Висвітлено історію розбудови професійної фармацевтичної освіти в Україні, що почалася в 1805 р. у Харківському Імператорському університеті. Розглянуто напрямки діяльності, успіхи та досягнення кафедр університету, наведено спогади його працівників.

Освещена история развития профессионального фармацевтического образования в Украине, начавшаяся в 1805 г. в Харьковском Императорском университете. Рассмотрены направления деятельности, успехи и достижения кафедр университета, приведены воспоминания его сотрудников.

Висвітлено громадську та науково-історичну діяльність професора Харківського університету Є.К.Рєдіна. Визначено його внесок у дослідження історичних пам'яток візантійської та давньоруської культури та вивчення української церковної старовини. Запропоновано періодизацію життя історика та його науково-організаційної роботи. Проаналізовано коло наукових інтересів історика. Розглянуто маловідомі аспекти його діяльності як секретаря Харківського історико-філологічного товариства та секретаря Харківського підготовчого комітету Археологічних з'їздів, завідувача Музею витончених мистецтв та старожитностей Харківського університету, а також громадську роботу у Харківському товаристві поширення в народі грамотності.

Досліджено вплив мінеральних компонентів на теплотехнічні характеристики вугілля та уточнено методи їх розрахунку за маркою, зольністю та вологою вугілля для забезпечення проектних вимог котлоагрегатів вугільних ТЕС. Обгрунтовано, що перехід на розрахунки за одержане вугілля за калорійністю гальмується недосконалістю існуючих методів її розрахунку, а причиною цього є неврахування розкладу мінеральної речовини вугілля в процесі його спалювання. Досліджено залежність теплоти згоряння, виходу летких речовин, вмісту сірки й елементного складу вугілля від зольності в широкому діапазоні її зміни, внеску органічної та мінеральної речовин до виходу летких речовин і вмісту сірки, складу продуктів термічного розкладу мінеральної речовини. Уточнено методи розрахунку калорійності, виходу летких речовин і вмісту сірки за зольністю. Розроблено положення нормативних документів з визначення класифікаційних показників, теплотехнічних характеристик вугілля та рекомендації з удосконалення обліку палива та планування техніко-економічних показників роботи ТЕС.

З'ясовано стан кондиціонування рядового вугілля. Встановлено обсяги та якісні характеристики рядового вугілля, що видобувають шахти Львівсько-Волинського басейну. Виявлено напрямки досягнення товарних кондицій такого вугілля. Проаналізовано зниження зольності рядового вугілля. Охарактеризовано вибір гірничошахтного обладнання для відпрацювання шахтопластів Львівсько-Волинського басейну. Обгрунтовано варіанти розміщення збагачувальних потужностей і технологій збагачення. Визначено вихідні дані для проектування збагачувальних потужностей за інноваційними технологіями.

Досліджено розробку моделей та методів проектування систем на кристалах для радіочастотної ідентифікації з кодовим розділенням каналів на основі технології прямого розширення спектра для зменшення часових і матеріальних витрат на етапах проектування та для підвищення якості збору й обробки інформації. Результатами є модель інфраструктури радіочастотної ідентифікації з кодовим розділенням каналів на основі технології прямого розширення спектра, яка завдяки використанню систем на кристалах, що реконфігуруються, має гнучку структуру, а завдяки використанню переваг широкосмугової технології дозволяє підвищити якість збору й обробки інформації; моделі систем на кристалах мітки та рідера, які відрізняються від існуючих наявністю вузлів прийому й обробки інформації, що реконфігуруються; математична модель SoC інфраструктури радіочастотної ідентифікації, яка дозволила врахувати основні технічні параметри проектованої системи та дозволила здійснити автоматизацію процесу проектування; модель антиколізійного процесу взаємодії міток і рідера, яка завдяки знаходженню оптимального діапазону генератора випадкових затримок відповіді міток і рознесенню моментів розпізнавання міток і зчитування даних дозволяє оптимізувати пропускну спроможність каналу розпізнавання міток.

Проведено порівняння біологічно сумісності різних конструкційних матеріалів, що застосовуються в стоматології для виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій, за результатами імплантаційного тесту.

Актуальною загрозою для підрозділів і частин Сухопутних військ є поодинокі обстріли (мінометні, артилерійські, ракетні) районів розташування військ та об'єктів. Розглянуто систему заходів з протидії таким обстрілам у вигляді концепції C-RAM (Counter-Rockets, Artillery and Mortar), яку застосовано в передових країнах НАТО. Через високу імовірність знаходження безпілотних літальних апаратів в повітрі при підготовці та здійсненні ворожих обстрілів, C-RAM все частіше розглядаються як системи, що можуть залучатися до протидії тактичним безпілотним літальним апаратам. Тому проведено порівняльний аналіз концепції C-RAM із системою заходів щодо протидії тактичним безпілотним літальним апаратам. Наведені характеристики існуючих зразків озброєння C-RAM, та визначені основні тенденції розвитку основних складових такого озброєння. Визначені основні особливості засобів виявлення, класифікації та супроводження RAM-цілей та тактичних БПЛА, що мають забезпечити функціонування за умов складної завадової обстановки, при жорстких вимогах до перепускної здатності та малих значеннях ефективної поверхні розсіювання цілей. Запропоновано використання когнітивних РЛС, як перспективного засобу виявлення, класифікації, оцінювання параметрів траєкторії та видачі точного цілевказування вогневим засобам.

