Розглянуто феномен людини в контексті еволютивної моделі світу. Проаналізовано роль людської праці, особистої відповідальності, моральних чеснот у реалізації історичного призначення людини. Висвітлено концепцію часу видатного французького природодослідника, філософа і теолога ХХ ст. П.Тейяра де Шардена, проблему співвідношення науки та віри на засадах взаємодоповнення. Розкрито методологічні засади розуміння Тейяром сутності людської історії.

Рассмотрен феномен человека в контексте эволютивной модели мира. Проанализированы роль человеческого труда, личной ответственности, моральных достоинств в реализации исторического предназначения человека. Освещены концепция времени известного французского природоисследователя, философа и теолога ХХ ст. П.Тейяра де Шардена, проблема соотношения науки и веры на основах взаимодополнения. Раскрыта методология понимания Тейяром сущности человеческой истории.

Проаналізовано концепцію людини та людської історії у філософії П.Тейяра де Шардена у контексті філософсько-антропологічних розвідок другої половини XX ст. - початку XXI ст. Доведено, що тейярівський дискурс, який здебільшого кваліфіковано як теологічну спробу інкорпорації наукових досягнень епохи у християнське вчення, є виявом метафізики кризового періоду європейської історії. Досліджено зв'язок його вчення про людину з феноменологією, персоналізмом, екзистенціалізмом, герменевтикою та сучасним глобальним еволюціонізмом. З'ясовано, що тейярівський християнський персоналізм грунтується на еволюційних засадах. Показано, що оптимістичні перспективи історичного поступу людини пов'язані з основними принципами і цінностями християнської етики, яка на ноосферному етапі розвитку людської цивілізації набуває космічного виміру.