Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Проаналізовано особливості поширення та розвитку логіки в Україні XVI - XVII ст., визначено взаємозв'язок та розбіжності щодо науково-педагогічного доробку науковців Острозької академії та Замойської вищої школи. Встановлено, що наприкінці XVI - на початку XVII ст. логічні знання поширювались на території України завдяки діяльності перших освітніх закладів: православних братських шкіл, в яких логіка базувалася на концепціях Аристотеля, Порфирія, І. Дамаскіна, М. Псьола і викладалася за "Діалектикою" А. Курбського, та католицьких шкіл (логіка орієнтувалася на західноєвропейську філософську традицію Томи Аквінського, Вільяма Оккама, Дунса Скота). Проведено компаративний аналіз логіки в Острозькій та Замойській академіях (XVI - XVII ст.) за такими ознаками, як: філософська та літературно-джерельна база викладання логіки; статус і місце логіки у викладацькій діяльності викладачів цих академій; вплив логіко-філософського доробку науковців Острозької та Замойської академій на подальший розвиток логічних ідей в Україні. Доведено, що логічні ідеї Острогу і Замойстя вплинули на подальший розвиток вітчизняних логіко-філософських досліджень, зокрема на логіку Києво-Могилянської академії (І. Гізель, Й. Кроковський, Й. Кононович-Горбацький, Ст. Яворський та інші). Обгрунтовано точку зору, відповідно до якої робота ректора Замойської академії "Dialectica Ciceronis..." професора Адама Бурскі визначається як перший український підручник з логіки, виданий 1604 р.

Висвітлено деякі аспекти біографії архімандрита Києво-Печерської лаври І. Гізеля та його рідні - сестри і племінників, котрі жили у Вільні й наприкінці літа 1655 р. потрапили в московський полон.