Висвітлено участь В. Чорновола у парламентських виборчих кампаніях 1990, 1994 та 1999 рр., його діяльність як народного депутата України, керівника фракції Народного руху України (НРУ) у Верховній Раді України. Ідеться про його роботу з формування повноцінної законодавчої бази країни, ухвалення законопроектів, які сприяли б реформаційним процесам у державі, утвердженню української державності.

Проаналізовано чинники, які зумовили кризовий стан партійно-державної номенклатури УРСР на початку 1990-х рр. та особливості її функціонування в парламентській і парткомівській площинах. Увагу приділено мотивам, якими керувалися номенклатурні кадри, підтримуючи Декларацію про державний суверенітет та Акт проголошення незалежності України.

Висвітлено деякі особливості політики вітчизняної націонал-демократії щодо Криму в перші роки незалежності. Продемонстровано суттєві авторитарні тенденції, котрі суперечили декларованому цими силами демократичному проекту для України. Показано громадянську, а не етнічну природу фактично відстоюваного націонал-демократами проекту авторитарної інтеграції Криму в український суспільно-державний організм.

На основі фактів, аналітичних матеріалів, наукових аргументів, авторських висновків зроблено спробу розкрити особливості змін у чисельності селянства, його економічній поведінці, етноментальних стереотипах, а також з'ясувати характер соціальної стратифікації, новітні форми та методи зайнятості на селі.

Досліджено діяльність неурядових організацій щодо покращання стану довкілля в незалежній Україні у 1991 - 2013 р., висвітлено головні напрями та форми їх роботи, відображено шляхи міжнародної співпраці природоохоронних організацій на сучасному етапі.

Розглянуто політичні й соціальні передумови Ніжинської генеральної ради 1663 р. Проаналізовано програми головних претендентів на булаву гетьмана Лівобережної України і способи їх представлення. З'ясовано роль російської влади в розгортанні боротьби за гетьманський уряд, виокремлено чинники, котрі формували ставлення О. Михайловича до політичних процесів на Лівобережжі. На підставі аналізу всіх відомих на сьогодні достовірних джерельних матеріалів, що містять інформацію про раду 1663 р., детально реконструйовано її перебіг, звернуто увагу на суперечливі обставини представлення цієї події у джерелах та запропоновано можливі варіанти пояснення цього.

На основі матеріалів Державного архіву Одеської області й опублікованих документів висвітлено зв'язки Новоросійського університету з провідними зарубіжними культурно-освітніми та науковими центрами другої половини XIX - початку XX ст. Увагу приділено відрядженням одеських учених до Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Італії, Греції, Болгарії, Румунії та інших країн, зокрема зв'язкам із зарубіжними слов'янськими громадсько-культурними діячами. Наголошено, що закордонні поїздки виконували не лише наукову, а й суспільно-політичну функцію, сприяючи поширенню в Російській імперії європейських цінностей.

Проаналізовано заходи окупаційної влади у соціальній сфері на території Білорусі під час війни, їх реалізацію та наслідки. Охарактеризовано матеріальне становище соціально вразливих прошарків населення, дії місцевих адміністрацій щодо допомоги їм. Висвітлено діяльність відділів соціального забезпечення міських управ упродовж 1941 - 1944 рр.

Термін і поняття літописного зводу серед послідовників О. О. Шахматова ключові для окреслення характеру давньоруських літописних текстів. Простежено еволюцію терміна протягом XIX ст. і формування сучасного (шахматовського) поняття літописного зводу на тлі зміни базових уявлень про сутність руських літописів.

Реконструйовано ідеологічні й історіографічні мотиви підготовки та особливості реалізації проекту першої в УРСР історичної енциклопедії - чотиритомної "Радянської енциклопедії історії України", що побачила світ упродовж 1969 - 1972 рр.

Проаналізовано обставини реанімації планів щодо надання Одесі спеціального статусу вільного міста Української Народної Республіки. Висвітлено зусилля російських та єврейських політичних партій через гласних міської думи частково нейтралізувати політико-культурні наслідки включення міста до складу УНР.

Розглянуто історіографію українського повстанського руху на чолі з отаманом Григор'євим, який тривав із серпня 1918 до серпня 1919 pp. Грунтуючись на аналізі досить великої кількості історичних праць, виділено якісно різні напрями історіографії так званої "григор'євщини", з'ясовано особливості кожного з них, розкрито як сильні, так і слабкі сторони проаналізованих концепцій та інтерпретацій, окреслено аспекти історії повстанського руху, які потребують більш глибокого вивчення.

Досліджено функціонування системи доносів як складової політичного судочинства в Гетьманщині XVII - XVIII ст. Розглянуто правове підгрунтя цього явища, його вплив на соціально-політичне життя козацької автономії, фігуранти й мотиви, а також зміст доносів, які становлять собою цінне джерело для реконструкції процесів ідентичності та формування політичної ментальності українського населення ранньомодерної доби.

Розглянуто проблему переосмислення теоретичної спадщини історичного матеріалізму у широкому контексті дискурсивної етики. Акцентовано постійний взаємозв'язок і взаємовплив культурно відмінних західних і східних регіонів сучасної Європи.

Розглянуто роль спеціальної історичної дисципліни - етнології - у встановленні поняття "історична антропологія", розкрито зміст і значення останнього для вирішення проблем епістемології історії.

Досліджено причини розриву литовсько-кримського миру. Події розглянуто на тлі відносин між польсько-литовською державою, Кримським ханством, Молдавією, Османською імперією, Великим князівством Московським та Великою Ордою протягом 1466 - 1482 pp. З'ясовано, що в 1482 р. Менглі Гірей розорив Київ, виходячи з власних інтересів, а не під впливом зовнішнього чинника.

На підставі мемуарної літератури розглянуто передумови, підготовку та перші дні Листопадового повстання 1918 р. у Західній Україні, діяльність Українського генерального військового комісаріату та Української Національної Ради. Висвітлено внутрішні та зовнішні чинники, які обумовили перемогу на початковому етапі виступу.

Розглянуто зміст приватних та офіційних листів, знайдених під час розкопок античних міст-держав на півдні України. Виділено унікальні відомості про работоргівлю, судочинство й широке розповсюдження грамотності серед жителів Тіри, Ольвії, Херсонеса та Боспору. Офіційні листи боспорських царів, римських імператорів і намісників (легатів) проливають світло на взаємовідносини античних держав Північного Причорномор'я з Римською імперією.

На основі критичного аналізу історіографії та найдавніших літописних текстів ("Повісті временних літ" і Новгородського першого літопису старшої редакції) здійснено спробу перевірки основних ідей щодо співвідношення двох версій оповіді про Любецьку битву між Ярославом та Святополком. Стверджено, що старший варіант опису битви з'явився не раніше, ніж у "Повісті временних літ". В укладеному у другій половині ХIII ст. Новгородському літопису версію Початкового літопису перероблено, проте не використано інших писемних джерел.

Порівняно політичні позиції двох видатних постатей українського національного руху, Михайла Грушевського та Миколи Міхновського, щодо питання майбутнього України - автономії у складі федерації чи самостійної держави. В історіографії вивчено погляди кожного з цих діячів, натомість порівняльний аналіз ідей самостійництва та автономізму в інтерпретації М. Грушевського і М. Міхновського не проводився. Автономістсько-федералістські та самостійницькі проекти проаналізовано на тлі еволюції українського політичного руху в Російській та Австро-Угорській імперіях кінця XIX - початку XX ст.