На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)413 + Х819(4Укр)113

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х894.151

Рубрики:

Почеркознавча експертиза

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27.1 + Т214(4Укр)-2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено нарис історії Києва та описано його визначні пам'ятки (понад 400-т), зокрема, археологічні, архітектурні, історичні, мистецькі, містобудівні, ландшафтні. Розглянуто основні етапи розвитку міста з найдавніших часів до сьогодення, наведено відомості про музеї, театри та установи.

Освещен очерк истории Киева и описаны его выдающиеся памятки (свыше 400-т), в частности, археологические, архитектурные, исторические, художественные, градостроительные, ландшафтные. Рассмотрены основные этапы развития города с древнейших времен до современности, приведены сведения о музеях, театрах и учреждениях.

Висвітлено теоретичні та методологічні проблеми наукового пізнання на основі діалектичного методу сходження від абстрактного до конкретного. Розглянуто загальну систему принципів, форм та методів пізнання, метою яких виступає адекватне відображення складних систем, що розвиваються. Описано логіку наукового пізнання, предмет діалектичної логіки, принципи систематизації її категорій, зокрема, сфери безпосереднього (буття), опосередкованих (сутнісних) відношень, цілісності.

Освещены теоретические и методологические проблемы научного познания, на основании диалектического метода восхождения от абстрактного до конкретного. Рассмотрена общая система принципов, форм и методов познания, целью которых выступает адекватное отображение сложных развивающихся систем. Описаны логика научного познания, предмет диалектической логики, принципы систематизации ее категорий, в частности, сферы непосредственного (бытия), опосредствованных (сущностных) отношений, целостности.

Розглянуто особливості обліку та нарахування заробітної плати працівникам і робітникам підприємств залізничного транспорту. Висвітлено питання оплати праці робітників з ремонту локомотивів, вагонів пасажирських потягів і контейнерів, а також поточного утримання й охорони колії, штучних споруд і земляного полотна.

Рассмотрены особенности учета и начисления заработной платы сотрудникам и работникам предприятий железнодорожного транспорта. Освещеы вопросы оплаты труда работников по ремонту локомотивов, вагонов пассажирских поездов, контейнеров, а также текущему содержанию и охране коллеи, искусственных сооружений и землянного полотна.

Висвітлено життєвий шлях, наукову діяльність відомого вченого, історика й археолога, академіка П.П.Толочка. Проаналізовано роботи провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників з головних напрямків наукових інтересів ученого: історії, археології, культури Давньої Русі та Києва, проблем утворення та розвитку давньоруських міст, культури кочових і осілих сусідів східних слов'ян і Русі, археології й історії України доби пізнього середньовіччя, питань методології історичного й археологічного дослідження, збереження та популяризації культурної спадщини. Особливу увагу приділено гідроархеологічним дослідженням пам'яток дніпровської флотилії біля острову Хортиця на Дніпрі, могильникам і особливостям поховального обряду райковецької культури. Наведено покажчик наукових праць академіка.

Освещены жизненный путь, научная деятельность известного ученого, историка и археолога, академика П.П.Толочко. Проанализированы труды ведущих отечественных и зарубежных исследователей по основным направлениям научных интересов ученого: истории, археологии, культуры Древней Руси и Киева, проблемам образования и развития древнерусских городов, культуры кочевых и оседлых соседей восточных славян и Руси, археологии и истории Украины эпохи позднего средневековья, вопросам методологии исторического и археологического исследования, сохранения и популяризации культурного наследия. Особое внимание уделено гидроархеологическим исследованиям памяток днепровской флотилии возле острова Хортица на Днепре, могильникам и особенностям погребального обряда райковецкой культуры. Приведен указатель научных трудов академика.

Висвітлено літературний процес в Україні початку ХІХ ст. - 1870-х рр. Проаналізовано філософські та ідейно-естетичні основи художніх напрямів і течій, творчість П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки. Розглянуто питання сентименталізму та романтизму в українській літературі, а також поезії, прози та драматургії 1940 - 1960 рр.

Освещен литературный процесс в Украине начала ХІХ ст. - 1870-х гг. Проанализированы философские и идейно-эстетические основы художественных направлений и течений, творчество П.Гулака-Артемовского, Г.Квитки-Основъяненка, Е.Гребинки. Рассмотрены вопросы сентиментализма и романтизма в украинской литературе, а также поэзии, прозы и драматургии 1940 - 1960 гг.

