З'ясовано макро- та мікроморфологічні особливості вегетативних (стебел, листків) та генеративних органів (суцвіть, квіток, плодів та насінин) Euphrasia taurica Ganesch. Ex Popl. Уточнено хорологію цього кримського ендемічного виду та складено картосхему його поширення. Виявлено ценотичні та екологічні особливості зростання E. taurica: приуроченність виду до каміянистих схилів, яйл Гірського Криму, зростання у рідкісних угрупованнях формацій Junipereta hemisphaericae та Cariceta humilis. Досліджено стан окремих ценопопуляцій, встановлено, що чисельність і щільність популяцій останнім часом різко зменшується. Підготовлено обгрунтування до внесення E. taurica до наступного видання Червоної книги України.

Досліджено ультраструктуру поверхні насіннєвої шкірки видів роду Gladiolus L. флори України. Досліджені насінини видів роду Gladiolus флори України характеризуються як спільними, так і відмінними ознаками. До спільних ознак належать: форма та положення рубчика (чотирикутний, невеликий, за положенням - базальний); тип кутикули (зморшкуватого типу, добре розвинена в усіх досліджених насінин); форма та межі клітин тести (полігональні, їх межі чітко проглядаються); антиклінальні стінки (рівномірно потовщені, прямі). Виказано думку, що ці ознаки можуть бути додатковими діагностичними на рівні роду. До відмінних ознак насінин належать: форма насінин; наявність та положення крила; рівень периклінальних стінок клітин тести; тип рельєфу. Дані ознаки вважаються додатковими діагностичними на видовому рівні, на основі яких складено ключ для визначення видів роду Gladiolus за ознаками насінин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39-8

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж25360 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості щодо нового для мікобіоти України виду Karstenula shepherdiae (Peck) M. E. Barr, а також локалітети рідкісних локулоаскоміцетів Didymosphaeria larsenii Munk, Leptosphaeria modesta (Desm.) Rabenh. та Pleospora longispora Speg. на території степової зони України. Надано номенклатурні відомості, анатомо-морфологічні описи, особливості екології, загальне поширення та місцезнаходження їх в Україні. Встановлено консортивні зв'язки мікроміцетів із поживними рослинами: K. shepherdiae виявлено на сухих гілочках Spiraea media Schmidt., D. larsenii - на сухих стеблах Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald. та Tribulus terrestris L., Leptosphaeria modesta - на сухих стеблах та квітконосах Scabiosa ucrainica L.

У прибережних водах острова Зміїний у 2003 - 2013 рр. зареєстровано 46 видів водоростей-макрофітів (Chlorophyta - 18; Rhodophyta - 23 і Phaeophyta - 5), серед них - Cladophora hutchinsiae - новий вид для альгофлори України. Знайдено також 6 видів бентосних Cyanoprokaryota та виявлено в струмку острова 4 види прісноводних водоростей-макрофітів і 1 вид водяного моху - Leptodictyum riparium. У складі фітобентосу досліджуваних акваторій присутні 4 рідкісних види водоростей, занесених до Червоної книги України: Punctaria latifolia, Chroodactylon ornatum, Stylonema alsidii і Ulva maeotica. Встановлено, що у складі макрофітобентосу прибережжя острова переважають однорічні мезо- і олігосапробні угрупування водоростей.

Встановлено 11 характерних ознак адаптаційної стратегії мохоподібних як нащадків перших ембріофітів, що представляють гаметофітний напрям еволюції вищих рослин. Коротко охарактеризовано кожну з ознак стратегії та відзначено відмінні від судинних рослин біологічні, морфологічні, фізіологічні та генетичні особливості адаптації. Показано, що пойкілогідричність і толерантність до висушування є одними з визначальних ознак екофізіологічної адаптації мохоподібних.

На обстеженій території виявлено 35 видів грибів з порядку Erysiphales, 16 видів з порядку Peronosporales та 36 видів - Pucciniales. Альбугові грибина узбережжі Тилігульського лиману були представлені однимвидом. Серед ідентифікованих грибів - 73 види зареєстровані на територіях двох однойменних регіональних ландшафтних парків "Тилігульський" (Миколаївська і Одеська області). Деякі представники борошнисторосяних та іржастих грибів знайдені на рослинах, занесених до Червоної книги України (2009), Європейського Червоного списку та списку CITES.