Проведено оцінку можливостей розвідки об'єктів сучасними засобами виявлення з радіолокаційними станціями бокового огляду, які встановлені на засоби космічної та повітряної розвідки. Наведенно необхідні для розрахунків вихідні дані по об'єктам та умовам ведення розвідки. Отримано аналітичні вирази для розрахунку співвідношення сигнал/шум, що сприймається оком оператора на радіолокаційному зображенні та ефективності зниження радіолокаційної помітності об'єктів при їх захисті за допомогою розсіючих та поглинаючих покриттів. Розроблено математичний апарат для оцінки ефективності зниження радіолокаційної помітності об'єктів за рахунок використання розсіючих та поглинаючих покриттів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.62 с03

Рубрики:

Зубне протезування і протези

Шифр НБУВ: РА428405 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто оцінювання обстановки та розпізнавання замислу дій повітряного противника, як ключове завдання в процесі прийняття рішення командиром частини (підрозділу) протиповітряної оборони відповідно до національної практики та за процедурами Military Decision-Making Process (MDMP). Доведено необхідність створення методики оцінювання обстановки та розпізнавання замислу дій противника яка враховує зміни ступеню важливості об'єктів прикриття оперативного угрупування військ (ОУВ) для застосування у відповідних кроках процесу MDMP. Запропоновано методику грунтується на ітераційних процедурах та математичному апараті теорії нечітких множин та теорії ігор. Використання методики дозволяє визначити вимоги до робочих місць існуючих та перспективних командних пунктів оперативного угруповання військ для організації планування та управління протиповітряною обороною за стандартами НАТО.

Проведено аналіз особливостей організації та здійснення оперативного планування протиповітряної оборони (ППО) сухопутних військ (СВ) об'єднаних сил за стандартами НАТО. На прикладі угруповання об'єднаних сил (ОС) США наведений розподіл обов'язків щодо планування ППО між командуванням ОС та його функціональними складовими. Визначені основні складові ППО СВ в складі угруповання ОС США. Показано, що Командування ППО СВ несе загальну відповідальність за планування операцій з ППО та протиракетної оборони (ПРО) сухопутної компоненти ОС, координацію і синхронізацію планування на рівні армійського корпусу та дивізії. Проведено аналіз організації планування ППО/ПРО на рівні армійського корпусу СВ та бригади ППО СВ на театрі воєнних дій (ТВД). Показано, що можливості бригади ППО на ТВД дозволяють організувати планування на рівнях командування ППО СВ та армійського корпусу. Складено узагальнену схему процесів планування ППО/ПРО сухопутної складової ОС на ланках управління від Командування ОС до батарей ППО СВ. Визначено, що ключовими документами з планування ППО є список важливих об'єктів та список прикриття, розроблення яких є динамічним та інтерактивним процесом відповідно до етапу (фази) операції. Визначені взаємопов'язані етапи розроблення списку об'єктів прикриття та надано характеристику методів які для цього використовуються.

Розроблена методика числового моделювання визначення математичного сподівання (МС) числа знищених цілей при різних видах цілерозподілу (ЦР). На основі прийнятих технічних характеристик, параметрів станцій і систем озброєння отримані значення МС числа знищених цілей при централізованому ЦР (ЦЦР) і децентралізованому ЦР (ДЦР). При цьому знайдені ймовірності правильного виявлення цілей, ймовірності правильного прийому цілевказівок, умовні ймовірності ураження різних цілей в умовах завад і вогневої протидії противника. Розглянуті ймовірності неураження елементів управління вогнем високоточною зброєю при різних варіантах бойового застосування. Проведено розрахунок і аналіз значень МС числа знищених цілей при ЦЦР, ДЦР та масованому нальоті. Також визначені сприятливі умови для стрільби ракетами. Приведені аналітичні вирази розрахунку показників ефективності ЦР і відповідний графічний матеріал.

Викладено підхід до вирішення актуального завдання з визначення важливості елементів оперативної побудови оперативного угруповання військ в оборонній операції з метою прийняття обгрунтованого рішення щодо прикриття важливих об'єктів угруповання військ з використанням системного підходу. Запропонована удосконалена методика, яка, на відміну від відомих, для визначення важливості елементів оперативної побудови оперативного угруповання військ застосовує модифікований метод аналізу ієрархій, що дозволяє отримувати контрольовані узгоджені локальні пріоритети в ході експертизи, забезпечуючи її адекватність та оперативність, що, в свою чергу, дозволяє відстежувати динаміку зміни важливості елементів оперативної побудови з метою розподілу наявних і доданих сил протиповітряної оборони для їх прикриття від ударів з повітря під час підготовки та в ході проведення операції.