Уперше представлено трансформацію "ідеального" типу в романах І.О.Гончарова, І.С.Тургенєва, М.С.Лєскова та Л.М.Толстого. Запропоновано типологію героїнь Ф.М.Достоєвського як "гордий" тип. Визначено внутрішні взаємодії між жіночими типами та на їх основі створено загальну типологію героїнь роману 1860-х рр. У контексті її внутрішньої динаміки виявлено зрушення в літературному процесі другої половини 1860-х рр. від типу до особистості з наростанням типологічних ускладнень.

За результатами проведеного узагальнення експертної практики, анкетування експертів-почеркознавців і представників правоохоронних органів, а також аналізу літературних джерел визначено коло неідентифікованих завдань, які можуть бути вирішені на сучасному етапі розвитку судового почеркознавства. Надано критичну оцінку можливостей існуючих методик для вирішення класифікаційних і діагностичних задач. Обгрунтовано необхідність розробки формалізованої системи ознак почерку та процесу їх виділення з метою однозначного їх сприйняття будь-яким експертом. Виявлено найбільш поширені недоліки, притаманні існуючим методикам щодо вирішення класифікаційних задач, які призводять до необгрунтованих висновків експертів. Розроблено методичні рекомендації щодо формулювання оціночних суджень експертів з вирішення діагностичних завдань на кожному з етапів дослідження та формування висновку, а також оформлення висновків судово-почеркознавчої експертизи для вирішення такого типу задач.

Розглянуто проблему датування Софійського собору за новими епіграфічними знахідками. Наведено результати дослідження деяких граффіті Софії Київської. У порівняльному аспекті проаналізовано архітектурні особливості Десятинної церкви та Софійського собору, обгрунтовано припущення про існування зв'язку між даними спорудами. Проаналізовано проблему нових датувань та інтерпретацій монументального живопису Софійського собору. На підставі техніко-технологічних досліджень стародавніх будівельних розчинів обгрунтовано нову версію дати початку будівництва Софійського собору. Розглянуто окремі зауваження до софійських граффіті з "ранніми датами". Наведено археологічний коментар до історії будівництва Софійського собору.

Рассмотрена проблема датировки Софийского собора по новым этнографическим находкам. Изложены результаты исследования некоторых граффити Софии Киевской. В сравнительном аспекте проанализированы архитектурные особенности Десятинной церкви и Софийского собора, обосновано предположение о существовании связи между даными сооружениями. Проанализирована проблема новых датировок и интерпретаций монументальной живописи Софийского собора. На основании технико-технологических исследований стародавних строительных растворов обоснована новая версия даты начала строительства Софийского собора. Рассмотрены некоторые замечания к софийским граффити с "ранними датами". Изложен археологический комментарий к истории строительства Софийского собора.

Висвітлено питання соціально-економічного та культурного розвитку населення України у кам'яному та мідно-бронзовому віках, історію кіммерійців і скіфів, матеріальну та духовну культуру античних греків у Північному Причорномор'ї, етногенез і ранню історію слов'ян, розвиток давньоруських міст і сіл. Наведено матеріали з розкопок поселення трипільської культури біля с. Немирівське Балтського району Одещини, двох поховань скіфського часу біля с. Мала Лепетиха на Херсонщині, каталог палеоботанічних досліджень з пам'яток слов'янських культур.

Освещены вопросы социально-экономического и культурного развития населения Украины в каменном и медно-бронзовом веках, история киммерийцев и скифов, материальная и духовная культура античных греков в Северном Причерноморье, этногенез и ранняя история славян, развитие древнерусских городов и сел. Приведены материалы по раскопкам поселения трипольской культуры возле с. Немировское Балтского района Одесской области, двух погребений скифского времени возле с. Малая Лепетиха Херсонской области, каталог палеоботанических исследований по памяткам славянских культур.

Подано історію археологічних досліджень київських поховань. уточнено історичну топографію стародавнього Києва в аспекті місцеположення поховальних пам'яток X - XIII ст. Визначено місце прихрамових могильників у загальноміській системі давньоруської доби. Створено каталог київських давньоруських поховань, на базі якого розроблено типологію поховальних споруд населення Києва. Виокремлено основні категорії супроводжувального інвентарю. Спостережено континуїтет у поховальній традиції киян протягом всієї давньоруської доби.

