На основі комплексного теоретичного та соціально-філософського аналізу репрезентовано явище соціального піклування в контексті його генези в структурі життєдіяльності суспільства. Увагу приділено дослідженню різних аспектів розвитку соціального піклування з точки зору його укоріненості у структурах повсякденності, у соціокультурних традиціях, в інституційних вимірах суспільної життєдіяльності. Висвітлено проблеми соціальної політики та соціального піклування в Україні.

Проведено аналіз явища соціального піклування в структурі життєдіяльності суспільства в трьох площинах: на рівні структури життєдіяльності суспільства, у просторі культури та функціонально-організаційному вимірі. Висвітлено специфіку соціального піклування, досліджено суперечливі властивості умов і чинників, детермінованих соціокультурним простором життя людей, які визначають конкретно-історичні форми та способи релізації соціального піклування. Зазначено, що об'єктом уваги соціального піклування є проблеми, пов'язані з порушенням принципу соціальної справедливості та дегуманізацією суспільної взаємодії, які детермінують його головну задачу соціального - гармонізацію суспільних відносин шляхом розробки та реалізації організаційно-економічних, науково-технічних, морально-правових засобів їх регулювання. Приділено увагу аналізу ролі людини, яку розглянуто як діючий суб'єкт (актор) в соціальній життєдіяльності. Зроблено висновок про те, що як явище соціальної взаємодії соціальне піклування - складне багатошарове утворення, якому притаманні характеристики, що, з одного боку, визначають його стійкість - відновлення соціальної справедливості, а з іншого - сприяють виникненню в ньому внутрішніх суперечностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)0-28/23

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми надання соціальної допомоги як виду соціальної системи, що утворюється в результаті поєднання різнорідних елементів, між якими відбувається постійна взаємодія. Головним завданням соціальної допомоги є гармонізація соціальних відносин шляхом розробки і реалізації організаційно-економічних, науково-технічних, морально-правових аспектів їх регулювання. Універсальним елементом системи соціального забезпечення є бажання служити людям, що інтегрується в такі структурні складові: соціальна підтримка, права людини, аматорська освітньо-інноваційна координація. З точки зору наукового дослідження, кожен із цих структурних елементів соціальної допомоги є цікавим та містить прикладний характер.