мУ процесі історичного розвитку говірки Кіровоградщини зазнали впливу з боку інших діалектів. За виявленими основними фонетичними особливостями досліджувані говірки поділено на декілька груп: західні, північно-центральні і південно-східні. Визначено, що під впливом літературної мови відбувається стирання деяких діалектних особливостей.

На засадах синхронічного погляду проаналізовано лексико-семантичні групи народних географічних термінів Кіровоградщини, їх семантичні особливості, виявлені в процесі номінації різного типу географічних об'єктів на межі степу та лісостепу.

Представлено найповніше лексикографічне видання географічних загальних назв, що функціонують на теренах сучасної Кіровоградщини (понад 1700 лексичних одиниць). Матеріали словника в досить повному обсязі відбивають основні фонетичні, лексико-семантичні, словотвірні й морфологічні особливості місцевого мовлення, в якому представлені факти та явища взаємодіючих північностепових, східноподільських і середньонаддніпрянських говірок, а також вкраплення з мов переселенців різних часів. Крім багатої лінгвальної, в семантиці поданих лексем відбита цінна природничо-географічна та історична інформація.

Представлена конструкция координатно-чувствительного детектора ИК-излучения на основе HgCdTe, работающего в средней ИК-области спектра, использующего фотоэлектромагнитный эффект. Проведен детальный анализ его конструкции и основных параметров.

This paper deals with the design of the IR photoelectromagnetic detector on the base of HgCdTe epitaxial layers. The detail analysis of construction and main parameters is provided.

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Запропоновано систему електронного контролю та керування температурним режимом технологічного процесу напівпровідникового виробництва з використанням прецизійного регулятора температури ВРТ-3 і найпростішого IBM сумісного комп'ютера. Гнучкість регулювання та забезпечення довільного закону зміни температурного режиму реалізується виключно на програмному рівні з урахуванням наявних в окремих зонах температурних градієнтів та інерційності теплових процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж616-1

Рубрики:

Зварювання, різання, паяння, наплавлення, склепування, склеювання

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено умови формування географічних термінів (ГТ) і природу їх семантики у зв'язку з позамовними чинниками, а також паралелями з інших говірок та мов. З'ясовано семний склад ГТ та охарактеризовано їх відповідно до будь-яких лексико-семантичних груп (ЛСГ). На основі семантичного аналізу виявлено загальновживані, діалектні та специфічні для окремих говірок ГТ, а також їх значення. Проаналізовано явище семантичних переходів і зрушень у межах однієї чи кількох ЛСГ досліджуваних лексем. Встановлено ареальне поширення окремих ГТ із специфічною щодо української мови семантикою.

Розглянуто принципи функціонування та характеристики багатокаскадних підсилювачів на транзисторах. Описано методику та порядок розрахунку підсилювача на транзисторах. Розкрито особливості моделювання його роботи з використанням комп'ютерної техніки.

Рассмотрены принципы функционирования и характеристики многокаскадных усилителей на транзисторах. Описаны методика и порядок расчета усилителя на транзисторах. Раскрыты особенности моделирования его работы с использованием компьютерной техники.

Індекс рубрикатора НБУВ: З846.2 я7

Рубрики:

Напівпровідникові (транзисторні) підсилювачі

Шифр НБУВ: ВА724275 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретичні та прикладні засади формування системи мотивування персоналу підприємств роздрібної торгівлі на засадах поведінкового підходу. Удосконалено метод вибору оптимальної комбінації стимулів для працівників - представників різних поведінкових типів; механізм мотивування персоналу, що розглядається як взаємодія внутрішніх спонукальних сил (потреб, інтересів та цінностей) та зовнішніх впливів (стимулів), що формують сукупність мотивів персоналу; метод типологізації поведінки персоналу, що включає анкету, коло поведінкових типів, їх графічний профіль, а також поведінкові портрети; систему мотивування персоналу підприємств роздрібної торгівлі, яка, на відміну від наявних, характеризується кількома рівнями та включає завдання, мету, принципи, критерії' та методи побудови, механізм реалізації, мотиваційні можливості підприємства, мотиваційні програми та її моніторинг; підсистеми рівневої системи мотивування персоналу, що включають цільові групи, принципи та стилі поведінки, особисті та професійні якості, стимули, мотиви, цінності, потреби. Розвинуто трактування понять "мотивування" та "стимулювання".