Висвітлено питання соціально-економічного розвитку та культурних взаємозв'язків населення України у кам'яному та мідно-бронзовому віках, історію кіммерійців та скіфів. Проаналізовано особливості матеріальної та духовної культури античних греків у Північному Причорномор'ї. Розглянуто питання етногенезу та ранньої історії слов'ян, розвитку давньоруських міст і сіл. Наведено результати археологічних досліджень сільських поселень Чернігівського Полісся. Описано давньоруські старожитності Чернігівщини, пам'ятки раннього середньовіччя на території Канівського природного заповідника, археологічні пам'ятки X - IV ст. на території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром.

Збірка укладена за результатами роботи XI регіонального науково-практичного семінару "Охорона та дослідження пам'яток археології" (м. Полтава, 14 - 15 квітня 2011 р.) та містить наукові публікації з археології бронзового та раннього залізного віків, доби середньовіччя та козазької епохи, а також роботи з пам'яткознавчих проблем, антропології. Розглянуто основи грошової оцінки пам'яток археології. Наведено результати досліджень на території Митрополичного корпусу Софіївського заповідника, нових досліджень культової споруди на золотоординському поселенні Мечеть-Могила, Малотростянецького могильника в Поворсклі, селища Царина у Більському городищі. Розкрито типолого-хронологічні особливості давньоруської кераміки з посаду літописної Лтави, описано нові знахідки товарних пломб та особистих печаток з козацьких пам'яток Дніпровського Лівобережжя.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність М. І. Гладких - відомого українського палеолітознавця, історика первісності, професора кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Розкрито актуальні проблеми археології та давньої історії України. Розглянуто питання соціально-економічного розвитку та культурних зв'язків населення України у кам'яному та мідно-бронзовому віках, матеріальної та духовної культури античних греків у Північному Причорномор'ї, етногенезу та ранньої історії слов'ян, розвитку давньоруських міст і сіл. Наведено результати палеогеографічних і археологічних досліджень пізньопалеолітичного пам'ятника Плесна. Проаналізовано вплив еволюції теоретико-методологічних засад вітчизняної історичної науки на інтерпретацію трипільської культури в кінці XX - початку XXI ст.

Проаналізовано особливості християнських некрополів давньоруського Києва, висвітлено історію вивчення міських могильників Х - ХІІІ ст. в контексті їх формування як складової середньовічної інфраструктури міста. Розкрито особливості поховального обряду давньоруської столиці протягом всього християнського періоду, зокрема, утворення прихрамових кладовищ, наявність християнської символіки у київських похованнях, поява чернечих поховань у печерах, влаштування костниць за результатами розкопок наприкінці ХІХ - першої половини ХХ ст.

Висвітлено результати досліджень нещодавно відкритих і вже добре відомих пам'яток, аналізу окремих категорій старожитностей, що зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України. Подано детальну інформацію про антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка, керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.), кераміку VI - V ст. до н.е. з розкопок римського преторію в Ольвії. Проаналізовано кочівницькі поховання біля с. Ходорів, ходосівське городище зарубинецького часу, неолітичні матеріали поселення Бузьки у лісостеповому Подніпров'ї. Викладено історію дослідження кургану Чмирева Могила, наведено опис Вишгорода у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936 - 1937, 1947 рр.).

Розглянуто проблеми дослідження Київського Софійського собору та його подвір'я. Висвітлено політичний розвиток території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром у другій половині XIII - XIV ст. Проведено архітектурно-археологічні дослідження церкви Богородиці Десятинної в Києві у 2008 - 2011 рр. Акцентовано увагу на проблемі культурно-етнічної ситуації на Волині й у Верхньому Подністров'ї в ранньозалізний та латенський час. Подано інформацію про літописні міста та поселення давньоруської Буковини. Проаналізовано питання про населення давньоруської Шестовиці за матеріалами інгумацій та кремацій. Висвітлено походження предметів косторізного виробництва з поховань дружинного могильника Києва. Розглянуто Чернігівський Спасо-Преображенський собор у контексті останніх археологічних досліджень.