення аудиту на сільськогосподарських підприємствах приватної форми власності. Визначено основні шляхи підвищення ефективності проведення аудиту на сільськогосподарських підприємствах. Встановлено особливості функціонування сільськогосподарських підприємств, які суттєво впливають на організацію аудиту. Досліджено послідовність проведення аудиторських процедур та виконання дій для узагальнення проведеної аудиторської діяльності та формулювання аудиторського висновку.

Надано аналіз існуючих та здійснено пошук альтернативних джерел інвестиційних ресурсів підприємства комунальної сфери. Для вирішення необхідних завдань у роботі використано: метод аналізу і синтезу - для вивчення процесів у сфері інвестиційного забезпечення енергетичних компаній; метод кількісних порівнянь - для визначення подібності та відмінності досліджуваних явищ; метод аналізу рядів динаміки - для виявлення і кількісного відображення тенденцій і закономірностей розвитку досліджуваних явищ та процесів; метод логічного узагальнення - для обгрунтування планових та альтернативних джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства. Розглянуто пропозиції щодо формування інвестиційних ресурсів підприємства. Виконано аналіз планових джерел формування інвестиційних ресурсів і фінансування цільових програм. Запропоновано як альтернативне джерело інвестиційних ресурсів для підприємства комунальної сфери отримання міжнародної технічної допомоги. Підприємству пропонується звернутися в міжнародні фонди для одержання технічної допомоги у вигляді гранту, що передбачає фінансове надходження для заміни колісної техніки або її постачання (еквівалент) у натуральному вигляді. Розраховано необхідні витрати та очікуваний економічний ефект від придбання нової техніки.

Мета дослідження - розробка заходів з адаптації системи сервісного обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України до європейських вимог. Відзначено, що для України розвиток транспортної системи має ключове значення. За умови реформування економіки України, широкого її включення до системи світових господарських зв'язків необхідно буде вирішувати складні проблеми адаптації транспортного комплексу держави до роботи за умов ринкових відносин та забезпечення зростаючих вимог до якості й ефективності транспортних послуг. Для ефективного формування та розгортання сфери послуг на залізничному транспорті в Україні запропоновано привести організацію пасажирських перевезень до європейського рівня. Результати дослідження спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури та модернізацію рухомого складу для забезпечення: зростаючої мобільності населення та прискорення переміщення товаропотоків; конкурентоспроможності та якості транспортних послуг для економіки; доступності та якості транспортних послуг для населення; інтеграції до Європейського Союзу і розвитку експорту транспортних послуг; підвищення ефективності державного управління та розвитку конкурентного середовища; підвищення екологічності, енергоефективності транспортних процесів та безпеки перевезень пасажирів і вантажів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку організації пасажирських перевезень, забезпеченні їх відповідності європейському рівню, що надалі сприятиме економічному розвитку та інвестиційній привабливості України, а це, у свою чергу, відповідає пріоритетам Транспортної стратегії України на період до 2020 р. Результати дослідження забезпечують можливість підвищення обсягів псажирських перевезнь залізниць шляхом адаптації українських стандартів сервісу до європейського рівня.