Зазначено, що у монографії представлено результати наукових досліджень, новітніх педагогічних розробок та практичних впроваджень в освітній процес, які піднімають його на новий якісний рівень, роблять доступним і більш ефективним для всіх здобувачів освіти. Розкрито можливості формування пізнавального інтересу в школярів при вивченні фізики через сюжетні задачі. Висвітлено особливості моделювання реальних ситуацій на заняттях соціально-побутового орієнтування. Розглянуто питання підвищення зацікавленості та розвитку креативного мислення учнів на уроках історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін через використання ефективних інтерактивних технологій. Увагу приділено мотиваційній структурі процесу освіти з застосуванням інформаційних систем і інформаційних технологій.

Мета роботи - теоретичний аналіз моноговіркового лексикографічного комплексу як джерельної бази всебічного опису говірки як мовної системи. Об'єктом є лексикографічний корпус говірки, що репрезентує зібраний у повному обсязі емпіричний матеріал. Предмет дослідження - моноговірковий лексикографічний комплекс, що специфічний за макро- і мікроструктурою його словників, а також типологізацією та лексикографічною параметризацією, що полягають у їх принципах структури й організації, - від тезаурусу до відповідних аспектних словників - ідеографічного, варіантного словника говірки тощо. Результатом дослідження є методологія моноговіркового лексикографічного комплексу, що представлена авторським досвідом на емпіричному матеріалі степової говірки. Моноговірковий лексикографічний комплекс, безсумнівно, не втратить своєї актуальності і залишиться незамінним інструментом наукових досліджень - від повноти фіксації лексикону до монографічного опису говірки як мовної системи, адже має очевидні переваги перед традиційним диференційним лексикографічним підходом. Висновки: лінгварій у складі моноговіркового лексикографічного комплексу як основного наукового ресурсу дозволить, з одного боку, вивчати різні аспекти діалектології, а з іншого - забезпечить емпірію для лінгвістичних та нелінгвістичних наукових досліджень як у наш час, так і в перспективі.

Мета роботи - опис та теоретичне осмислення тезаурусу говірки як лінгвографічного продукту, що маючи свою специфіку, становить емпіричне підірунтя доказової лінгвістики на сучасному її рівні розвитку. Об'єктом є тезаурус говірки, який представляє її лінгварій як мовно-мовленнєву систему. Предмет дослідження - теоретичні та функційні засади - параметризація тезауруса говірки як лінгвографічний об'єкт її опису як мовної системи. Результатом дослідження є обірунтування тезауруса говірки як цілісного інтегрованого продукту у всьому обсязі його лінгвістичного інформаційного наповнення та дотримання вказаних теоретичних настанов; як лексико- та граматикографічного комплексу, що має спеціально-наукове лінгвістичне призначення; проміжною ланкою між традиційною картотекою і комп'ютерним корпусом; визначення тезауруса з усіма його перевагами щодо традиційного лексикографічного представлення в діалектології тощо. Тезаурус - лінгвографічне видання або електронний ресурс, що містить слова (словосполучення, фразеологізми, паремії тощо), розташовані в алфавітному порядку (з відображенням лексикографічних, граматикографічних, фразеографічних та інших одиниць), що пояснює значення описуваних мовно-мовленнєвих одиниць та надає іншу лінгвістичну інформацію або повідомляє відомості про істот і предмети, які позначаються ними (онімографічні одиниці), а також наводить контексти їх вживання в мовленні певної мовної системи. Висновки: тезаурус говірки має величезний потенціал як нова технологічна можливість опису лінгварію говірки як мовної системи. Як лінгвографічний об'єкт, він спроможний вирішити широкий спектр лінгвістичних завдань в удосконаленні й оптимізації науково-інформаційного забезпечення лінгвістичних досліджень.