Исследован видовой состав почвенных микромицетов и водорослей лесных насаждений и меловых обнажений Восточной Лесостепи Украины в пределах Харьковской области. Систематическая структура мико- и альгофлоры изученных почв была сходна с составом микромицетов и водорослей лесных ценозов Восточной Европы, с преобладанием грибов рода Penicillium и водорослей отделов Chlorophyta и Cyanophyta. По общему видовому разнообразию микробиота была одинаково богата как в почве лесонасаждений, так и на меловых обнажениях, а разнообразие водорослей - было выше в лесных почвах. В лесных насаждениях и на участках меловых обнажений с древесной растительностью изменения числа видов водорослей по глубине почвы или при сопоставлении стационаров были противоположно направленными относительно изменений числа видов микромицетов. Установлено, что наиболее сильное влияние на подобие видового состава микромицетов и водорослей в любых типах почв под древесной растительностью оказывает территориальная отдаленность стационаров, а под травяной растительностью - состав фитоценоза.

Досліджено видовий склад водоростей лісової підстилки штучних дубових і білоакацієвих насаджень в межах Запорізької області. Відмічені 65 видів водоростей, серед яких Chlorophyta - 41 вид, Cyanophyta - 11, Xanthophyta - 7, Bacillariophyta - 4 і Eustigmatophyta - 2. Основу альгоугруповань складають представники Phormidiaceae, Pleurochloridaceae, Chlamydomonadaceae, Bracteacoccaceae, Myrmeciaceae і Chlorellaceae. Аналіз екологічної структури дослідженої альгофлори показав значне переважання едафофільних видів. Приведено відомості вертикального розподілу водоростей в профілі лісової підстилки і сезонних змін в структурі альгоугруповань.

Представлено Pulsatilla bohemica (Skalicky) Tzvelev - раритетний вид, включений до Червоної книги України, напівефемероїдний, моноцентричний каудексовий полікарпік. Розглянуто особливості просторової та демографічної структури попляцій P. bohemica на заповідних (національний природний парк "Бузький Гард") та урбанізованих (субурбанозона Київського мегаполісу) територіях. Проаналізовано флорокомплексну приуроченість, широту еколого-ценотичної активності, особливості структури популяцій виду в їхньому оптимумі та на північній межі ареалу. З'ясовано основні антропогенні фактори, що мають негативний вплив на популяції P. bohemica. Запропоновано заходи щодо збереження виду ex situ та in situ.

Територія Національного природного парку "Тузловські лимани" визначена як досить трансформована. Тому при вивченні флори цієї території особливу увагу звернуто на присутність синантропних видів вищих судинних рослин. Відповідно до результатів первинних досліджень, у флорі Парку знайдено 149 видів синантропних рослин, що складають 52,28 % загальної кількості видів. Більшість синантропних видів є адвентивними рослинами. Переважна частка видів адвентивної фракції - це епекофіти. Розподіл видів апофітної фракції у групах - більш рівномірний. Для окремих флор узбереж лиманів Парку спостерігається суттєве варіювання кількості синантропних видів. Відмічено також зміни домінування апофітної та адвентивної фракції за кількістю видів. Наведено перелік знайдених видів з високою інвазійною спроможністю.

Проведено обстеження рослин Orchis picta Loisel, відібраних у Чорноморському біосферному заповіднику, на наявність вірусних інфекцій. Доведено інфекційність соку, а також можливість механічної передачі вірусу. Методом трансмісивної електронної мікроскопії у зразках хворих рослин виявлені два типи сферичних вірусоподібних часток, діаметром близько 50 та 80 - 100 нм. Відповідно до морфологічних особливостей, віруси, виділені з рослин O. picta, можуть належати до родини Caulimoviridae та роду Tospovirus відповідно.

Наведено результати біоморфологічного, географічного та еколого-ценотичного аналізів 113 видів рослин з "Червоної книги України" (2009), які культивуються на колекційній ділянці "Рідкісні та зникаючі рослини природної флори України" у Ботанічному саду імені акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На підставі цих досліджень виділені найбільш перспективні групи рідкісних рослин за їх біоморфологічними, географічними та еколого-ценотичними особливостями для подальших успішних інтродукційних досліджень. Подальші інтродукційні дослідження слід сконцентрувати на зональних рідкісних видах, які входять до складу флори м. Києва та Київської області, а інтродукційні дослідження інших видів продовжувати лише при наявності спеціалізованих експозицій, умови яких задовольняють еколого-ценотичним потребам відповідних видів. Крім того, представлені матеріали доповнюють відомості щодо культивування рослин "Червоної книги України" в інтродукційних центрах України.