Досліджено сутність витрат у закордонних працях, етапи світового розвитку обліку витрат. Методологічними засадами дослідження еволюції поняття витрат є загальнонаукові й спеціальні методи економічної науки. Використано метод історико-економічного аналізу. Досліджено сутність методів обліку витрат на виробництво та методів калькулювання собівартості продукції за кордоном. Облік витрат займає центральне місце в бухгалтерському обліку, який відіграє важливу роль у системі управління підприємством. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених, монографії, дисертації, автореферати до дисертацій, збірники наукових праць, статті у фахових наукових виданнях. Досліджено історичні передумови появи таких методів калькулювання, як нормативний та стандарт-кост, виділено ключові особливості цих методів. Проаналізовано появу та основні ознаки методу "директ-костинг" та методу SIT. Виділено основну класифікацію витрат. На підставі виконаного дослідження існуючих за кордоном методів обліку витрат виконано їх структуризацію та систематизацію з урахуванням вимог управління. З'ясовано, що наявність різних поглядів щодо сутності витрат спричинена різними підходами до розуміння економічних процесів взагалі й виробництва зокрема. Можна виділити два фундаментальних підходи. Перший базується на розумінні господарського життя з позицій трудової теорії вартості, що передбачає взаємодію в процесі виробництва трьох основних факторів (робочої сили, предметів праці та засобів праці), і відповідну інтерпретацію поняття вартості, її складових та структури. Другий базується на ресурсному розумінні природи господарства, передбачаючи обмеженість усіх видів ресурсів та альтернативність варіантів їх застосування, і відповідно визначає сутність вартості та її складових. Досліджено та проаналізовано систему обліку виітрат світовими науковцями на різних етапах історичного розвитку економічної думки. наведено основні моделі управління витратими, що сформувалися в розрізі історичних етапів розвитку економічної теорії.

Розроблено методичний підхід з оптимізації структури капіталу страхової компанії для підвищення її фінансової стійкості. Для розв'язання задач такого класу запропоновано застосувати системний підхід оптимізації структури капіталу за двома критеріями: мінімізації вартості капіталу; максимізації рівня фінансової рентабельності. Розглянуто методичні підходи щодо оптимізації структури капіталу на прикладі страхової компанії "Провідна". Запропоновано удосконалений методичний підхід для порівняння між собою різних варіантів структури капіталу страхової компанії. Розраховано вартість складових частин капіталу у відсотковому виразі та рівень фінансової рентабельності за допомогою механізму фінансового левериджу. Одержані результати, так само як і використана методика, можуть бути застосовані керівництвом страхових компаній для розроблення стратегії їх розвитку.

Для приведення портових зборів в Україні до конкурентного рівня зборів інших країн їх необхідно оптимізувати до економічно обгрунтованого рівня. Застосування методичної системи контролінгу сприятиме визначенню обгрунтованих ставок кожного портового збору виходячи з необхідних експлуатаційних витрат кожного порту. Розроблено методичні системи контролінгу для вирішення комплексної задачі оптимізації портових зборів та збереження джерела підтримання в належному стані портової інфраструктури. Для вирішення поставленої задачі в роботі застосовано системний підхід, який розглядає систему контролінгу як метод раціонального вирішення проблеми ціноутворення портових зборів. Наведено методичний підхід, який розглядає проблему необхідності удосконалення тарифної політики, що регулює стягнення портових зборів із суден, які прямують до причалів перевантажувальних терміналів України для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Запропоновано застосування методичної системи контролінгу для впровадження в дію конкурентних, економічно обгрунтованих ставок портових зборів, систематизації витрат підприємств портової діяльності, які компенсуються портовими зборами з метою уніфікації розрахунків їх обгрунтованих ставок. Впровадження системи контролінгу в портову діяльність сприятиме розробці якісно нової методики розрахунку портових зборів, а також створенню прозорої системи розподілу, накопичення й витрачання доходів від портових зборів, що позитивно позначиться на конкурентоспроможності портів України.

Узагальнено існуючі підходи до аналізу ефективності діяльності управлінського персоналу та обгрунтовано інструменти її оцінки, оскільки особливості його праці зумовлюють певні труднощі в застосуванні загальноприйнятих методів щодо цих аспектів. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосувати системний підхід, методи систематизації, групування та узагальнення відповідних показників. Наведено методичний підхід, який розглядає проблему систематизації груп показників для оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу, а також їх кількісного та якісного наповнення. Запропоновано, враховуючи складність вимірювання конкретних якісних показників діяльності управлінського персоналу, а також необхідність об'єктивного її оцінювання, застосувати кваліметричний метод, що дозволяє виразити якісні показники оцінки в конкретних числових показниках. Використання наведеного методичного підходу дозволить виконати грунтовну систематизацію показників, що дасть можливість всебічно оцінити ефективність та результативність діяльності управлінського персоналу.