Описано систему іменникових форм за даними моноговіркової дескрипції української степової говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області. Говірка як цілісна багаторівнева одиниця важлива для комплексного всебічного її вивчення на основі повного діалектографічного (тексто- та лексикографічного) опису репрезентує значний ряд граматичних особливостей. Дослідження граматичної системи говірки, і в тому числі особливостей іменникових форм, за даними дескрипції сприяє не лише введенню до наукового обігу емпіричного матеріалу, а й лінгвістичній інтепретації всього набору одиниць цієї мовної системи. Практично ввесь набір релевантних структурних рис говірки, їх системні зв'язки в контекстах, що описують фонетичний, граматичний і лексичний рівні говіркового мовлення є фрагментом дескрипції говірки на базі текстового та лексикографічного корпусів. Подібно до інших повнозначних частин мови, іменники у формах, виявлених у говірковому дискурсі, репрезентують граматичні явища - ідіомеми. Аналіз говіркових текстів як комунікативно зумовлених діалектних характеристик мовлення показує переваги в діагностиці спонтанних виявів у різноманітних виражальних конструкціях. Окремі словоформи та словосполучення з іменниками встановлені як реалізація морфологічних особливостей говірки в процесі еліцитації при збиранні польового матеріалу. Наведені у дослідженні іменникові форми на основі текстографічних джерел поодиноко виявляють релевантні риси більшості українських діалектів, однак окремі граматичні ідіомеми вже на цьому етапі можна трактувати як вузькодіалектні явища. Дескрипція говірки, будучи орієнтована в перспективі на монографічний моноговірковий опис, проєктує в застосуванні сучасних лінгвістичних дослідницьких процедур екстраполяцію моноговіркових іменникових форм у подальших діалектологічних морфологічних студіях.

Розглянуто актуальні питання формування, оптимізації та оцінювання потенціалу бізнесу, управління ним в умовах економічної нестабільності, методичні та практичні аспекти розвитку підприємством. Визначено графоаналітичну модель потенціалу та показано її використання при оцінці вартості бізнесу. Дано характеристику потенціалу бізнесу. Визначено формування аотенціалу бізнесу. Розглянуто теоретичні основи оцінювання потенціалу бізнесу. Надано методичні підходи до оцінювання потенціалу бізнесу. Розглянуто питання стратегічного потенціалу бізнесу. Увагу приділено питанням організаційного потенціалу підприємства. Зазначено завдання формування виробничого та інноваційного потенціалу підприємства. Дано оцінку вартості основних засобів. Розглянуто логістичний потенціал бізнесу.

Подано методологію дескрипції лінгварію говірки, а також представлено досвід дескрибування говірки села Піщаний Брід Новоукраїнського району Кіровоградської області. Кваліфіковано говірку як об'єкт ідіомології. Дескрипція лінгварію говірки визначає засади методики збирання матеріалу, укомплектування та класифікації, а також його опису з орієнтацією на повноту та системність (лексичного і граматичного мовних рівнів на основі тезаурусного та текстографічного підходу), а також комплексний аналіз ідеографічної організації макросистеми говірки.