Изучение анатомо-морфологических признаков межвидовых гибридов F1 и исходных диплоидных растений лаванды показало, что гибриды имеют существенные различия по ряду показателей. Приводится анатомо-морфологическое описание поперечного среза листа Lavandula latifolia Medic. (2n, 4n), Lavandula angustifolia Mill. (2n, 4x) и межвидовых гибридов, содержащих по одному геному исходных видов. Анатомическое изучение строения листа межвидовых гибридов показало, что лист их приобрел наряду с ксероморфными признаками от лаванды широколистной мезоморфные признаки от лаванды узколистной. У гибридов F1 наблюдается переход от ксероморфных признаков к ксеромезоморфным. Продемонстрирована взаимосвязь между анатомическими особенностями листьев межвидовых гибридов и их продуктивностью, что может быть использовано в генетической и селекционной работе с лавандой.

Проведено аналіз успішності інтродукції 5 видів роду Exochorda Lindl. в Правобережному Лісостепу України. Встановлено, що всі вони добре адаптувались до нових умов вторинного ареалу. Для цих рослин характерним є високий рівень адаптації - IV та повна акліматизація - 100 %, а згідно з проведеною оцінкою їхньої життєздатності усі види роду Exochorda слід віднести до першої групи перспективності подальшої інтродукції в умовах Правобережного Лісостепу України.

Наведено дані з сучасного запасу фітомаси півострівної акумулятивної системи "коса Бірючий острів - коса Федотова" у Північному Приазов'ї. Проаналізовано вплив акліматизованих ратичних тварин на лучні і псамофітностепові угруповання коси Бірючий острів. Наведено характеристику складу та надземної фітомаси рослин фітоценозів, що перебувають під випасом (коса Бірючий острів), і вільних від випасу (коса Федотова). Визначено залежність між кліматичними умовами цієї території, щільністю ратичних і загальним запасом трав'янистих кормів. Встановлено напрями адаптації рослинності до надмірного випасання на досліджуваній території. Проаналізовано сезонні зміни запасів кормів та хімічний склад десяти фонових рослин даної території, відмічених у шлунках тварин.

Изучены анатомические особенности листа Campanula glomerata L. в разных условиях обитания. Выявлено, что условия произрастания влияют на количественные анатомические признаки листа. В пределах ареала вида в более засушливых условиях происходит увеличение числа корреляций морфологических и анатомических признаков листа; толщины палисадного мезофилла, коэффициента палисадности, размера и площади устьиц абаксиального эпидермиса, m/S и m2/S; уменьшение ширины листа и количества устьиц.

Узагальнено результати багаторічного моніторингу (1974 - 2013 рр.) модельної популяції Homogyne alpina (L.) Cass. (Asteraceae) в процесі демутаційних змін рослинності на субальпійських луках Карпат. Виявлено закономірності структурних трансформацій і засади авторегуляції цієї популяції. Зроблено висновок про особливу роль мікропопуляцій як осередків формування потоку поколінь і збереження гетерогенності популяційних елементів.

Узагальнено відомості про види родини Rhamnaceae Juss. у флорі України, складено ключі для визначення родів та видів, для кожного виду наведено номенклатурну цитацію, морфологічні описи, відомості про поширення. Розглядаються види природної флори України, з яких чотири аборигенні (Frangula alnus Mill., Paliurus spina-christi Mill., Rhamnus cathartica L., R. tinctoria Waldst. et Kit.) і один адвентивний (Rhamnus alaternus L.), а також види, які культивуються в садах і парках України.

Угруповання епігейних лишайників Рівнинного Криму (Україна) представлені п'ятьма асоціаціями, чотири з яких вперше описано для науки: Enchylietum tenaxis Khodosovtsev ass. nov., Placidiopsietum cinerascentis Khodosovtsev ass. nov., Seirophoretum lacunosae Khodosovtsev ass. nov., Cladonietum endiviaefoliae Th. Muller (1951) та Circinarietum fruticulosae Khodosovtsev ass. nov. Вони відносяться до двох союзів: Toninion coeruleonigricantis Hadаc (1948) та Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis Crespo et Barreno (1978) класу Psoretea decipientis Mattick (1951). Показано екологічні особливості та напрямки сукцесійних процесів лишайникових угруповань у кліматичних умовах Рівнинного Криму. Представлено 6 фітоценотичних таблиць.