Стаття присвячена дослідженню реалізації важливих властивостей міждисциплінарності та міжпарадигмальності в методології лінгвографування мовної системи окремого ідіому. Визначено методологічне підгрунтя досліджуваного лінгварію як інтегративну парадигму говірки, а дескрибування кваліфікується виявом міждисциплінарності та поліфункціональності у багатогранному науковому аналізі говіркового дискурсу. Позиціонуючи теоретичне обгрунтування, методологічне й технологічне увиразнення аналізу, доводиться, що лінгвографія мовної системи говірки є поєднанням наукової міждисциплінарності та лінгвістичної міжпарадигмальності. Методологія дескрипції говірки як фрагмент ідіомологічного дослідження має відмінний від діалектологічних досліджень лінгвосистемний підхід із визначенням основних методів теоретичного та експериментального мовознавства, його концептуальних технологій тощо. Об'єктом дослідження є лінгварій, тобто мовна система окремої говірки (ідіому). Предмет дослідження - методологія лінгвістичного опису мовлення в плані реалізації міждисциплінарності та поліфункціональності у вербалізації реалій-репрезентантів ідіомного дискурсу. Фактичним матеріалом дослідження є результати методологічного аналізу говірки як мовної системи, у якому мовний контекст моделюється на основі ідей поліпарадигмальності, поліаплікативності, що є інтеграцією комунікативного, соціального, семантичного, суб'єктивного, мотиваційного, виробничого та інших контекстів. Методологічною концепцією ідіомологічного дослідження є мовно-системний підхід - лінгвографічний, який визначено нами, виходячи з пріоритетних ідей нової галузі наукового знання, а за лінгвістичним тлумаченням - говірки як мовної системи, зокрема її теоретичної сфери. Об'єктом лінгвістичної методології як опису ідіому є лінгвістика ідіоми, а тому реалізація дослідницького завдання відображає макропроцес формування нової мовної парадигми. Методологія опису моноідіомного лінгварію пропонує широкий міждисциплінарний підхід до лінгвістичних засобів утілення феномену говірки та багатоаспектну характеристику елементів системи - ідіомем. Методологічно обгрунтована мовна повнота ідіому є високим рівнем доказовості лінгвістичного дослідження. Перспективу лінгвістичного опису системи ідіом вбачаємо в інтеграції дослідницьких методів, технік, процесів і процедур у міждисциплінарній площині.

Проаналізовано транслітеровані англійською мовою прізвища українських науковців. Подано зразки нормативного правопису українських прізвищ в англомовній версії. Фактичним матеріалом стали прізвища, які найґрунтовніше піддавались унормуванню.

Мета статті - теоретичне обгрунтування варіювання мовних одиниць як ідіомем на основі мовних даних говірки, а також засад їх репрезентування у словнику варіантної лексики мовної системи якокремому аспектному зведенні моноговіркового лінгвографічного комплексу. Об'єктом є визначення проблеми тотожності і варіювання слова в лінгварії говірки як мовно-мовленнєвій системі. Предмет дослідження - теоретичні та функціональні засади лексикографування варіантів мовних одиниць говірки та явища формального варіювання лінгварію говірки. Результатом дослідження є, з одного боку, визначення проблеми тотожності і варіювання слова в лінгвістиці, при якій констатується недостатність досліджень теорії варіантності слова в українській діалектологічній науці, що пояснюється неповнотою або відсутністю емпіричної бази, неосвоєнням наявного фактичного матеріалу, недостатньою увагою до способів вивчення формальних модифікацій слова, слабкою освітленістю джерело знаючих та методологічних питань. Актуальність проблематики визначає ряд теоретичних положень: варіантність, будучи і манентною властивістю будь-якого різновиду мови, широко представлена в діалектному мовленні; формальне варіювання слова забезпечує континуальність говірки як системи мови; лексикон говірки, говірколінгварій становлять інформаційно-дослідницьку лексикографічну систему ідіому - тезаурус. Узагальнений огляд теоретичних засад діалектологічної лексикографії варіантної лексики говірки дозволив дійти висновку про специфіку представлення в ньому говірколінгварію. З іншого боку, результати дослідження репрезентують Словник варіантної лексики говірки якаспектний, який входить до моноговіркового лексикографічного комплексу, маючи уніфіковані правила демонстрації у ньому мовних одиниць і водночас відрізняючись своїми структурними та номенклатурними параметрами відображення лексико-семантичних видозмін мовних і мовленнєвих одиниць, є першою спробою системного викладу такого типу групування складових говіркового дискурсу, що об'єднує літературний і діалектний страти. Висновки: словник варіантної лексики говірки розглядається як репрезентант складності, різноманіття явища формального варіювання діалектного слова, а також демонстрація цілого ряду формально-смислових зв'язків у лексиці лінгварію для подальшої моноговіркової дескрипції, орієнтованої на монографічний опис говірки.